Білецький пояснив, чому Майдан не схожий на погроми у США: "Бунт ліваків, анархістів та грабіжників"

Стало відомо, чому не варто порівнювати Революцію Гідності в Україні з масовими протестами в США

Про це у своїй статті для УП написав лідер Національного корпусу Андрій Білецький.

Далі наводимо текст автора без змін:

Дев'ятий день протестів у Сполучених Штатах, за якими спостерігає весь світ. Чи мають громадяни виходити на вулиці проти поліцейського свавілля? Однозначно так. Але чи є протести в Америці боротьбою за адекватніший, ніж нинішній, суспільний договір? Сумніваюся.

Вся лінійка "ватних" спікерів від Портнова до Шарія очікувано злорадствує, називаючи лівацький бунт у США подією одного порядку з українською революцією 2014 року.

На пальцях пояснюю, чому лівий бунт у США та українська національна революція – події різної природи при формальній подібності того, що штовхнуло людей до протесту.

Перше, що характеризує громадянську акцію – символіка.

В Україні 2014-го гинули під синьо-жовтим стягом.

Американські ліваки сьогодні палять і топчуть власні державні прапори. Їхній протест спрямований проти держави як такої і мета його – хаос.

Тотальне мародерство. Вже всі бачили сотні відео, де "борці проти расизму" виносять коробки з технікою з торговельних центрів, грабують ювелірні крамниці і громлять автосалони.

Революція Гідності: не був захоплений жоден магазин або кафе. Навіть у дні, коли на українських вулицях не було жодного мента – хтось утік, хтось звільнився, а хтось пішов, висловлюючись їхнім жаргоном, "на больнічку".

Сотні Майдану самі виставляли патрулі по Києву, які запобігали мародерству. Не "Антимайдан" прибирав Майдан Незалежності від наслідків протестів. Це робили самі революціонери.

У нас не били журналістів. Навпаки, свобода слова і чесна журналістика – одна з основних ідей Майдану. У США за вісім днів в одинадцяти містах зафіксовані напади на 60 знімальних груп. Коли твоя мета – безлад, немає різниці кого бити: чужого, свого чи оператора з камерою.

Майдан був національною революцією. З організованою структурою і чіткою головною вимогою: вигнати президента-злочинця, який робив з країни дев'ятий федеральний округ РФ.

Хоча адекватна національна еліта не прийшла до влади – вона вийшла з Майдану зупиняти російську агресію зі зброєю в руках або допомагати фронту. Цим цинічно скористалися політичні мародери і захопили владу в країні.

Хто підігріває лівацький бунт у США і кому він потрібен?

По-перше, ліберальні ЗМІ. Рупор "цивілізованого світу", який через ящик привів тисячі людей на протести грабувати магазини. До речі, ліберальні ЗМІ були дуже стримані в оцінках українського Майдану, аж поки його перемога не стала абсолютно очевидною.

По-друге, Антифа. Ліві терористи. Яких офіційно забороняють в Америці. З цього приводу дуже переймається український ліберальний фейсбук, якому було абсолютно байдуже, коли найбільш боєздатний офіційний військовий підрозділ країни намагалися визнати терористами, забороняли допомогу і банили в усіх соцмережах. З цього напрошується висновок про те, в якому ідеологічному напрямку рухаються українські "грантоїди" і, відповідно, на що зараз дають гранти.

По-третє, сотні "зірок шоу-бізнесу" зі своєю "авторитетною думкою" і метою хайпонути. Доведено досвідом: і в Україні, і в США, і деінде зіркам спорту та кіно краще займатися своєю справою. Їхня участь у політиці до добра не доводить ні суспільство, ні їх особисто.

І по-четверте, радикально ліве крило Демократичної партії. Передвиборчої віагри не буває забагато, особливо у нинішньому випадку.

Отже, сьогоднішні Штати – це бунт ліваків, анархістів та грабіжників, підігрітий вульгарними передвиборчими технологіями. Без конкретних вимог, сенсу та кінцевої мети.

Скоріш за все, Америка впорається. Тому що це – потужна держава із сильним громадянським суспільством. Те, чим ще має стати Україна. Яку, поки що, еліти заводять то під зовнішнє управління Росії, то під зовнішнє управління США, то, як зараз, намагаються лягти під Росію та Штати одночасно.

Але я знаю, що справжня Національна Революція, яка приведе до влади справжніх національних лідерів, в України ще попереду.