Карантин, як виклик для медичної системи та економіки

Виклики, які стоять перед світовою економікою вражають своїми масштабами.

Пандемія коронавірусу COVID-19 охопила практично всі країни світу. Щодня сумна статистика поповнюється десятками тисячами нових інфікованих, а загальна впевнено наближається до відмітки в 2 млн. чоловік.

За оцінками світових експертів глобальні збитки вже перевищили втрати від фінансової кризи 2008 року і від терактів 11 вересня 2001 року, зазначає генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Хосе Анхель Гурріа в інтерв’ю ВВС. Світова економіка сповільнюється, оголюючи тим самим багато питань, до яких світове співтовариство було не готове.

Багато популярних світових видань пишуть про колапс медичної системи у США та Італії. Однак необхідно розуміти, що наше сприйняття формується в основному за допомогою медіа, адже 99,9% громадян навіть не бачили стан і рівень її забезпеченості, відтак ширять страшні фото, тим самим нагнітаючи стан суспільного страху і напруги. Таким чином формується паніка, така ж, як при терактах. Треба розуміти, що це використовується також і в політичних цілях.

Наразі фактом є те, що найбільша статистика діагностованих хворих на коронавірус у країнах з високим та достатньо високим рівнем розвитку медицини.

Є різні системи медичного страхування, де будь-яка працююча людина у Німеччині має гарантований базовий державний пакет страхування, однак, при бажанні, є можливість розширити спектр і якість послуг. Це все вкладається в принципи соціальної справедливості, так як і в Ізраїлі, де кожен працюючий має доступ до так званої «лікувальної каси», і на відраховані кошти ти сам обираєш структуру, яка тебе обслуговуватиме або за більшу суму можна скористатися послугами приватних структур.

Наразі найвища кількість уражених та померлих у світі припадають на Сполучені Штати Америки. Чому так сталося?

Медична галузь США – найбільша у світі, з оборотом в 3 трильйони доларів на рік, що становить приблизно 16% ВВП. На одну особу витрачається близько 15 тис. дол. Основу цієї системи складає державна медична страховка (Medicare) і програми допомоги нужденним (Medicaid) ще з середини минулого століття. Нещодавно Барак Обама намагався розширити число отримувачів медичного страхування, так звана Obamacare, шляхом сплати страхового внеску державою за родини, які не мають достатнього доходу. Таким чином система мала б охопити 95% населення США, однак вона була згорнута Дональдом Трампом невдовзі після інавгурації. Головним аргументом блокування було необхідність оплати страховки незаможних громадян з коштів тих, хто офіційно працює і сплачує податки.

Головною помилкою США на початковому етапі пандемії було згаяння часу, однак треба розуміти, що влада до останнього намагалась зберегти темпи економічного росту. Наразі Президент Трамп запровадив безкоштовне тестування на коронавірус, що допомогло вчасно ідентифікувати, ізолювати та надати допомогу десяткам тисяч інфікованим. Проблема США полягала у тому, щоб госпіталі просто не були перевантажені в конкретний даний період, однак всім і кожному будуть надані якісні медичні послуги в тому числі і старшому поколінню, тому принцип карантину в принципі і полягає.

Проблеми, які існують в Україні і США – вони не однакові.

У нашій країні солідарна система медичного забезпечення давно не працює, що для усіх нас не є секретом. Хабарі, неправомірні стягнення з пацієнтів коштів на ліки, які їм держава забезпечує безкоштовно, і закуповує з держбюджету, погане технічне забезпечення тощо. Тому підняття питання про побудову трирівневої системи страхової медицини вже є просто кричущим для прийняття у нашій країні (це треба було робити ще десятки років тому).

Україна на пандемію відреагувала введенням карантинних обмежень по всій території країни, що, як ми розуміємо, завдає непоправних ударів по економіці. Але треба розуміти, що протистояти пандемії та рятувати економіку від краху – задачі важко співставні, різнопланові в підходах і мірах прийняття рішень, де не працюють стандартні шаблони, а кожен крок необхідно детально продумувати, і при цьому не втрачаючи часу. Цей виклик новий для більшості країн світу, в тому числі і для Кабміну Дениса Шмигаля.

Жорсткі карантинні міри були направлені саме на недопущення затяжної корона-кризи, погашення темпів поширення хвороби, адже безпека і здоров’я громадян – це пріоритетне завдання держави. Карантин триває вже майже місяць, і в тому чи іншому форматі буде продовжений і після 24 квітня. Буде це тиждень чи два – говорити зарано. Однак, послаблення будуть вводитися залежно від об’єктивної ситуації із поширенням захворювання. Уряд планує рестарт економіки вже з перших чисел травня, розуміючи, що постановами її не врятуєш, тому починає застосовуватися гнучкий підхід по відношенню до різних видів бізнесу, а як воно буде насправді невдовзі дізнаємось.

Верховна Рада, після короткотривалих дебатів, 249-ма голосами ухвалила зміни до державного бюджету України на 2020 рік, необхідні для боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19. З прийняттям секвестру бюджету (пропорційного скорочення видатків з усіх статей бюджету (крім захищених) створення фонду боротьби з коронавірусом у розмірі – 64,7 млрд.грн., а це вже додаткові виплати медпрацівникам, які рятують українців, закупівля медичного обладнання, виплати українцям, які втратили роботу через коронавірус, надання грошової допомоги сім'ям медпрацівників. При цьому урядовці запевняють, що будуть також створені десятки тисяч робочих місць, які працюватимуть на ремонті доріг, будівництві шкіл і садочків, та інших об’єктів соціальної інфраструктури. Судячи по новому бюджету, кошти на ці цілі все ж залишили.

Підсумовуючи, можна зазначити, що коронавірус COVID-19 – це виклик, який постав перед більшістю країн світу. Всі вони підготувалися до профілактики та боротьби з ним по різному, однак, хочеться почути від Уряду відповіді на такі питання:

• де чіткі економічні показники плану відновлення економіки по ключовим галузям?

Створення робочих місць було заявлено, хотілося б побачити за рахунок чого це відбуватиметься при скороченні купівельної спроможності, а відтак і споживання?

• чіткий план розвитку медицини. Коронавірус показав вразливість цієї галузі, тому хотілося б почути чітку модель розвитку страхової медицини, запровадження якої вже не можна затягувати.

• як здійснюватиметься розподіл міжнародних коштів?

Я не є прибічником політики Зеленського щодо ринку землі та лібертаріанців, щодо передачі всіх активів в приватне користування, що є вкрай безглуздо або просто злочинно. Куди ці невеликі кошти від МВФ будуть направлені? Є небезпека того, що вони класично перед виборами спрямуються на проїдання, що є неприпустимим.

• також потрібно розуміти на що саме будуть витрачені кошти, проголосовані у поправках до бюджету? Можливо перейти до державного економічного протекціонізму, з паралельним наданням податкових або інших пільг для експортерів, які наповнюють нашу економіку валютою.

Надіюсь, Уряд і Парламент надасть деяку конкретику суспільству. Будемо чекати.

Одарченко Катерина - політтехнолог, президент Institute for democracy and development "PolitA"