Як впоратися з гнівом і не нашкодити близьким

"На хорошу людину неможливо довго сердитися"

Англійське прислів'я

Гнів є природньою реакцією людини на образу або прикрість. Він часто супроводжує конфлікти, що виникають через розбіжність у поглядах, цілях або способі життя різних людей.

У гніву є характерна особливість: він найчастіше буває спрямований на конкретну людину, а не на неживий об'єкт або систему відносин. І в більшості випадків цією людиною виявляється хтось із наших близьких.

У гніві людина нехтує потребами і бажаннями оточуючих, тому викликає в них аналогічні відповідні емоції. Виникають проблеми часто залишаються без рішення і стають хронічними.

Прийнято думати, що гнів можна послабити "розрядивши" його на неживий предмет, наприклад закинувши у куток подушку. Насправді таке уявлення не тільки помилкове, але і небезпечне. Зламавши що-небудь, неможливо дати вихід гніву, такий вчинок лише загострює роздратування і лють.

Про наростання гніву свідчить ряд ознак. Людина починає говорити голосніше, швидше, більш жорстко або вимогливо, її очі звужуються, починають блищати, через що погляд стає гострим.

Що робити, коли ви самі стаєте об'єктом чужого гніву? Перша і головна умова - будь-якою ціною постаратися зберегти спокій. Спробуйте вибачитися, що ви засмутили співрозмовника.

Проявіть терпіння і миролюбність, не поводьте себе так, ніби перед вами тупиця. Ваше завдання - переконати опонента в тому, що ви в змозі піти на компроміс, але лише після того, як він заспокоїться.

Людям, схильним до нападів тривоги, паніки, слід навчитися зупиняти гіпервентиляцію. Нормальна швидкість дихання у стані спокою коливається в межах від 8 до 16 вдихів в хвилину. Проте у людей з некерованою психікою цей показник у середньому дорівнює 28. Якщо у вас трапляються напади сильного хвилювання або паніки, а ваша швидкість дихання вище риски - спробуйте дихати повільніше, контролюйте себе і робіть вдих приблизно кожні п'ять секунд.

З допомогою техніки глибокої м'язової релаксації ви можете подолати гормональну реакцію організму на стрес, що виражається у неспокої і страху.

Люди, як, втім, і тварини, більшою мірою схильні до протиборства і нападу один на одного в ті моменти, коли вони відчувають біль чи відчай. З цього випливає, що будь-які особистісні проблеми загострюють поганий настрій і погіршують характер людини. Таким чином, кожен, хто схильний до спалахів роздратування, може побічно подолати в собі цей недолік, аналізуючи свої особистісні проблеми і працюючи над їх усуненням. Якщо ви знайомі з технікою медитації та глибокої релаксації, то щоденна практика дасть вам відчуття спокою і рівноваги і врятує вас від стресу, який є благодатним грунтом для виникнення гніву.

Олександр Павлович Погиба