Вчені виявили небезпеку, до якої доводить інтернет: медійна булімія
Ось вони – «безцільно прожиті роки»: пора задуматися, скільки днів життя щодня віддається споживання абсолютно не рентабельною для людини інформації
Розумієш абсурдність проведення часу в Мережі і відчуваєш провину за витрачений даремно час, але не можеш перестати споживати непотрібну тобі інформацію? Якщо неминуче повертаєшся до статусу «онлайн», читай матеріал.
Медіабулімія-недуга 21-ого століття, пише Clatch.
Анна Одинець позначила цей термін однією з перших ще чотири роки тому.
Медиабулимия порівнянна з відомим харчовим розладом. Але в даному випадку мова йде про неусвідомленому споживанні всілякої інформації.
Походження терміна спирається на аналогію між харчовим і інформаційним голодом, для яких характерні відсутність усвідомленості при споживанні, залежність від поглинаються продуктів і почуття спустошення після чергового «переїдання».
Медійна булімія
Як зауважує Анна Одинець в одній з наукових доповідей,” обжерливість ” легко доступною інформацією призводить до відрази від неї, потім слід період нестачі і самобичування за відмову. Подібне чергування сприяє розвитку депресивних станів і психосоматичних розладів.
“Цей процес схожий на поглинання їжі. Якщо безперервно ковтати все підряд, нічого не пережовуючи, то момент насичення усвідомлюється з запізненням, являючи собою якісний перевантаження, і як наслідок, викликаючи різке відторгнення і «поворотний рефлекс».
Проблеми з увагою поступово обрамляються в синдром дефіциту уваги і гіперактивності”.
Найбільш сильно цього недугу схильне молоде покоління, так як саме воно найчастіше проводить час в мережі.
При цьому, згідно з даними проекту «EU KIDS ONLINE», у якому досліджувалися питання перебування молоді в інтернеті, поширена думка про те, що мережева компетентність допомагає позбутися від інформаційних загроз і перевантажень, не відповідає дійсності.
За зауваженням кандидата педагогічних наук, доцента Г. Михальової, основний ризик пов’язаний із соціальними мережами, чатами та спливаючими інформаційними вікнами.
Лавина інформації не тільки оточує нас, але і вимагає взаємодії. В результаті ми не тільки маємо нескінченну кількість джерел для самостійних досліджень будь-яких питань, але і регулярні відволікаючі сигнали у вигляді рекламних, ділових, особистих повідомлень і спаму.
В результаті ми можемо говорити про неконтрольованість інформаційного потоку.
Деяких тішить ілюзія про те, що доступність інформації робить нас більш розвиненими. Однак на практиці все йде рівно навпаки: велика кількість джерел не говорить про їх достовірності, і в підсумку ми знаходимося в епосі тотальної дезінформації.
Крім того, дослідження показали, що, чим більше варіантів джерел знань ми маємо, тим складніше нам орієнтуватися та робити вибір в навколишньому світі. Таким чином, ми можемо говорити про час, в якому над нами тяжіють розгубленість і відсутність концентрації.
Регулярна, щохвилинна зміна інформаційних образів, часто з протилежних один одному змістом, будь то тексти, відео або зображення, роблять нас розгубленими, дратівливими та депресивними.
Намагаючись встигнути за духом часу, ми перестаємо вчитуватися в тексти, рефлексувати, і в підсумку опиняємося позбавлені можливості радіти розуміння прочитаного, а пізніше і зовсім здатності глибоко аналізувати те чи інше явище.
Також звичка «читати по діагоналі», властива багатьом користувачам, які прагнуть охопити якомога більшу кількість інформації,веде до втрати культури читання як такої, що неминуче робить нас більш конформными, веденими і програмованими, так як ми звикаємо відгукуватися на прості і відомі нам онлайн-сигнали.
Поверхневе ковзання і постійне відкриття нових вкладок, за даними А. Одинець, є одним із симптомів медійної булімії.
Феномен полягає в тому, що найчастіше, навіть розуміючи абсурдність ситуації, що склалася, багато хто не може перестати споживати непотрібну їм інформацію. Анна Одинець зауважує:
«Знання – сила, інформація дає владу, тому здається, що чим більшою кількістю інформації ми володіємо, тим сильніше, більш значуща ми стаємо. Питання про потрібність або якість одержуваного-відходить на другий план … неможливо передбачити, що виявиться в хайпі в наступний тиждень, тому, про всяк випадок, поглинається все підряд.
Соціальні мережі, на кшталт Twitter – тільки погіршують ситуацію. Пост одного про те, що він хоче фруктовий салат на вечерю ніяк не вплине на моє життя особисто, але страх пропустити щось важливе підстьобує користувачів переглядати величезну купу непотрібної інформації в пошуках чого-то хоч скільки-небудь цінного».
Почуття спустошення, деградації, неможливості зосередитися або зробити конкретний вибір призводить до нервових зривів, відчаю, депресивних станів і тимчасового відмови від мережі.
Однак після усе повторюється наново, практично за тією ж схемою, що і при харчової залежності: користувачі споживають все підряд без розбору, відчувають провину за витрачений даремно час, але одночасно є залежними від мережевого контенту і неминуче повертаються до статусу «онлайн».
На думку доцента кафедри соціальної філософії та філософії історії СПбГУ С. К. Секацького, світ став переповнений «бур’янистою візуальністю». При цьому доктор філософських наук, професор СПбГУ В. В. Савчук зауважує, що дана реальність породжує феномен «несперегляду», який «є своєрідним способом самозбереження здоров’я».
Щодо того, які заходи здатні допомогти уникнути медіабулімії, експерт пояснює:
«Варто виробити такий собі «ментальний імунітет», який полягатиме в критичному мисленні. Потрібно задавати собі питання: чи варто мені це читати / дивитися? Чи є мені насправді до цього справа?
А ось перестати бути залежним від інформації у нас ніяк не вийде. Всі живі істоти залежні від різної інформації, і людина в першу чергу. Питання тільки в кількості, яку потрібно регулювати самостійно».
Нагадаємо, голодування небезпечно для здоров’я: дізнайтеся правду.
Як повідомляла Politeka, майбутнє людства під загрозою: вчені пророкують страшні хвороби мільйонам людей.
Також Politeka писала, що голодування небезпечно для здоров’я: дізнайтеся правду.