Непростий 2020й: міжнародні підсумки року

Рік, що минає, видався воістину непростим для всіх. Крім пандемії COVID-19, що захлеснула весь світ, він відзначився низкою гучних подій, які вже призвели або можуть привести в найближчому майбутньому до найсерйозніших політичних, соціальних або економічних наслідків.

Найсерйознішою подією звичайно ж є спалах в Китаї, COVID-19 до того невідомого вірусу. Враховуючи тісні торговельні та ділові зв'язки Китаю та решти світу, в найкоротший час коронавірус поширився по всьому світу, привівши низку локдаунів, зупинок економік країн світу. За оцінкою Міжнародного валютного фонду, падіння світового ВВП в 2020 році складе 4,1%, при цьому досить сильно постраждали країни Європи. Так падіння в Італії склало 10,6% і в Іспанії 12,8%.

Природно, що така пандемія, не могла не позначитися на дипломатичних відносинах ряду країн. Так, влада Китаю ряд країн неодноразово звинувачував спочатку в замовчуванні ситуації про поширення коронавірусу, а потім і зовсім в штучному створенні нового вірусу. У підсумку, вся ця ситуація призвела до нового витка напруженості між КНР і США, а також змусило Китай зайнятися роботою з поліпшення свого міжнародного іміджу.

Через коронавірус Україні також довелося ввести заборону на в'їзд хасидів, які традиційно відзначають іудейський Новий рік в Умані. На щастя для України, влада Ізраїлю підтримала такий крок.

25 травня в мережі з'явився ролик затримання поліцейськими Міннеаполіса Джорджа Флойда, під час якого останній загинув. Даний ролик призвів до масових демонстрацій, яких у США вже давно не пам'ятали. При цьому частина демонстрацій відзначалася спалахами насильства, погромами поліцейських дільниць і мародерством. Пізніше демонстрації оформилися в міжнародний рух "Black lives matter", головною метою якого є боротьба з расизмом. В Україні до» Black lives matter " ставлення сформувалося неоднозначне.

Серйозним випробуванням для української дипломатії і величезним горем для всіх став інцидент з літаком МАУ в Ірані, який збили зенітною ракетою незабаром після зльоту з аеродрому в Тегерані.

В наслідок трагедії загинуло 167 пасажирів і 9 членів. Спочатку офіційна влада Ірану заперечувала причетність військових до інциденту, але потім визнала «помилку» і пообіцяв виплатити родичам загиблих грошову компенсацію. Однак наприкінці року Тегеран відкликав пропозицію про виплату грошей і, крім того, ще не надав українській стороні обіцяних матеріалів і доказів у розслідуванні.

Далекосяжними наслідками як для сусідньої Росії, так і для України може стати внесення поправок до Конституції Росії, і пов'язане з цим «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна. Саму поправку про» обнулення " термінів Путіна внесла Валентина Терешкова, перша в світі жінка космонавт. Частина експертів назвали, що основною метою внесення поправок до Конституції Росії було якраз дати можливість Володимиру Путіну залишатися на посаді президента РФ до 2036 року. Сам же процес голосування за оцінками незалежних спостерігачів супроводжувався численними порушеннями і прямими фальсифікаціями.

Не так все гладко пройшло у президента Білорусі, Олександра Лукашенка, який вшосте переміг на виборах в країні. Під час виборів активісти та громадські організації зафіксували порушення та фальсифікації під час виборчого процесу. На думку громадських активістів переможцем виборів у Білорусі є Світлана Тихановська, а рейтинг Лукашенка всього 3%.

Все це разом призвело до тривалих масових протестів як у Мінську, так і в інших містах Білорусі. Як і українська революція гідності, протести в Білорусі супроводжуються агресивними діями силовиків, залученням "тітушок", масовими затриманнями протестувальників і постраждалими з обох сторін, як протестувальників, так і силовиків. Також події в Мінську продемонстрували в черговий раз роль соц. мереж і месенджерів для організації масових протестів. Цього разу головним інструментом для протестного руху став месенджер Telegram.

У підсумку всіх подій ряд країн світу відмовилися визнавати Лукашенка чинним президентом, а 6 листопада і зовсім ввели санкції. Пізніше до санкцій приєдналася і Україна, частково через очікування міжнародного співтовариства, частиною через погіршення відносин з Білоруссю на тлі скандалу з «вагнерівцями».

27 вересня почалися повномасштабні військові дії ра Нагірному Карабасі, які тепер називають в Азербайджані "другою Карабаською війною«, а у Вірменії»другою Арцахською війною". Війна йшла за землі Нагірного Карабаху, які де-факто належать Азербайджану, але в 1994 році були окуповані Вірменією. Сам військовий конфлікт завершився підписанням тристоронньої угоди про припинення вогню між Вірменією, Азербайджаном і Росією.

В ході військових дій, Азербайджану вдалося повернути під свій контроль значну частину території, яка раніше була окупована Вірменією.

Частина українських громадян провела паралелі між подіями в Нагірному Карабасі та окупованим Кримом, а також частинами Донецької та Луганської областей. Але в той же час офіційний Київ намагався дотримуватися нейтралітету в в цьому збройному конфлікті.

Ще однією подією року, яка точно матиме серйозні політичні наслідки як для всього світу , так і для України, стали президентські вибори в США. Переможцем цього разу став представник демократів Джо Байден, але ще чинний президент Дональд Трамп не зміг змириться з поразкою і вимагає перерахунку голосів, звинувачуючи своїх опонентів у масових фальсифікаціях.

Одарченко Катерина - політтехнолог, президент Institute for democracy and development " PolitA"