В УПЦ розповіли про священика, який під час Другої світової війни рятував євреїв
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, про це єпископ Віктор (Коцаба) написав у своєму Телеграм-каналі, передає Znaj.ua.
«Дійсно люди, які незважаючи на небезпеку і часто ціною власного життя чи добробуту спасають інших, - достойні того, щоб про них пам’ятали у віках. Їхній подвиг - це дієве виконання слів Христа про любов до ближніх», - сказав єпископ Віктор.
Він нагадати, що серед українців, хто робив все можливе, щоб врятувати євреїв, ромів або інших людей від рук нацистів, було чимало православних християн.
«Одним із найвідоміших серед них є священник Олексій Глаголєв. Він народився 2 липня 1901 року в родині київського священика Олександра Глаголєва - відомого в Російській імперії фахівця з Біблії і останнього ректора Київської духовної академії.
У 30-і роки за свої релігійні переконання, і батькові, і синові довелося пройти через цілий ряд арештів. Отець Олександр, після нескінченних тортур і допитів, помер у Лук'янівській в'язниці 25 листопада 1937 року. Рішення стати священиком Олексій прийняв у 1940 році, добре розуміючи всі можливі наслідки. Його шлях як священика почався за часів німецької окупації. Німці, намагаючись заручитися підтримкою Церкви, дозволили відкрити кілька храмів, а самі в цей час готували масове знищення людей», - розповів архієрей.
За словами Владики, коли 28 вересня 1941 року по всьому Києву з'явилися накази, що всі євреї міста і його околиць повинні з'явитися в понеділок, 29 вересня, на кут Мельникової і Дегтярівської вулиць, отець Олексій, розуміючи що на них чекає, став ховати євреїв в церковних приміщеннях, видавав їм фіктивні свідоцтва про хрещення і документи про прийом на роботу в храм паламарями, хористами, читцями.
«Все це робилося для того, щоб спасти людські життя. В цій небезпечній справі, ризикуючи своїм власним життям, священнику Олексію допомагала його сім’я. У 1992 році священик Олексій Глаголєв, його дружина Тетяна і дочка Магдалина були удостоєні звання Праведників народів світу», - підкреслив він.
Архієрей вважає, що їх подвиг є важливим і для нас, сучасних українців.
«На жаль, досить часто ми стаємо свідками певного відродження нацистських ідей, символів чи принципів. Такі речі є неприпустимими, а підтримка їх чи відсутність реакції на них - злочинною. Українці завжди відрізнялися любов’ю до своєї держави і повагою до інших. Нам притаманні гостинність, милосердя, здатність до самопожертви і миролюбність. Ось про ці якості і потрібно говорити якнайчастіше. Зрештою, любов завжди перемагає, а ненависть - тільки руйнує. Прикладом цього і має стати 14 травня - день, коли ми згадуємо справжніх українців», - підсумував єпископ Віктор.