Відбулися переговори Україна – Угорщина: про що лукавить Клімкін

Раунд консультацій міністрів Угорщини і України в Закарпатті вже завершився. Судячи з повідомлень, єдиною темою обговорення була так звана мовна стаття українського закону про освіту.

Коментарі, зроблені міністрами закордонних справ Петером Сийярто і Павлом Клімкіним стали підтвердженням того, що прохання з боку США не приведуть до зміни позиції уряду Віктора Орбана з проблемних питань угорсько-українських відносин.

Зміни позиції уряду Орбана не віщував заклик Петера Сийярто до Ради Європи, щоб той тиснув на українську владу.

Разом з тим, зміни з’явилися в поведінці угорської влади і в зміні ними деяких формулювань. Тобто, офіційний Будапешт у відповідь на прохання США «проявив гнучкість», яка дуже схожа на тактичні маневри.

1. Угорщина продовжить блокувати роботу Комісії Україна-НАТО, але не заперечує проти спільного спеціального саміту лідерів держав, що входять в Альянс, з лідерами України і Грузії, присвяченого питанням безпеки в регіоні Чорного моря. Як зазначив П.Сийярто, таке рішення було прийнято угорським урядом у відповідь на прохання США, після зустрічі з держсекретарем США Майклом Помпео.

Але при цьому глава МЗС Угорщини зазначив: «Рішення угорського уряду є однозначним. До того часу, як рекомендації Венеціанської комісії не будуть виконані, ми не можемо підтримувати зближення України з НАТО. … Кілька тижнів тому я зустрівся у Вашингтоні з паном Помпео, але я йому розповів, що ми не маємо нічого проти, щоб в рамках саміту відбулося засідання безпеки на Чорному морі, на яке запросять президента України».

Промовисте формулювання: «…Щоб в рамках саміту відбулося засідання безпеки на Чорному морі, на яке запросять президента України».

Це не ознака пом’якшення позиції Угорщини, а підтвердження тієї, що вже була сформульована в спеціальному меморандумі.

2. Слова про зниження урядом В.Орбана рівня вимог до України відповідають реаліям лише в дуже малому ступені.

Так, Будапешт тепер не вимагає обов’язкового скасування мовної статті. Але альтернативна версія, що передбачає відстрочку для введення цієї статті в дію, виникла не сьогодні. Цієї версії вже близько року, і вона розглядалася угорською стороною в якості компонента для можливого механізму вирішення проблеми.

Коментар міністра Сийярто виглядає дуже красномовним: «Ми намагалися не дискутувати про те, як закон зробить більш ефективним вивчення української мови. Ми лише просимо, однак, щоб це не заважало інтересам угорськомовних меншин. Це – наше єдине прохання».

Про які інтереси угорськомовної меншини йде мова? Офіційні особи Угорщини багаторазово заявляли про неприпустимість зменшення того обсягу прав, що меншість мала раніше.

Таким чином, Сийярто після зустрічі з Клімкіним виклав наступну позицію: Угорщини все одно, що буде робити Київ для поліпшення ефективності викладання української мови, але не допустить скорочення обсягів використання угорської мови в Закарпатті.

І так, угорський міністр не говорив слів про необхідність скасування або призупинення мовної статті освітнього закону, але замість цього наполіг на виконанні Україною 2-х головних пунктів з рекомендацій Венеціанської комісії.

«Пані міністр заявила, що Україна поважає і виконає всі рекомендації Венеціанської комісії. Ми сподіваємося, що на підставі цього український парламент нарешті прийме закон про продовження перехідного періоду. Також ми очікуємо, щоб було виконано рекомендацію про те, що приватні школи не можуть підпадати під вимоги цього закону».

До тих пір, поки не відомі всі особливості «перехідного періоду», неможливо сказати, чи пішов Будапешт на поступки як такі. Або поступки односторонні з української сторони?

Дещо з цього приводу сказав міністр закордонних справ П.Клімкін: «Ми самі зацікавлені в тому, щоб наші громадяни угорського походження на 100% залишалися угорцями. Це дуже важливо для нас, для нашого руху до об’єднаної Європи. Але ми повинні допомогти, заохотити, щоб кожен з них мав достатній рівень володіння українською мовою. … Ми повинні навчити вчителів і повинні змінити методику викладання української мови».

Таким чином, нічого нового по суті проблеми консультації чотирьох міністрів не принесли. Угорщина змінила деякі формулювання, не розблокувала роботу Комісії Україна-НАТО. Україна підтвердила готовність виконати рекомендації Венеціанської комісії.

Головний підсумок зустрічі в Закарпатті: не виправдали себе очікування тих, хто вважав, що США спричинять тиск, і уряд Орбана змінить свою позицію в стосунках з Україною.

Володимир Воля, експерт-міжнародник Українського інституту аналізу та менеджменту політики, спеціально для «Політеки», 22 червня 2018 року