Фактор МВФ: бути чи не бути наступному траншу для України

Третього квітня Рада директорів Міжнародного валютного фонду планує розглянути питання щодо надання Києву фінансової допомоги в рамках програми розширеного фінансування EFF.

Варто зауважити, що Україна за короткий час зуміла наростити чималу кредитну історію, ставши в один ряд із низкою інших світових боржників.

Так, 11 березня 2015 року МВФ утвердив програму кредитування економіки України з використанням механізму розширеного фінансування. Загальний обсяг обіцяної допомоги становив $17,5 млрд.

Планувалось, що ці кошти Київ отримає впродовж наступних чотирьох років.

Перший транш розміром $5 млрд надійшов до вітчизняної казни 13 березня 2015 року, другий ($1,7 млрд) – 4 серпня 2015 року.

У вересні 2016 році МВФ схвалив надання Україні третього траншу – $1 млрд.

Отож, якраз нинішнє завершення третього перегляду дозволить Україні врешті-решт отримати бажані кошти.

З українського боку є значні сподівання, що західний кредитор усе ж таки гроші надасть.

За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, вітчизняна економіка, попри всі негативні тенденції, розвиватиметься.

– Дефіцит бюджету також зберігатиметься, як і передбачений законом «Про бюджет на 2017 рік». Тобто, у принципі, ми довели, що ефект є, але він не такий значний, і що наша економіка впорається з негативними наслідками, ми віримо в те, що економіка розвиватиметься, – заявив в розмові із журналістами Данилюк.

Нагадаємо, Рада директорів МВФ мала розглянути українське питання ще до 20 березня. Проте засідання відклали. І на це, як пояснили в тому ж Міністерстві фінансів, вплинули внутрішньоукраїнські чинники.

– Перенесення термінів проведення засідання викликане виключно потребою в уточненні розрахунків щодо економічних наслідків від заходів, застосованих Україною у відповідь на блокаду, та захоплення українських підприємств на непідконтрольних територіях, а також у зв’язку з визнанням російською стороною документів, виданих на цих територіях, – йшлося у повідомленні прес-служби Мінфіну.

У НБУ, зокрема, заявили, що торговельна блокада Донбасу негативно впливає на економічні показники. Через це в оновлених макроекономічних прогнозах Національний банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України в 2017 році з 2,8% до 1,9%.

За словами економіста Бориса Кушнірука, без грошей МВФ Україні ніяк не обійтись.

Варто розуміти, що на засіданні Ради МВФ не розглядаються питання, які викликають суперечки. Це такий принцип роботи. Тому всі ключові питання уже попередньо узгоджені.

Гроші західного кредитора Україні потрібні. На жаль, доводиться залучати зовнішнє фінансування для підтримання платіжного балансу. Адже це – найдешевші кредити, які можемо отримати. За кордоном ніхто дешевше нам кредитів не дасть. Хіба що можемо сподіватись на допомогу Світового банку, плюс – США, які у змозі надати гарантії щодо облігацій.

Торік, як і цьогоріч, в Україні були значні виплати із зовнішнього боргу. Якщо не отримуватимемо нові кредити від МВФ, то відповідно – не поповнюватиметься золотовалютний резерв і не зможемо повертати попередні борги. Це означає дефолт, суттєву девальвацію гривні, падіння економіки – усе за списком.

МВФ загалом вимагає на 95% якраз тих змін, які дійсно потрібні країні. Крім того, співпраця з цією інституцією – підтвердження для всіх наших західних партнерів, що рухаємось у правильному напрямку, що, попри все, продовжуємо проводити реформи.

Якщо МВФ припиняє надавати кредити Україні, то автоматично решта іноземних партнерів відмовляється розглядати питання про підтримку.

Щодо нових пунктів в оновленому меморандумі про співпрацю України із МВФ, то навряд чи вони з’являться. Можливо, будуть деякі технічні уточнення – у зв’язку з торговельною блокадою Донбасу. Адже питання надання траншу відклали якраз через те, що макроекономічні показники, які закладались під час попереднього обговорення тексту меморандуму, уже нині припинили відповідати дійсності.

Блокадою погіршила торговельний баланс. Через це в нас у перспективі скоротиться експорт. Зокрема, шляхом тих підприємств, які розташовані на українській території. Усі вони залежали від постачання з ОРДЛО.

По-друге, зросте частка імпорту. Те вугілля, яке закуповували в ОРДЛО за гривню, нині доведеться купувати за валюту. Тому виникає питання – а що буде з нашим торговельним балансом, чи втримаємо стабільність? Те саме – щодо надходження доходів до бюджету. Вони зменшаться. Відповідно, можуть виникнути додаткові бюджетні витрати. Це якраз і є ті питання, які потребували уточнення для МВФ. Усі вони включені в порядок денний.

Зокрема, важливо розуміти, яка ціна питання – що український уряд робитиме, якщо економічна ситуація погіршиться. Враховуючи, що в нас був доволі позитивний тренд зростання економіки, певні можливості для бюджетних маневрів будуть – для того, аби компенсувати втрати від блокади. Наприклад, йдеться про перекладання певних статей витратної частини бюджету на другу половину року.

А от питання розблокування російських банків у перемовинах із МВФ не розглядатиметься. Оскільки нині жодного блокування діяльності цих банків в Україні немає. Обмеження передбачені лише в тих випадках, коли банки виводитимуть капітал з України. Це не створює якихось непереборних перешкод для їхньої діяльності. Тому це питання не буде предметом занепокоєння МВФ.

Щодо отримання наступних траншів від МВФ – будуть суттєві проблеми. Зрозуміло, що деякі завдання можуть бути і не реалізовані. Перш за все це стосується питання зняття мораторію на землю. Те саме стосується трансформації пенсійної системи.

Проте Україна і раніше не виконувала всі ключові вимоги МВФ. Цілком ймовірно, якщо будуть хоч якісь точкові кроки з боку уряду, то МВФ і надалі розглядатиме питання про надання наступних траншів.

Романія Горбач