Транш із питанням: чому МВФ не дав грошей Україні

Читать на русском
порошенко_лаггард

Міжнародний валютний фонд переніс засідання з питання про надання чергового траншу Україні, яке раніше було заплановано на 20 березня 2017 року. Це вкрай незвичайна практика і поганий сигнал для країни-позичальника. Politeka розбиралася, які ризики це несе для України і коли ми отримаємо довгоочікувані кредитні кошти.

«Блокадний» транш

Фонд відклав засідання Ради директорів щодо України, щоб оцінити, як зупинка торгівлі з окупованими територіями вплине на економіку країни. Засідання «було перенесено, щоб дати можливість експертам МВФ оцінити наслідки нещодавніх подій на програму. Нову дату буде незабаром оголошено», – заявив агентству Bloomberg у неділю, 19 березня, Жером Ваше, постійний представник МВФ в Україні.

Країна неможливостей: чому інвестори не хочуть розвивати економіку

На цю неприємну новину ринки боргового капіталу відразу відреагували зниженням котирувань суверенних єврооблігацій емітента України на 0,1-0,8 процентних пунктів, знизивши їхню привабливість для інвестора.

«Думаю, що так учинив би кожний із кредиторів – зміна вихідних складових призводить до перегляду результатів аналізу, – каже голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. – З одного боку, дуже погано, що РНБОУ поквапився із блокадою, з іншого боку, це чесно виглядає щодо МВФ».

Однак рішення Фонду не стало несподіваним. НБУ і Міністерство фінансів України напередодні, 19 березня, офіційно заявили, що причиною «короткої» затримки є потреба оцінити вплив «останніх подій». Згідно з розрахунками Мінфіну, втрата 40 підприємств на непідконтрольній території і заборона на переміщення товарів через лінію розмежування на Донбасі позбавлять український бюджет близько 2 млрд грн податкових надходжень.


Єдиною причиною подібного рішення Фонду стала блокада ОРДЛО і ситуації навколо неї. МВФ прийме рішення про надання Україні четвертого траншу розміром трохи більш як $1 млрд після оцінки впливу блокади на економіку країни.


Згідно з макроекономічним прогнозом ІК Dragon Capital, відновлення економічних зв’язків цьогоріч передбачалося після усунення блокади, розпочатої з ініціативи ветеранів АТО і деяких народних депутатів.

«Наш прогноз передбачає зростання реального ВВП на 2,5% рік до року в поточному році і на 3,5% в 2018 році, дефіцит поточного рахунку на рівні 4,2% і 4,5% ВВП відповідно, а також незначну девальвацію до 29 грн за долар США до кінця 2017 року та 30 грн за долар на кінець 2018 року, – стверджує головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. – Макроекономічні прогнози МВФ, ймовірно, були засновані на подібних припущеннях».

Перенесення рішення пов’язане з непослідовною політикою, яку ведуть українські еліти. «Судіть самі, з початку блокади були заяви про потенційні збитки в 32 млрд грн, але сьогодні вже говорять про 2 млрд грн, які жодним чином не вплинуть на життя українців, – вважає голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей. – У Фонді не звикли до таких дій, це дезорієнтує МВФ».

Рішення української влади офіційно припинити торгівлю з окупованими територіями знижує ймовірність відновлення економічних зв’язків. За оцінками НБУ, торгова блокада може знизити реальний ВВП України на 1,3 процентних пункту цьогоріч, тоді як міністр фінансів заявив, що негативний вплив може досягти 2,5 процентних пунктів ВВП.

«За нашими оцінками, зупинка торгівлі може зменшити реальний ВВП приблизно на 1 процентний і, що більш важливо, погіршить дефіцит поточного рахунку на 1,7 процентних пунктів ВВП, унаслідок втрати виторгу від експорту сталі та зростання імпорту вугілля», – продовжує Белан.

НБУ оцінює негативний вплив на баланс поточного рахунку розміром 2 процентних пункти ВВП. Аналізуючи ситуацію, Фонд вивчить прогноз золотовалютних резервів (ЗВР) НБУ, оцінки потреби України в зовнішньому фінансуванні, а також зростання ВВП і пов’язаних із ним показників.

Чим важливий для України черговий транш МВФ

Очікуваний транш важливий для України. У березні очікується виплата $700 млн за зовнішніми зобов’язаннями. Більша частина майбутнього траншу націлена саме на ці виплати, щоб не послабляти ЗВР НБУ. Наступний купон запланований до виплати лише в IV кварталі цього року.

«Роттердам із плюсом»: чому тарифи на електроенергію постійно зростатимуть

З іншого боку, отримання відкладеного на сьогодні траншу є лише технічним питанням. Меморандум про надання кредиту вже підписано, треба лишень привести макроекономічні показники до ладу, відповідно до дійсного стану речей в економіці після відсікання ОРДЛО з єдиного економічного простору України.

«Я вважаю, що нічого страшного не сталося, тому відстрочка в один-два тижні зовсім не впливає на стан речей», – стверджує Гулей.

Так, ризики, пов’язані з відкладеним траншем для України, незначні. Питання полягає лише в датах його надання. Якщо теоретично розглядати відмову Фонду від надання грошей, то Україна спокійно може протягнути до кінця року.

Єдиний можливий негатив – це призупинення співпраці з іншими кредиторами. А ось на надання макрофінансової допомоги з боку Європейського Союзу це ніяк не позначиться. Стало відомо, що Україна отримає другий транш макрофінансової допомоги від ЄС розміром 600 млн євро без будь-яких додаткових умов. Про це заявив віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.

«З огляду на оперативну реакцію Нацбанку в частині перегляду макроекономічних прогнозів, ми припускаємо, що Фонду знадобиться один-два тижні на оновлення цифр, і очікуємо, що нову дату зборів Ради директорів буде незабаром оголошено, – резюмує Олена Бєлан. – Позитивним наслідком виниклої ситуації є те, що на тлі погіршення платіжного балансу збільшиться потреба для України залишатися у програмі МВФ, а значить, продовжувати реформи».

Максим Нечипоренко


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще