Політичний корпоратив-2016 під керівництвом Порошенка та на тлі скандалів

Читать на русском
1100 НОВЫЙ ГОД копия

Хоча протягом 2016 року події в українському політикумі були вкрай бурхливими, наприкінці року стало зрозуміло, що все його представники почувають себе непогано і зі сподіваннями дивляться у майбутнє.

Україна на порозі нового: які реформи потрібні в 2017 році

Відставка року

Про звільнення Арсенія Яценюка з посади керівника уряду Петра Порошенка почали просити ще у 2015 році. Просили, просили – і допросились. Так коротко можна описати процес оголошення недовіри уряду Яценюка та епічну відставку самого Арсенія Петровича.

Сиділось йому в прем’єрському кріслі доволі комфортно. Навіть символічне «лебедине озеро» у виконанні нардепа Барни і Яценюка не похитнуло віру уже екс-прем’єра у свою велику місію – врятувати країну. Підтверджує це його медіа-активність наприкінці року. Зараз політична реклама Яценюка транслюється по багатьом телеканалам.

«Ми позбулися номенклатурної нерівності, зберегли українську економіку від дефолту, розпочали масштабні структурні зміни і зробили все для незворотності європейського вибору» – з такими словами він попрощався з владою і простелив червону прем’єрську доріжку для «вінницьких».

Непохитний олов’яний солдатик

Гройсмана в прем’єри! Вірний соратник Президента Петра Порошенка Володимир Гройсман почесно і спокійно зайняв прем’єрське місце.

Пройшов він, варто зауважити, стрімкий шлях: від депутата Вінницької міської ради до голови Верховної Ради України і очільника Кабміну. Вочевидь, особисто для нього рік мавпи був дуже успішним.

Але серед досягнень прем’єра можна згадати хіба що вчасне ухвалення держбюджету. На цьому список зрушень завершується. Хоча його гучна обіцянка «я вам покажу як працювати» запам’ятався всім. А ще прем’єр виявився вдалим комерсантом: згідно з деклараціями про доходи, він продав дружині Олені Гройсман нерухомості на вісім мільйонів гривень. Але цей здобуток країні користі не приніс.

Кар’єрний прорив

Призначення Юрія Луценка на посаду генпрокурора України – жест поваги з боку президента та помітний стрибок вгору для людини з великою кількість титульних «екс».

Нагадаємо, Юрій Віталійович – екс-мінстр МВС, екс-голова партії «Солідарність», в решті-решт – екс-в’язень. Отримати з барського плеча президента впливову посаду в країні – це неабиякий успіх. І це при тому, що у нинішнього генпрокурора немає ні відповідного досвіду, ні юридичної освіти. Та й з доходами цікава ситуація. Виявляється, що живе він на утриманні у свого сина, про що генпрокурор відверто признався журналістам.

Головний борг року

Кажуть, до Нового року треба повіддавати всі борги, інакше чекай  неприємностей. От вам і відповідь, чому в Україні все так погано. Виявляється, ми просто не встигаємо розквитатись вчасно з боргами. А от залізти в них по саме горло – це запросто. Особливо, коли мільярди нам видає МВФ.

Після річної перерви Україна отримала довгоочікуваний транш допомоги від МВФ – 1 млрд доларів. Влада полегшено видихнула. Ще одна давня знайома президента – голова НБУ Валерія Гонтарева казала про відновлення співпраці з МВФ, а західні кредитори на власні очі пересвідчились, що в державі відбуваються карколомні реформи.

Однак, на вимоги того ж МВФ Україна зобов’язалась провести перевірку системних банків. У випадку їхньої неефективності – «лавочку» прикрити. Що і сталося з «Приватом».

Малюнок Гергія Держаліна

«Чорна діра» року

Націоналізація найбільшої фінустанови країни «ПриватБанку» виявилась справжнім новорічним сюрпризом для українців. Враховуючи, що кожен другий громадянин є його клієнтом, рівень паніки  зашкалював.

Держава вирішила рятувати проблемний банк, докапіталізувавши його на 116 млрд гривень. Саме стільки з казни доведеться витягнути, аби стабілізувати ситуацію. Питання тільки – звідки ж тягнути? Адже грошей в казні немає. А новорічного кредиту від МВФ годі чекати. Але рішення президента, голови НБУ та керівника уряду на конфлікт із власником «Привата» Ігорем Коломойським було вирішено не йти. Втілити «м’який» сценарій націоналізації. Гроші надрукують, але це вже проблема наступного року.

Фінансовий стриптиз року

Шуби, золоті годинники, сумки по 20 тисяч доларів, десятки квартир, власні церкви і мільйони валюти готівкою – це неповний перелік того, що найвищі державні службовці зазначили у своїх електронних деклараціях про доходи.

Така відвертісь стала несподіванкою. З одного боку – це велике досягнення. Адже вперше чиновники привідкрили завісу свого реального життя і реальних доходів. З іншого – підірвали і так хитку довіру українців до реформаторів та чесних політиків.

Виявилось, що ідейних державників треба ще пошукати, а от туго набитих гаманців – хоч греблю гати. Звісно, оголена правда – гірка, але все ж краще, ніж її відсутність.

Жінка року

Почесне звання жінки року отримує Надія Савченко. Вона дійсно здивувала темпами своєї трансформації. Спершу – ледь не моральний авторитет Надія у лапах кремліських окупантів здавалась більшості українцям мученицею. Однак після її звільнення та гучного повернення на батьківщину вирішила провадити відому тільки їй «таємну» політику, апогеєм якої стала зустрілась у Мінську з очількниками «ЛДНР».

Савченко Захарченка і Плотницького терористами не вважає, називає їх «бідними хлопцями» та закликає не воювати, а домовлятись.

У результаті такої місіонерської діяльності від неї відвернулась «Батьківщина», а президент, який привозив Савченко додому на власному літаку та обіцяв возити з політичним турне по Європі, скромно відмовчується.

Одесит року

«Український клондайк» – саме так всі б хотіли назвати Одесу. Особливо з призначенням губернатором екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі.

Все починалось доволі оптимістично. Президент України Петро Порошенко надав громадянство Саакашвілі, після чого призначив його головою Одеської ОДА. Сподівання сподіваннями, а реальність виявилась жорсткою. В листопаді Саакашвілі подав у відставку, мотивуючи це тим, що «реформи згортають, а президент підтримує два клани в Одесі й область здають ворогам України». Він оголосив про створення нової партії «Рух нових сил», мета якої – парламентські вибори і боротьба України з російською агресією.

Панама Року

Масштабний витік конфіденційної інформації юридичної фірми Mossack Fonseca, яка спеціалізується на роботі з офшорами, вперше розкрив інформацію про активи та власність відомих політиків та публічних діячів. Відзначилась тут і Україна, а саме – президент Петро Порошенко. В документах йдеться, що  у серпні 2014 від його імені були створені компанії на Британських Віргінських Островах з метою продажу або передачі управління в «сліпий траст» компанії Roshen. В той час, коли на Донбасі велись запеклі бої президент, як виявилось, займався продажем своєї компанії . Це викликало хвилю всенародного обурення, яка, проте, швидко спала.  Адже президент запевнив, що нічого протизаконного у його діях і близько не було. Як же тут не повіриш гаранту?

Втікач року

Ще у березні Національне антикорупційне бюро України провело обшук в офісі уже колишнього народного депутата Олександра Онищенка. Його підозрювали у зловживанні службовим становищем під час реалізації природного газу, видобутого в рамках спільної діяльності з ВАТ «Укргазвидобування».

Директор НАБУ Артем Ситник і голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявили про причетність нардепа до розкрадань на суму 1 млрд 600 тис. гривень.

16 червня Генпрокурор Юрій Луценко підготував до Ради подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Онищенка. В передчутті побачити небо «в решіточку» в той же день Онищенко благополучно втік з України. Нині своє чесне ім’я відбілює  з армією адвокатів з Монако.

Романія Горбач


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще