Чим Україна налякала західних інвесторів

Один в полі не воїн

Якщо в Україні покращаться умови ведення бізнесу та відбудуться реальні реформи, тоді лише в інвесторів збільшиться бажання вкладати гроші в українську економіку, – розповів генеральний директор української інвестиційної компанії «Dragon Capital» Томаш Фіала під час конференції «Вектор’17. Переломний момент економічних реформ: як утриматися на правильному шляху».

За його словами уряду потрібно докласти чимало зусиль, аби підвищити позиції України в рейтингу Doing business.

Наприклад, ситуація з компанією «АрселорМіттал Кривий Ріг» (В минулому – «Криворіжсталь». Після реприватизації в 2005 році  завод дістався міжнародному металургійному холдингу «ArcelorMittal» індійського бізнесмена Лакшмі Міттела. Генеральний директор підприємства Парамжит Калон нещодавно заявив про вимагання з боку прокуратури, – ред.).

Все, що там нині відбувається, – замовлення від представників деяких правлячих кіл з використанням правоохоронних органів.

Також впродовж останніх двох років ми спостерігаємо за «маски-шоу» на підприємствах IT-сектора.

Такі новини змушують будь-якого бізнесмена замислитись, чи є сенс інвестувати гроші в країну, де твої права дуже погано захищені.

Крім того, якщо трапляється певний конфлікт, то його складно вирішити. Наприклад, ситуація навколо ТЦ “Sky Mall”. (ТЦ став предметом конфлікту між українським бізнесменом Андрієм Адамовський та естонським інвестором  “Аррікано Реал Естейт”, який побудував “Sky Mall”. Технічна перевага в одну акцію перетворила колишніх партнерів у ворогів. Коли термін договору закінчився, Адамовський відмовився продавати свій пакет акцій. Судові засідання по ТЦ велися в Великобританії, Україні і на Кіпрі. Міжнародне правосуддя стало на захист естонців. Однак рішення Лондонського  суду ситуацію не змінило, – ред.).

Навіть якщо ти добився перемоги в Лондонському арбітражі, то в тебе невеликі шанси досягнути справедливості в Украні. Можеш звертатись до будь-якого міністерства, але, на жаль, ніхто не допоможе. І це перекреслює всі позитиви.

Реформ, реформи і ще раз реформи

Президент України приділяє дуже мало часу реформуванню суддівської та правоохоронної системи. Як же у такій ситуації показати західним інвесторам, що стакан напівповний?

Є деякі успіхи в реформуванні енергетичного сектору. Також наочні зрушення – в боротьбі з корупцією на законодавчому рівні. Йдеться про створення нових антикорупційних інституцій – НАБУ, спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАЗК. Щоб коло закрити і дати цим структурам можливість нормально працювати потрібно створити ще Антикорупційний суд, який міг би карати порушників за корупцію. Цього поки що не зробили.

Керівництво країни варто підштовхувати до думки, що наступного року необхідно створити таку систему антикорупційних судів. Тоді НАБУ зможе саджати корупціонерів. Інакше ніхто не боятиметься давати та вимагати хабарів. Це має бути ключовий пріоритет для всього громадянського суспільства та бізнесу.

Кір того реформа ДФС теж залишає бажати кращого. Це один з найбільш корумпованих державних органів, який перешкоджає покращенню інвестиційного клімату. Там мало що змінилось.

Звісно, потрібно провадити дерегуляцію, пенсійну реформау – без цього теж далеко не підемо.

Як привабити інвесторів

Наступного року було б добре досягнути прогресу в приватизації. Інвесторам потрібен якийсь масштабний предмет для угоди. На кшталт приватизації «Криворіжсталі». В останні роки таких великих угод не було. Бізнес поки що вичікує. Дивиться, чи з’явиться потужні компанії, аби здійснити мільярдну інвестицію.

Фінансовий колапс – як до цього не дійти

В банківському секторі мусимо завершити «очищення». Залишився один крупний банк. Всі прекрасно розуміють про який банк йдеться («Приватбанк» – ред.) . Без його націоналізації не обійтись.Чинні акціонери показали, що не готові вкласти 100 мільярдів гривень в його капіталізацію.

Доволі успішною була реструктуризацію зовнішнього боргу України. Вдалось відтермінувати виплати. Цей рік – найбільш м’який з обслуговування зовнішнього боргу. Кожного наступного, включно до 2019-го, буде великий приріст його погашення. 2019-й – піковий. З тими резервами, які є в Національного банку України та валютними запасами Міністерства фінансів, з боргами не справимось.

Також 2019-й – рік президентських та парламентських виборів. Уже сьогодні треба створювати «подушку» резервів – і в Мінфіні, і в Нацбанку – максимум  в першій половині 2017-го року. Якщо цієї «подушки» не буде, то інвестори можуть передбачити повторення ситуації 2014-15 років. Йдеться про те, що резервів не вистачить для обслуговування боргу. Відповідно – не буде можливості підтримувати політичну стабільність.

Тому владі треба дуже чітко слідкувати, аби не зупинялись програми співпраці з МВФ. Зокрема, щоб транші ми отримували не раз в рік, а раз в квартал, як це і прописано в угоді. Тим самим – мотивували приплив приватних інвестицій. Інакше поріг 19-го року не перескочимо.

Хотілось, аби всі ті, хто приймає рішення в парламенті і в АП розуміли, що залишилось дуже мало часу, аби попередити катастрофу в кінці 2018-го.

Романія Горбач