Догнати і перегнати Трампа: Обама озвучив нову ядерну доктрину США

«Ядерна зброя – це інструмент стримування. Її наявність уже є достатньо вагомим обмежуючим фактором. Тому не дивно, що США акцентують на використанні свого ядерного потенціалу лише у випадку реагування, а не задля наступу», – розповів він.

За словами експерта, зміна військової доктрини США не є запорукою того, що світ порине у фазу глобальної невизначеності. Однак тут є інші, значно вагоміші фактори, які визначатимуть американську політику в найближчій перспективі.

«Дехто вважає, що у відповідь на пропозицію Обами такі країни як Північна Корея чи Китай вдадуться до агресивних дій проти Японії і Південної Кореї. Такі ризики загалом незначні. Тут варто брати до уваги загалом настрої, які сьогодні панують в американському суспільстві та істеблішменті”, – зауважує міжнародник.

Він додає, що зовнішня політика США стає все більш проізоляціоністською.

“Американці втомлені останніми масштабними воєнними кампаніями в Іраку та Афганстані. Надають перевагу згортанню своїх міжнародних військових місій. Все це, звісно, може сприйматись міжнародними гравцями як ознака слабкості», – наголошує він.

Агресивна політика Росії щодо України – підтвердження переконаності Кремля в тому, що Америка нині обмежена у своїх діях і амбіціях, якщо йдеться про зовнішню політику.

Сергій Солодкий вважає, що рішення про незастосування ядерної зброї є лише одним з елементів загальної картини, суть якої полягає в зосередженні на внутрішній політиці.

«Поки рано говорити, про те, що концепція єдиного стримування опинилась під загрозою через ініціативу Обами. Попри те, що Великобританія є основним союзником США в Європі, Лондон не планує вносити жодних змін до своєї військової програми», – наголошує експерт.

Він  зауважив, що Обама своїм рішенням про зміну військової доктрини випередив свого можливого наступника в Білому домі Дональда Трампа.

«Якби не Обама вніс пропозиції про перегляд ядерної політики, то це обов’язково би зробив Трамп. Крім того, воєнна доктрина не є чимось залізобетонним. Її завжди можна коригувати. Команда Трампа матиме змогу внести зміни, якщо виникне така необхідність. Трамп  не вискочив з якогось ящика. Він  – виразник інтересів американського суспільства. Відображає настрої американців, які втомились від воєнних амбіцій своєї країни. Люди хочуть внутрішніх змін”, – пояснює аналітик.

Популярність ще одного кандидата на президентське крісло Берні Сандерса свідчить про те, як “полівішав” американський соціум.

“Недарма ж Трамп наголошує, що Америка ще проаналізує, чи варто захищати європейців. Мовляв, подивимось, який ви внесок зробили в євроатлантичну безпеку. Аналізуючи його риторику – можна вимірювати градус народного кипіння, зокрема, з’ясовувати, які постулати нині популярні серед американців. Відповідно – прогнозувати політику США на найближчі роки”, – зазначає експерт.

Хоча не є виключенням, що у випадку своєї перемоги на президентських виборах Трамп змінить свою позицію.

“Стане таким самим амбітним і радикальним, як яструбине крило республіканської партії”, – підсумовує Сергій Солодкий.

Романія Горбач