Телетайп: Арсеній Петрович ніучому невинуватий!

Як сказала б Фаїна Раневська: «Прелєсно, прелєсно». Які ж нестерпні перспективи відкриваються! Аж шнурки на калошах дибки стають.

Це, ошелешені співгромадяни і незворушні співвітчизники, про кримінальну справу, яку порушила наша доблесна поліція за фактом кампанії з поливання брудом Арсенія Яценюка — тоді прем’єр-міністра, нині формального лідера «Нарфронту». А підставою для порушення стали одкровення Олександра Онищенка, який утік, що поливанням брудом керували з оточення Президента Порошенка і вгатили в нього тридцять лимонів зелені заради відсторонення Яценюка від посади.

Наш закон, який суворий до гикавки, називає це втручанням у діяльність державного діяча — жах-жах-жах! І в результаті цього підступного, розумієш, втручання народонаселення України настільки ополчилося проти Арсенія Петровича, що стало обзивати його другом Вінні-Пуха, а «Нарфронт» тепер ризикує пролетіти повз Раду, як кабріолет Маска повз Марс.

І все це не тому, що сліпоблизькозорі українці не розгледіли видатних реформаторських успіхів уряду Яценюка, а тому лише, що повелися на злісні наклепи, до яких ласі, як до сала з часником.

Але тепер правда переможе! Засяє справедливість! Відплата спалахне по планеті та околицях!

Справу порушено проти невстановлених осіб. А що їх встановлювати? Он вони всі, в Адміністрації Президента засідають, спільною справою займаються, в одній, я перепрошую, коаліції значаться. Від МВС до АП, як від Труханова до Ради — один мінометний постріл.

Тому доведеться знайти винних. Блогерів якихось, які Арсенія Петровича критикували. Ну, не сподобалася відщепенцям, наприклад, «велика українська стіна» на кордоні. Не оцінили ці куплені писаки багатомільйонне загородження, яке не те що ворожий танк, не кожну морську свинку зупинить, та й критикнули зопалу. А поліція їх хвать за коміри — ви чого це тут займаєтеся піаром, чорним, як ахметівський антрацит? І відразу нишпорити по кишенях у пошуках юдиних тридцяти мільйонів доларів.

А в результаті що? У результаті слідство переконливо доведе, що за Яценюка ціни не росли, комунальні тарифи не зростали, а навпаки, зростали зарплати і гривня до долара. І якщо хтось цього не помітив, то він продажний поливач брудом і чорнопіарник на службі незваних темних сил з Адміністрації Президента.

Упевнений, що неупереджене слідство нарфронтівця Арсена Авакова встановить, що нарфронтівський прем’єр Арсеній Яценюк чистий, немов агнець. І народонаселенню його належить шанувати, любити і голосувати за нього за всякої нагоди, навіть на Євробаченні.

А якщо до суду дійде, то той може розсудити, що тридцятимільйонним очорненням ввели в оману не тільки український народ, а й самого прем’єра Яценюка, який написав заяву про відставку під впливом втручання в його державні справи. І тому така заява є юридично нікчемною, немов браслет на нозі Борислава Розенблата. Тобто Арсенія Яценюка треба вважати не відставленим, а чинним прем’єр-міністром. Он як!

Щоправда, тут можлива певна колізія. Кишнути з посади Володимира Гройсмана нарфронтівцям не з руки, бо він начебто з ними вже в одній обоймі шарикопідшипника. А за час перебування у Кабміні Володимир Борисович настільки розширився в… е… нижніх плечах, що один ледве-ледве в кріслі поміщається. Удвох — жодної можливості: прем’єрське крісло, звичайно, не Болівар, але самі розумієте.

Далі — більше. Або товще.

Можна поговорити з Олександром Онищенком чи, ще краще, з Олександром-стоматологом — адже теж бігун від правосуддя, і той повідає, що Яценюка обмовляли ще коли він спікером у Раді був, за Віктора Ющенка. Теж витратили неабиякі грошики «з метою усунення його від посади».

Тут включаються експерти Нацполіції, які негайно встановлять, що обмовляння Яценюка-спікера призвели до заниження його самооцінки й електорального рейтингу, що підтверджується, до речі, депресивними кольорами тодішніх агітплакатів «Нарфронту». Пам’ятаєте, смугасто-туалетного кольору такі були?

А це перешкоджало подальшому балотуванню лідера «фронтовиків» у Президенти України. Саме цю думку він і намагався висловити, коли кричав у телефон «Юля, Юля!».

Тобто слідство легко доведе, що справжній Президент України — це Арсеній Яценюк, хоча він і не балотувався в 2014 році. І він же є справжнім прем’єр-міністром, хоча і написав заяву про складання повноважень. Між іншим, одержуємо шукану єдність у виконавчій гілці влади!

Щоправда, є і зворотний бік слідчого новаторства.

Петро Порошенко — політик тертий, чужого не упустить. Ось візьме він і звернеться в своє СБУ. А там негайно визнають, що критика президента з боку Юлії Тимошенко — теж опорочування. Потім підрахують трудовитрати, і з урахуванням її надуспішного бізнесового минулого трудодень у ЮВТ виявиться дорожчим не лише, ніж у Дональда Трампа, а й у Андрія Коболєва навіть.

І в СБУ-шного слідства вийде акурат як у поліцейського: критиканська кампанія проти ПОПа невстановленої, але неспинної Тимошенко за величезні гроші, яких не існує. Тому слідство може визнати Порошенка постраждалим, а замість компенсації оголосити його переможцем майбутніх президентських виборів…

Але ж там уже Яценюк за поліцейським слідством зафіксований… Знову колізія, щоб її…

Ага, щоб уникнути, доведеться терміново створювати в Україні не Антикорупційний суд (знайшли проблему — корупцію!), а Антибрудополивальний, який буде розбирати, кого більше заплямували та як це компенсувати електорально. Оце буде прорив, оце здригнеться від заздрості замшіла атлантична демократія! І Нобелівка замість Трампа плавно пливе в Україну!

P. S. Поки наші володарі займаються відвертою дурнею з перетягування «тришкіна каптана», по той бік фронту обговорюють, чи надійде команда на наступ після чемпіонату світу з футболу. І схиляються, що таки надійде.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»