Європейський вибір: поворот Австрії вправо та виклик для Меркель

В Австрії результати були, тією чи іншою мірою, прогнозованими. Австрія змінить свою політику, але, звичайно, зовсім не в тому напрямі, якого так бажають у Москві.

У німецькій землі ситуація значно складніша. Зазвичай земельні вибори не пов’язані прямо із загальнонімецькими, але цього року їхній вплив досить великий.

Перехопили ініціативу

Вибори до нижньої палати австрійського парламенту — Національної ради — були достроковими, бо розвалилася коаліція між Соціал-демократичною партією Австрії (Sozialdemokratische Partei Österreichs, SPÖ, СДПА) та Австрійською народною партією (Österreichische Volkspartei, ÖVP, АНП).

Виборча кампанія в Австрії характеризувалася великою напругою.

У виборчий штаб СДПА запросили ізраїльського політтехнолога Таля Зільберштейна, який отримав за свою роботу понад півмільйона євро. Це було великою помилкою, оскільки його методи виявилися сумнівними. Дві групи, створені Зільберштейном у Facebook, поширювали у мережі расистські, антисемітські та інші радикальні висловлювання. Їхньою метою було очорнити головного суперника — нинішнього міністра закордонних справ Австрії 31-річного лідера АНП Себастіана Курця.

У серпні за порушення низки статей кримінального кодексу, зокрема спробу відмивання грошей, Зільберштейна заарештували в Ізраїлі. СДПА припинила з ним співпрацю, але було вже пізно. Уся ця історія вийшла на поверхню за кілька днів до виборів. Окрім того, політтехнологи СДПА представляли Курця як ставленика американського мільярдера Джорджа Сороса, що мало очевидне антисемітський зміст. Не дивно, що рейтинги партії різко впали.

Консерватори і соціал-демократи завалили правоохоронні органи взаємними скаргами один на одного і позовами, в яких звучали звинувачення від шпигунства до розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Іще рік тому в опитуваннях лідирувала права радикальна Австрійська партія свободи (Freiheitliche Partei Österreichs, АПС, АПС). Не останню роль у цьому відігравала преса. Зокрема, Neue Kronen Zeitung – найбільш тиражна австрійська бульварна щоденна газета та її інтернет-версія Krone.at. Газету звинувачували в антисемітизмі та правому екстремізмі за статті про Гітлера, які вийшли в світ на день його народження — 20 квітня. Її кандидат ледь не став президентом, але поступово вона втратила динаміку.

Як писала оглядач віденської газети Wiener Zeitung Єва Целіховські, радикалів праворуч обігнав молодий лідер консервативної АНП Себастіан Курц. Він запропонував жорсткий партійний курс щодо міграції і зробив це стрижнем виборчої кампанії.

Перехопивши в такий спосіб ініціативу, Курц забезпечив своїй партії лідерство у виборчій кампанії, відтіснивши АПС. Як зауважив у інтерв’ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk австрійський оглядач Армін Вольф, виборці готові були піти за Курцом, бо він «представляє політику ультраправих, але з людським обличчям».

Молодий лідер

Себастіана Курця відносять до категорії людей self-made. Він виріс у віденському робочому кварталі Майдлінг. Батько — інженер, матір — учителька. У політику пішов у 16 років.

У 2008 році він очолив молодіжне крило АНП у Відні, а вже за рік — усю молодіжну організацію партії.

У 2010 році Курц уперше привернув до себе увагу широкої публіки яскравою рекламною кампанією: чорний позашляховик із комічною назвою Geilomobil (кльове авто) та вечірка під гаслом: «Чорне — в кайф». Чорний — колір АНП.

Після того, як йому запропонували посаду статс-секретаря (заступника міністра, – ред.) по інтеграції в австрійському МВС, він кинув навчання на юридичному факультеті Віденського університету. Тоді він мав ліві позиції і вимагав розробити програми щодо інтеграції мігрантів.

У 2013 році, коли Курц став наймолодшим у Європі міністром закордонних справ, він здійснив черговий поворот, ставши на праві позиції. Він домігся передання своєму міністерству повноважень у сфері інтеграції мігрантів, але влітку 2015 року, в розпал кризи з біженцями, обрушився з критикою на політику Німеччини. Тоді його зірка засяяла на політичному небосхилі.

До виборів Курц поставився дуже серйозно. Найперше він здійснив ребрендинг АНП, представивши її не як партію, а як рух. Чорний партійний колір замінили на бірюзовий. Відбулося істотне омолодження кадрового складу функціонерів. На найважливіші посади він розставив своїх людей.

В умовах стабільної економічної ситуації в країні та практично непомітного безробіття проблема мігрантів, їхньої інтеграції та чисельності вийшла на перше місце. Курц зрозумів, що лише чітка та зрозуміла позиція, причому права, може привабити виборця. Він її методично відпрацьовував, що й привело його партію до успіху.

Правий зсув і його наслідки

Завдяки діям Курця АНП набрала на виборах 31,6% голосів, отримавши надбавку 7,6% порівняно з попередніми виборами. Правопопулістська АПС отримала 26%, додавши 5,5%. Соціал-демократи насилу, але зберегли свої позиції — 26,9%, із надбавкою 0,1%.

Найсерйознішої поразки зазнали зелені (Die Grüne Alternative — Зелена альтернатива). Вони отримали 3,9%, втративши 8,5% голосів, і не подолали прохідний бар’єр у 4%. Поразка зелених не викликає подиву. Багато виборців відкинули їхню політику так званої гостинності щодо мігрантів. Проти них також зіграла висока явка виборців — 79,5%. На виборчі дільниці прийшли ті, хто зазвичай у виборах не брав участі через невдоволення традиційними партіями.

Поки здається, що соціал-демократи за прикладом своїх німецьких товаришів підуть в опозицію. Нову урядову коаліцію утворять АНП і АПС. Так уже було в 2000-2005 рр..

В очікуванні майбутніх коаліційних переговорів Курц знизив планку для своїх партнерів з АПС. Їм буде достатньо відмовитися від загравання з Öxit (аналогія з Brexit) — виходом Австрії з ЄС. У відповідь майбутні партнери пом’якшили свою риторику.

Слід чекати пожвавлення зв’язків Вени з державами Вишеградської четвірки — Угорщиною, Чехією, Словаччиною та Польщею. Там також простежується зростання націоналістичних і правих настроїв.

Хоча АПС встановила тісні зв’язки в Москві з «Єдиною Росією», очікувати різкого проросійського повороту австрійської політики не слід. Курц неодноразово критикував санкції щодо Росії, але він вважає, що їх слід скасувати лише після врегулювання кризи на Донбасі. З останнім пов’язані дещо стримані московські коментарі про результати австрійських виборів.

Сигнал із Нижньої Саксонії

Зазвичай земельні вибори не дуже впливають на ситуацію в Берліні в загальнонімецькому сенсі.

На місцях предметом кампанії стають регіональні проблеми, з огляду на досить широкі повноваження місцевої влади. Однак вибори в землі Нижня Саксонія відрізняються.

По-перше, вони були достроковими, оскільки одна з депутатів із фракції зелених перейшла в Християнсько-демократичний союз (ХДС), і керівна коаліція соціал-демократів і зелених втратила більшість у ландтазі.

По-друге, країна ще не відійшла від виборів у бундестаг і серйозної зміни у складі депутатського корпусу.

Уперше йдеться про коаліцію на федеральному рівні не двох, а трьох партій із вельми різними ідеологічними позиціями, уподобаннями та політичними програмами. Невипадково початок коаліційних переговорів було відкладено до отримання результатів виборів у Нижній Саксонії.

Варто сказати, що підсумки голосування не дуже обрадували Ангелу Меркель.

Згідно з попередніми результатами, на виборах у ландтаг Соціал-демократична партія (СДПН) отримала 36,9% голосів. Її наздоганяє ХДС із 33,6%. На третьому місці — «Союз-90/зелені» з 8,7%, ліберали з Вільної демократичної партії (ВДП) отримали 7,5%, праві популісти з Альтернативи для Німеччини (АдГ) — 6,2%. Колишні комуністи з Лівої партії з 4,6% не подолали прохідний п’ятивідсотковий бар’єр і залишилися поза ландтагом.

Соціал-демократи зуміли переломити негативну тенденцію після серії невдач на виборах у Саарі, Шлезвіг-Гольштейні, Північному Рейні – Вестфалії та на виборах у бундестаг. Вони отримали на 17% більше, ніж на загальнофедеральних виборах. Однак на переговорах щодо коаліції у Берліні це не вплине, оскільки СДПН пішла в опозицію.

ХДС зазнала невеликих втрати, але в цьому випадку це має символічне значення. Земельні партійні функціонери прямо звинувачували у невдачі центральне керівництво. Кандидат ХДС, який програв вибори у нижньосаксонські прем’єр-міністри, поскаржився в інтерв’ю телеканалу ARD на «зустрічний вітер», що дув йому в обличчя з Берліна. На думку підприємницького крила ХДС, причини поразки в Нижній Саксонії слід шукати в тому, що втрати консерваторів на загальнонімецьких виборах було представлено як перемогу. Все це додає очок опонентам Меркель.

Складнощі ХДС у Нижній Саксонії послаблюють позиції канцлера на коаліційних переговорах, але не робить їх безнадійними.

Річ у тім, що ВДП і зелені хоч і пройшли в нижньосаксонський ландтаг, але з відчутними втратами. Якщо б їм пощастило, то вони могли б вимагати, щоб їхні програмні та передвиборні установки враховували в урядовій політиці.

Великі проблеми могли виникнути саме з зеленими. Їхня земельна організація, на відміну від центрального керівництва, має дуже ліві позиції і вкрай негативно ставиться до можливої коаліції з ХДС і ВДП на земельному і федеральному рівнях. У разі успіху зелених у Нижній Саксонії правління в Берліні мало це враховувати. Це загрожувало б труднощами і для Меркель, і для лібералів.

Сама пані будесканцлер, як і раніше, популярна. За даними соцопитувань, 61% німців задоволені тим, що вона залишиться на чолі німецького уряду. Однак, у списку найавторитетніших політичних діячів ФРН Меркель обійшов міністр фінансів Вольфганг Шойбле, який залишає свою посаду.

Певною втіхою може слугувати те, що лідери соціал-демократів просіли ще нижче. Міністр закордонних справ Зігмар Габріель — на 11%, а колишній кандидат у канцлери Мартін Шульц — на 13%.

Результати виборів у Нижній Саксонії ускладнять і затягнуть коаліційні переговори в Берліні. Новий уряд Німеччина отримає не дуже скоро.

Юрій Райхель