Норми закону забороняють високопосадовцям часів президентства Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади протягом п’яти або десяти років.
Таких в Україні нарахували п’ять тисяч осіб. Також закон забороняє йти у владу людям із комуністичним минулим.
У департаменті з питань люстрації Міністерства юстиції України заявили, що владу вже очистили на 98%.
Проте багато звільнених намагаються поновитися на своїх посадах. Кількість позовів, які вже надійшли до адміністративних судів, перевищує кількість люстрованих осіб.
Однак судові процеси у цих справах нині призупинено. Адже питання про конституційність закону «Про очищення влади» зависло в Конституційному суді. З квітня 2015 року КС так і не ухвалив жодного рішення по цій справі. Розгляд відклали на невизначений термін.
Поки ж Конституційний суд зволікає з висновками, люстровані чиновники подають скарги до Європейського суду з прав людини.
Politeka дізналася у народних депутатів, як вони оцінюють результати люстрації за три роки, чому Конституційний суд затягує розгляд питання щодо конституційності відповідного закону та кому вигідна ця невизначена ситуація.
Леонід Ємець, народний депутат фракції «Народний фронт»:
– Щодо топ-чиновників люстрація досягла майже 100% результату. Одиниці просто повтікали або ж ходять по судах, щоб відновитися на посадах. Але більше ніж 90% чиновників часів Януковича відсторонили й позбавили права мати доступ до державної служби на десять років. От щодо суддів – провал, хоча це було очікувано.
Конституційний суд порушив закон. На розгляд справи йому надається два місяці, а він уже понад два роки тягне з відповіддю щодо конституційності закону про люстрацію. Причина, чому відбувається затягування розгляду справи – конфлікт інтересів. У законі прописано, що люстрації підлягають судді, які сприяли узурпації влади режимом Януковича. Нині ж у КС залишилися п’ять суддів, які у 2010 році ухвалили рішення про зміну Конституції України, чим наділили Януковича додатковими повноваженнями, які дали йому можливість узурпувати владу.
Венеціанська комісія ще при опрацюванні закону про люстрацію дала чіткий висновок: вони не підтримують ідею люстрації як такої, але в тій ситуації, в якій опинилися Україна, визнають наше право заборонити окремому колу осіб перебувати на державній службі. Тобто Венеціанська комісія зазначила, що законодавчо питань до нашого закону в неї немає.
Сергій Тарута, народний депутат, засновник партії «ОСНОВА»:
– Можливо, 10% високопосадовців часів президентства Віктора Януковича справді потрібно було прибрати, але решта 90% були професіоналами та патріотами. От вигнали їх – і маємо зараз жахливі наслідки.
Люстрацію в Україні провели непродумано, абсолютно неузгоджено з Венеціанською комісією. Вона була політичною, тому завдала великих збитків країні. Відбулася маніпуляція суспільством, яке хотіло змін, очищення влади. От це очищення і переплутали з люстрацією. Це велика трагедія для керівництва країни і подальше знущання над Україною. Якщо дивитися на економічні наслідки – це трагедія.
Закон про люстрацію не конституційний. Влада боїться, що якщо Конституційний суд почне розглядати закон, то скасує його. Розуміємо, які будуть наслідки, коли його скасують. Держава буде змушена компенсувати всі збитки людям, яких люстрували. Це великі гроші. Ба більше – це означає, що багато хто може повернутися на посади. Серед них будуть і ті, які не вихвалятимуть владу. Тому, мабуть, є установка від керівництва держави, що краще не розглядати, затягувати процес. Адже Конституційний суд – це інструмент влади.
Вадим Денисенко, народний депутат фракції «Блок Петра Порошенка»:
– Три роки тому ухвалили слабкий закон «Про очищення влади». До нього є багато питань. Його ухвалили під революційні крики «Ура!», замість того, щоб напрацювати нормальну юридичну базу. Тому нинішній закон про люстрацію недієвий. Його придумали для піару, а не для роботи.
Люстрацію можна робити лише в дуже короткий проміжок часу й у певні критичні моменти. На жаль, свій час для цього упустили. Після Революції Гідності це було можливо зробити. Зараз щодо люстрації не знайдемо консенсус у суспільстві. Треба думати про інші системи очистки чиновницького складу.
