М’ясний фарс: хто і чому спекулює на цінах

Читать на русском
петухи

У реальності ж маємо далеку від європейських стандартів «фінансової стабільності та прогнозованості» ситуацію.

Сьома сесія Верховної Ради: якою буде осінь реформ

Усе з точністю навпаки. Принцип монополізації та зарегульованості вітчизняної економіки за останні три роки нікуди не подівся. З огляду на реформаторську політику уряду, можна стверджувати, що він лише укріпився. Зокрема, посилились позиції ключових промислово-фінансових груп.

Дорога можливостей для обраних

Про те, що середньому та малому бізнесу в Україні непереливки, свідчать не лише драконівські податкові лещата, які міцно їх тримають, а й нечуване зростання цін на більшість споживчих товарів. Останній факт, вочевидь, на руку великому бізнесу, який завдяки такій ціновій політиці отримує надприбутки. І в цьому пересічний українець може переконатись на власній шкурі, а точніше – на товщині свого гаманця. Достатньо лише глянути, як не щоднини, а щогодини змінюються ціни на прилавках магазинів.

За підрахунками експертів, лише за останні 10 днів серпня подорожчали 60% продуктів соціальної корзини.

Та сама свинина вперше за тривалий період часу впевнено перевалила за позначку 100 грн. За даними Держстату, її середня ціна по країні становить уже 101,4 грн за кілограм.

На другому місці – сало та яйця, ціна на які зросла на 1,7 грн. Так, сало коштує 51,4 грн за кг, а курячі яйця – 16,8 грн за десяток. На сьогодні середня ціна яловичини становить 108 грн.

Ціни як в Європі, життя як в Україні

Якщо на початку року ціни в Україні були трохи нижчими, ніж в інших країнах Східної Європи, то уже з літа моніторинг цін у гіпер- і супермаркетах показує, що у нас ціни не відрізняються від аналогічних у Польщі, Угорщині чи країнах Балтії.

При цьому середня зарплата в українців зовсім не дотягує до європейської. Ба більше – ООН звітує, що близько 60% українців перебувають за межею бідності. Західні фахівці підрахували, що ВВП із розрахунку на одну людину впав за останні три роки на 31,9%.


Отже, кому «радикальні реформи», а кому – зуби на полицю. Якщо не прості українці, то великий бізнес полегшення точно відчув. Для нього реформи виявились як ніколи в плюс. Адже уряд за останній рік зробив усе можливе для посилення його ролі, знімаючи всі бар’єри на споживчому ринку.


В 2017 рці вперше почали виплачувати спеціальну бюджетну дотацію на сільське господарство. Її запровадили наприкінці 2016-го і вона пропорційна розміру сплаченого до бюджету ПДВ.

Однак замість «соціальної справедливості в дії» ми побачили дивний перекос у бік певних галузей.

За січень-червень 2017 року із державного бюджету виділили 1,91 млрд гривень на дотації для аграрних підприємств. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, опубліковані 8 серпня.


Держава виплатила птахівникам більше ніж 50% усіх дотацій для сільгоспвиробників. Найбільшу частку на загальну суму 809 млн грн. отримала група компаній Миронівського хлібопродукту (ПРАТ “Миронівська птахофабрика”, СТОВ “Старинська птахофабрика”, ПРАТ “Оріль-Лідер” та ДП “Перемога нова”). Нагадаємо, що вони всі належить бізнесмену Юрію Косюку, який у 2014 році працював заступником голови Адміністрації президента.


За даними Лондонської фондової біржі, саме група компаній «Миронівський хлібопродукт» за перше півріччя цього року збільшила свій чистий прибуток на 89%, до $210 млн. Виручка компанії за цей час зросла на 24%, до $600 млн.

Ефект «золотої курки»

Питання, яке цікавить багатьох українців, полягає не в тому, чому саме птахівники виявились найбільш дотаційними учасниками ринку, а чому, попри дотації, ціна на курятину постійно зростала протягом літа?

Сонячна електроенергетика витримала затемнення

Зараз кілограм філе коштує практично стільки ж, як і кілограм свинини – приблизно 103,1 грн за кг.

У тій же Польщі його можна купити за 96,5 грн. Виходить доволі цікава ситуація: чим бідніша країна, тим дорожче у ній жити. Чи краще перефразувати так: чим вищий рівень корупції, монополії та політизації економіки, тим дорожче це все обходиться громадянам.

В Антимонопольному комітеті занепокоєні ситуацією на ринку курячого м’яса. Там не заявили відверто, що ринок є монопольним. Обмежились лише визначенням, що ринок «має структурні ознаки монопольного». Зокрема, розповіли, що з початком 2017 року цінове зростання на м’ясо птиці сягнуло більше ніж 40%.

За словами директора Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери, фармацевтики та рітейлу Ігора Кустовського, є кілька основних причин, які викликали зростання ціни на курятину.

«Після відповідного моніторингу ми побачили, що ринок курятини дуже пов’язаний з іншим ринком – свинини, – зауважує він. – У виробників на початку року були деякі проблем з її придбанням через африканську чуму свиней. Із лютого-березня спостерігається тенденція подорожчання цієї продукції. Відповідно, збільшився попит на м’ясо птиці. Також одним із факторів, який вплинув на структуру ринку, був зріст експорту курячого м’яса цього року порівняно з минулим. У січні-травні 2017 року цей експорт зріс на 54% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Істотне збільшення експорту, на нашу думку, могло вплинути на пропозицію курячого м’яса і викликати подорожчання кінцевої продукції».

А представники «Миронівського хлібопродукту» не вбачають перекосів з експортом.

За словами керівниці відділу з роботи з інвесторами та ЗМІ «Миронівського хлібопродукту» Анастасії Соботюк, зростання цін зумовлене низкою умов: ріст ціни на зерно, підвищення зарплат, закупка спеціальних препаратів та кормів, девальвація гривні, курс національної валюти, подорожчання енергоносіїв тощо.

«Ріст цін на м’ясо птиці з початку року в нас становив близько 20%. У нашому випадку відбулося зростання експорту, –повідомила вона. – Але це було викликано тим, що з кінця 2016 року в усій Європі бушував пташиний грип, і України це також торкнулось. Тому деякі об’єми ми були вимушені тримати у себе в складах. Щойно Європа знову відкрила експорт, ми проекспортували ці об’єми. Продажі зросли винятково через те, що наростили свою експортну позицію».

Освітня реформа: нові ідеї в старих реаліях

Також вона додала, що ціни  на курятину в найближчій перспективі можуть збільшитись лише за тієї умови, якщо «покупці будуть готові платити вищу ціну».

«Ріст цін залежитиме від росту собівартості, залежно від того, як поведе себе ціна на зернові нового врожаю, – пояснила Соботюк. – Адже кукуруза становить 40% собівартості м’яса птиці. Якщо нині буде зростання ціни на кукурудзу, це позначиться в найближчій перспективі на ціні м’яса».

Також вона додала, що цього року «Миронівський хлібопродукт» працює на 100%, не вводячи жодної потужності, а всі державні дотації пішли на капітальні інвестиції. За словами Соботюк, на сьогодні компанія перебуває на стадії будівництва Вінницього птахокомплексу, куди й витратили майже всі дотаційні кошти.

Цікаво, що ні в Антимонопольному комітеті, ні з боку учасників ринку немає запевнень, що ціни на курятину знизяться. Навпаки, більшість експертів прогнозують, що відбуватиметься і подальший ріст ціни на м’ясо птиці.

Зокрема, глава Союзу птахівників України Сергій Карпенко попередив, що у вересні можливе чергове подорожчання м’яса птиці та яєць. За його словами, намітилася тенденція зростання експорту при збереженні обсягів виробництва.

Він додав, що є певні кроки, які б посприяли зменшенню ціни. Для цього, наголошує він, потрібно знизити ставку ПДВ до 7%, тоді в тваринників залишатиметься на руках більше коштів. Також, зауважує експерт, необхідно ввести експортні мита на зернові: зерно перероблятиметься в Україні, люди інвестуватимуть в експорт готової продукції.


Проте більшість учасників ринку збігаються на думці, що вже у вересні  курятина може подорожчати на  5-10%. Якщо такі прогнози підтвердяться, то за кілограм яловичини коштуватиме близько 150 грн, свинина – 130 грн за кг. За “дешеву” курку, зокрема філе, доведеться віддати не менше 100 грн за кг.


Оскільки на сьогодні немає бюджету на 2018 рік, прогнозувати, як розвиватиметься ситуація наступного року, вкрай складно. Одже тренд зростання цін на продукти має всі шанси зберегтись  із такою ж загрозливою динамікою, яку спостерігаємо нині. Чи вдасться тут навести лад та хто за це відповідатиме – відкрите питання.

Романія Горбач


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще