Венесуела: курс на громадянську війну

Читать на русском
Венесуэла

Вибори проходили під знаком насильства і загибелі людей. Уряд повідомив про вісьмох загиблих. За даними депутата від опозиції Дельси Солорсано, за добу було вбито 14 людей. Майже всі з них зазнали вогнепальних поранень. Спостерігачі припускають, що вони стали жертвами так званих colectivos — проурядових збройних банд. У перманентних заворушеннях від цих бандитів дістається і прихильникам влади: серед жертв опинився прихильник уряду, кандидат у члени Конституційної асамблеї юрист Хосе Фелікс Пінеда.

Революція в нафтовому раю: чому Венесуела втомилась від соціалістів

Згідно з офіційними даними, явка на вибори до Конституційної асамблеї становила 41,5%. Прихильники опозиції, що бойкотували голосування, з такими цифрами не згодні. За їхніми підрахунками, у виборах взяли участь лише 12% громадян.

Два голосування

За два тижні до голосування до Конституційної асамблеї опозиційний «Круглий стіл демократичної єдності» організував неформальний плебісцит, названий «народним референдумом». За даними інформаційних агентств, в ньому взяли участь близько 7,2 млн із 19 млн виборців Венесуели.

Кожен учасник голосування, як у Венесуелі, так і за кордоном, міг відповісти на три питання: висловитися проти скликання Конституційної асамблеї, вимагати від збройних сил країни стати на захист конституції (а не влади), а також підтримати проведення дострокових виборів і створення уряду національної єдності. Понад 98% підтримали всі три вимоги.

Як і слід було очікувати, влада плебісцит не визнала і заявила, що не враховуватиме його результати.

Балтійський фронт гібридної війни: чому Москва спотворює історію

Оскільки в парламенті більшість, майже дві третини голосів, належить опозиції, чинному президенту Ніколасу Мадуро як повітря необхідний орган, який міг би замінити опозиційну законодавчу владу.

Для цього і провели вибори до Конституційної асамблеї. Завдання досить просте. Розробити нову конституцію або внести зміни в чинну, щоб позбавити нинішній парламент повноважень. І на цій основі його розпустити.

Становище президента Мадуро просто відчайдушне. В країні гостра нестача продуктів харчування та товарів першої необхідності. Доходить до смішного. Нещодавно офіцерів армії і спецслужб преміювали рулонами туалетного паперу, найбільш дефіцитним товаром.

Полиці магазинів Венесуели давно не бачили товарів

Зовсім зневірені люди прориваються через кордони до сусідніх Колумбії та Бразилії, там купують по максимуму необхідні товари, продовольство. На венесуельському боці все це небачене багатство продають за потрійною ціною, а потім перекупники везуть товари до великих міст, де продають іще в кілька разів дорожче.

У Колумбії, особливо в Бразилії, зростає кількість мігрантів із Венесуели. За офіційними даними, за півроку 6438 венесуельців попросили притулку в штаті Рорайма. При цьому за минулий рік охочих було 2312, а за позаминулий — лише 280. Для півночі Бразилії це певне випробування, оскільки мігрують у депресивні регіони, та й в економіці країни рецесія. До того ж мігранти найчастіше не володіють португальською мовою, влаштуватися на роботу для них дуже проблематично.

Усі ці складнощі змушують президента Мадуро поспішати з конституційними змінами.

Як повідомила на прес-конференції голова Національної виборчої ради (НІК) Тібісай Лусена, явка на виборах до Конституційної асамблеї становила 41,53%, тобто понад 8 млн 19,4 млн осіб. Звернімо увагу на те, що ці цифрові показники близькі до участі в голосуванні, яке проводила опозиція. І це не випадково.

Дані НІК опозиція оскаржила. За її даними, в останньому голосуванні взяли участь не більше ніж 12% виборців. Як повідомила газеті «Комерсант» венесуельська журналістка Марія Анхеліка Корреа, у низці районів Каракаса ділянки взагалі не відкривали, оскільки жителі забарикадували всі шляхи до них, а на тих, які відкрили, практично не було людей. «У столичних районах Барута, Чака та Атильо, де сильні позиції противників режиму, відкрили лише близько 10% дільниць».

Це підтверджують і прихильники влади. Як написав один із послідовників Мадуро, Служба національної розвідки періодично розпорошувала на бульварі Франсиско Фахардо сльозогінний газ, щоб нейтралізувати численних протестувальників. За словами міністра оборони генерала Володимира Падріні Лопеса, протестувальники зламали більше  ніж 100 машин для голосування.

Санкції США проти Росії: між дієсловами may та shall

За таких умов владі потрібно було показати, що в інспірованому ними голосуванні взяли участь трохи більше громадян, ніж в організованому опозицією. Очевидний для спостерігачів фактичний провал проурядового голосування не дав можливості, як у Чечні, назвати зовсім захмарні цифри, але все ж таки вони були більшими, ніж у опозиції. Президент Мадуро із задоволенням заявив, що новий орган «наведе лад» у країні, і «покінчить із безкарністю» з боку парламенту.

Сусіди проти, але є й підтримка

Більшість латиноамериканських держав не визнали результати голосування. Про це заявила влада Перу, Мексики, Колумбії та Аргентини. Міністри закордонних справ Бразилії, Канади, Чилі, Коста-Ріки, Гватемали, Гондурасу, Панами, Парагваю на найближчі дні намітили зустріч у Перу для обговорення ситуації і формування плану дій. Сусіди не лише не визнають результатів голосування, а й надають притулок опозиційним діячам і суддям, яким загрожує арешт. Так, у чилійському посольстві в Каракасі вже перебувають більше ніж два десятки опозиційно налаштованих політиків і юристів.

Глава МЗС Парагваю Еладіо Лойзага заявив, що після виборів до Конституційної асамблеї «виникли всі умови для запровадження щодо Венесуели санкцій» — зокрема, в рамках регіонального об’єднання МЕРКОСУР.

Останнє передбачає виключення Венесуели з цієї організації, до речі, саме Парагвай довго блокував її приєднання до неї. Для і так складного економічного і фінансового становища Каракаса це досить відчутний удар.

МЕРКОСУР — MERCOSUR — Mercado Comun del Sur, Південноамериканський спільний ринок — економічна і політична угода між Аргентиною, Бразилією, Уругваєм, Парагваєм і Венесуелою. Чилі, Колумбія, Еквадор, Перу, Гайана та Сурінам наразі мають статус асоційованих членів. Мексика та Нова Зеландія кваліфікуються як офіційні спостерігачі.

У Вашингтоні назвали вибори до Конституційної асамблеї фікцією — так у день голосування їх охарактеризувала посол США в ООН Ніккі Хейлі. І це не все.

Агентство Reuters повідомило про те, що США планують запровадити санкції щодо нафтовидобувних компаній Венесуели, всі вони належать державній PDVSA. При цьому велика частина експорту венесуельської нафти надходить саме до США. У першому півріччі поточного року Америка закуповувала 780 тис. барелів венесуельської нафти на день, що становить майже 8% від загального обсягу американського нафтового імпорту. Венесуела ввозить із Штатів близько 87 тис. барелів на день.

Річ у тім, що венесуельська нафта належить до так званих важких сортів, для переробки її змішують із легшою американською, яку видобувають у Мексиканській затоці.

Просто відмовитися від імпорту венесуельської нафти Вашингтон не може, оскільки це може викликати стрибок цін на бензин та інші нафтопродукти, а от заборонити експорт легкої нафти цілком можливо. У цьому разі або Венесуела постачатиме свою нафту без розбавлення та її ціна зменшиться, або намагатиметься знайти інших покупців.

Очевидно, в Каракасі вирішили спробувати реалізувати другий варіант. Як повідомляє агентство Bloomberg, компанія PDVSA почала шукати ринки для продажу своєї нафти з великими знижками в разі запровадження США санкцій. Намагатимуться збільшити нафтопереробку всередині країни. Це навряд чи вийде, оскільки місцеві нафтопереробні заводи перебувають у стані, близькому до аварійного, через поганий менеджмент, невміле технічне обслуговування і відсутність запасних частин. Усе може створити відчутний негативний ефект для венесуельської економіки, яка перебуває на межі колапсу.

Неліберальна демократія: чому Польщу накрила хвиля протестів

Знайшлися країни, які підтримують венесуельську владу. Куба, Болівія, Нікарагуа вже заявили про змову проти Боліваріанської республіки. Проблема в тому, що всі вони можуть лише говорити, а допомогти не в змозі, оскільки у них економічне становище не надто краще.

Кремль теж підтримав свого протеже. Якщо Вашингтон проти, Москва, звичайно, за. З серпня Росія постачатиме приблизно 60 тис. т зерна Венесуелі. Хто за це платитиме, поки не повідомляють.

Мадуро заявив, що пишається санкціями США, але насправді він дедалі глибше втягує свою владу в перманентну кризу. І це починає позначатися всередині керівного класу.

Небезпека диктатури

На бік опозиції переходить дедалі більше колишніх прихильників влади. Зокрема, генеральний прокурор Луїса Ортега Діас стала об’єктом особливих нападок Мадуро. Як заявив останній, Конституційна асамблея має розпочати свою роботу з реформи прокуратури. Не важко здогадатися, якої.

До певного часу опорою режиму була армія і спецслужби. Тепер виявляється, що це зовсім не так.

Наприкінці червня поліцейський вертоліт атакував будівлю Верховного суду. Його пілотував офіцер венесуельської поліції Оскар Перес. Під час польоту нападники розгорнули плакат, що закликає до повалення чинного режиму і відставки президента Ніколаса Мадуро.

В армії відбуваються чистки серед офіцерського складу, а це істотно розмиває опору режиму.

Проте як у Венесуелі, так і в сусідніх країнах дедалі частіше говорять про можливий військовий переворот і диктатуру генералів. Є й  кандидати на цю сумнівну посаду.

Перший — колишній віце-президент і голова парламенту Діосдадо Кабельо. Він давно відомий як лідер найпотужнішого в країні наркокартелю «Лос Солес».

Другий — міністр оборони Володимир Падріні Лопес. Поки він заявив, що армія захищатиме конституцію. Як довго, не дуже зрозуміло.

Третій — колишній міністр оборони й  опальний генерал Рауль Бадуель. Поки він мовчить, але, як кажуть обізнані люди, дуже скоро може заявити про себе.

Гроші на вагу: як Венесуела потерпає від кризи

Економічне та фінансове становище Венесуели керівний режим поліпшити не в змозі. Поглиблення кризи та постійне протистояння неминуче мають призвести до втручання армії. Режим добровільно йти не хоче, і єдина сила в країні, яка може його повалити — це армія.

Залишається шлях і невелика, але можливість того, що зовнішній і внутрішній тиск змусить все ж таки керівний режим відступити. Або ж повториться класичний сценарій військового перевороту, який Латинська Америка вже стала забувати.

Юрій Райхель


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще