Наслідки вірусу Petya: невтішні висновки після кібератаки

Читать на русском
Последствия вируса Petya: неутешительные выводы после кибератаки

Вірус поширювався за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc, яке використовують для бухгалтерської звітності. Однак його розробники від зараження вірусом відхрещуються.

Олександр Ольшанський про формальне блокування соцмереж і програш в інформвійні (відео)

Відомо, що кібератаку здійснили з використанням модифікованої під Україну версії вірусу-вимагача WannaCry, який в травні цього року паралізував роботу сотень установ у Європі й завдав світовій економіці мільярдні збитки.

Вірус Petya блокував доступ до даних на жорсткому диску комп’ютера і за їх відновлення вимагав $300. Кілька компаній поспішили заплатити, але ключі доступу до своїх файлів так і не отримали.

Від кібератаки постраждали також інші країни. Зокрема Іспанія, Італія, Німеччина, Польща, Румунія, Росія. Але три чверті всіх заражень припали все ж на Україну.

Українські високопосадовці, відразу ж заявили, що кібератака мала російський слід. У Російській Федерації такі звинувачення не коментували.

Хто ж стоїть за кібератакою, якою була її мета та який економічний збиток Україні завдав вірус Petya, Politeka розповів військовий експерт Олег Жданов.

– Чи є вже розуміння хто вчинив кібератаку?

– Джерелом кібератаки була Російська Федерація. Є дані, що сам вірус Petya – американська технологія. Пам’ятаємо, що американський програміст, колишній працівник ЦРУ та Агентства національної безпеки Сполучених Штатів Едвард Сноуден, який був фігурантом шпіонського скандалу, із секретним комп’ютером втік до Москви, де йому надали притулок. Скоріш за все, американську розробку допрацювали у Російській Федерації. Звідти й запустили. Більш того, якщо подивитися на російські компанії, які постраждали від цього вірусу – всі вони належать опозиціонерам.

На жаль, Україна нині не має ні сил, ні коштів, щоб повністю відстежити історію вірусу, природу його виникнення й розробити протидію. Сподіваємося на допомогу західних партнерів, що вони точніше вкажуть звідки його поширили. Європа також сильно постраждала.


Самі ж маємо врешті вирішити питання щодо створення власної системи безпеки від кібератак. У США діє цілий відділ ЦРУ і Агентство національної безпеки, які цим займаються. У Росії більше десяти років тому створені кібервійська у складі Збройних сил РФ. У Прибалтиці є кіберполіція, яка вирішує це завдання.

– В Україні третій рік триває гібридна війна. Для захисту кіберпростору нічого за цей час не зробили?

– Навіть гірше. Протягом трьох років постійно потерпаємо від кібератак. Лише за останній рік їх було три. Просто остання була найсильнішою і вразила більшу частину державного сектору.

В Україні є Державна служба із захисту засобів зв’язку та інформації. За три роки з простого Управління Міністерства оборони вони виросли до Держслужби. Їх цілі та завдання – захистити засоби зв’язку від витоку інформації та кібератак. Але чим вони займаються – невідомо. Де їхня програма, плани, фінансування, розробки? Як допустили всі ці атаки? Тому в цьому напрямку нам ще потрібно багато працювати.

На жаль, чим більше часу проходить від цієї атаки, тим більше про неї забувають. Знову можуть все спустити на гальма.

– Якою була мета кібератаки?

– Це елемент війни. Вірус вразив підприємства державного сектору, інфраструктури. Уявіть, що б було, якби не змогли відновити дані Ощадбанку по вкладах громадян. Або якби у аеропорту «Бориспіль» збої в роботі привели до авіакатастрофи. Це тривожний сигнал. Якщо кібератака пошириться глибше – це може призвести до фатальних наслідків.

– Чи відомо, який економічний збиток Україні завдав вірус Petya?

– Це можна підрахувати, але українське керівництво цим не займається. Немає жодних конкретних даних на яку суму маємо збиток. Наприклад, щодо скасованих рейсів, зупинених потягів. Влада взагалі живе одним днем. У них немає ні програми, ні розуміння. Не бачу нині цілеспрямованої роботи щодо виходу з кризи чи захисту державного сектору.

Взагалі, керівництво країни повинне мати свою програму захисту інформації та систем із якими працюють. Захист державної платформи, яка забезпечує роботу Кабміну, всіх Міністерств, державних закладів – входить в їх обов’язки.

– Чого навчила ця кібератака?

– Вона не навчила, а лише черговий раз відкрила нам очі на те, що кібербезпека в Україні на нульовому рівні. Сподіваюся, президент прозріє і зробить це завдання пріоритетним.

Ольга Головка


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще