Реформа освіти: європейські амбіції та українські реалії
Скорочення обов’язкових предметів з 22 до 9, 12-річне навчання та профільні класи – саме так Міносвіти планує реформувати середню освіту в Україні. В чому суть цих нововведень, чи реально їх втілити в життя та в скільки вони обійдуться українському бюджету з’ясовувала Politeka.
Реформаторські баталії
Законопроект «Про освіту» ще рік тому ухвалили у першому читанні. Цього тижня є висока ймовірність, що парламент може його врешті-решт ухвалити. Дискусії щодо того, як же має виглядати сучасна українська школа тривали останні кілька років. Проте дійти консенсусу у цьому питанні так і не вдалось.
Верховна Рада на низькому старті: сім незавершених реформНагадаємо, ще в грудні минулого року Кабмін схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування середньої освіти «Нова українська школа». Це, за словами авторів – стратегічний документ, на основі якого розроблятиметься подальша програма діяльності уряду з реформування загальної середньої освіти до 2029 року.
Представляючи концепцію, міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що лише 10% батьків, 15% вчителів та 8% директорів шкіл задоволені станом нинішньої школи.
За її словами, реформа передбачає низку нових можливостей. В першу чергу – створення умов для розвитку компетентнісного навчання.
Суть такого підходу полягає в тому, що після закінчення школи учень має мати такі вміння: вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна, екологічна, економічна компетентність, підприємливість, інноваційність тощо.
Крім того, в школах навчатимуть критично та системно мислити. В пріоритеті – творчість, ініціативність, вміння оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.
Наскільки реалістично втілити такі новітні ідеї в пострадянській країні – відкрите питання. Адже для переходу на європейський стиль навчання потрібна не лише нова програма, а й професійні кадри, яких в Україні катастрофічно бракує.
Реформаторські ноу-хау
Освітня реформа передбачає збільшення навчання на один рік та запуск повноцінної старшої профільної школи. Загалом, у новій концепції МОН передбачено три рівня повної середньої освіти.
Каста недоторканних: коли депутати відмовляться від імунітетуЯк там пояснюють, перший етап – підготовчий. Він спрямований на адаптацію учня до соціуму. Останній -розрахований на підготовку до вступу до ВНЗ.
Важливо, що навантаження на учнів планують знизити за рахунок скорочення обов’язкових предметів. На сьогоднішній день таких дисциплін у старшій школі є 22. В перспективі їх можуть скоротити до 9.
Також є ідеї об’єднати кілька предметів, таких як «Історія», «Література», «Математика».
Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до ВНЗ. У професійному – поряд із загальною середньою освітою, – школярі отримуватимуть першу професію.
Також проект закону передбачає створення в кожному регіоні країни опорної школи для дітей з маленьких містечок та сіл. Там, як запевняють ініціатори реформи, діти зможуть отримати знання за всіма сучасними стандартами.
У кожній такій опорній школі повинно бути три філії для учнів молодших класів і власний автобусний парк.
Зрозуміло, що для реалізації такого доволі амбітного задуму потрібні значні ресурси – і не лише місцевого бюджету, а й центрального. Тут освітня реформа тісно переплітається з реформою децентралізації. Тому практичне впровадження хорошої за своєю суттю ідеї знову ж таки впирається в спроможність українського бюджету витримати реформаторський запал.
В Міносвіти стверджують, що повністю реформу реально втілити лише до 2029 року. Так що миттєвих ефектів українців в найближчі кілька років точно не побачуть.
Кадровий голод
Проект «Закону про освіту» передбачає впровадження системи добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів. Йдеться про перевірку педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання.
Також Закон повністю ліквідує атестацію шкіл. В МОН переконані, що така система себе давно дискредитувала через корупційну складову. Ліквідаці підлягатимуть, зокрема, інспекції в районних управліннях освіти.
Згідно з проектом Закону, директори обиратимуться за конкурсом на дві каденції – на 12 років максимум саме в цьому закладі освіти. При цьому, директори самі можуть призначати своїх заступників і педагогічний склад.
У законопроекті передбачено, що кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їхнє призначення.
Все звучить доволі оптимістично, якби не той факт, що зменшення кількості предметів та їх об’єднання може спричинити й зменшення кількості самих викладачів. Та й ті, хто залишиться, повинні відповідати абсолютно новим критеріям. Чи знатні українські ВНЗ підготувати «сучасних» вчителів? Сумнівно. Принаймні, в найближчій перспективі. З огляду на це, якість освіти може навпаки постраждати від банального чиннику – креативу та критичному мисленню дітей просто нікому буде навчати.
Скільки коштуватиме реформа?
Впровадження реформ в наших реаліях – це завжди складний процес узгодження на політичному та суспільному рівні.
Медреформа: чого ще на пізно повчитись у іншихВ Кабінеті Міністрів повідомили, що змінюватимуть освітню сферу в Україні у визначені терміни, а кошти на впровадження реформи шукатимуть як в середині держави, так і зовні.
За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на реалізацію змін потрібно 87 млрд грн на період з 2017 по 2030 роки. У пошуках фінансів долучатимуть міжнародних партнерів. Яких саме – глава уряду не уточнив. Та й з грішми, як виявилось, не все так гладко.
Міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що на реформу потрібно щонайменше 3 млрд дол. Ця інформація виявилась точно не до душі очільнику Кабміну. 6 липня в Лондоні під час конференції з питань реформ в Україні він повідомив, що таку суму на реформу освіти Україна собі дозволити нині не може. Тому впровадження програми доведеться відкласти. Багато хто розцінив його слова як політичний маневр – реакція на те, що в парламенті немає згоди щодо низки пунктів запропонованої реформи. Через це, власне, і відтермінування з фінансуванням.
За розрахунками експертів, уже в 2018 році на реформу освіти знадобиться близько 900 млн грн. У цю суму закладають і обіцяне підвищення мінімального службового окладу вчителів до 4-х прожиткових мінімумів.
Тобто вже наступного року уряд обіцяє вчителям зарплату в 7 048 гривень. Як стверджують фахівці, якщо Мінфін не зможе знайти джерело фінансування, то доведеться скоротити більше половини працівників освіти.
Отож, поки що реформа середньої школи – залишається “стратегічним планом”, у якому є низка суперечливих та дискусійних питань. І відповіді на ці питання ми, вочевидь, почуємо не раніше початку нової сесії ВР.
Романія Горбач