Гайдай назвав ціну, яку Сінгапур заплатив за прогрес: високий рівень життя, але жодної свободи слова

Логіка працює так, що в будь-якому разі на олімп потрапляють справжнісінькі «хижаки». Але виникає питання, як не допустити появи нових Сталіна, Мао, Пола та виникнення нової національної трагедії?

Такі питання поставив Геннадій Друзенко у своїй програмі «Конституційна кухня» українському політтехнологу Сергію Гайдаю. Вони обговорили політичні алгоритми та тих осіб, яким люди ввіряють свою країну і самих себе.

Гість програми зазначає, що поставлене йому питання не з простих. Аби на нього відповісти, Гайдай намагається дивитися на кейси.

У приклад він наводить Сінгапур і його диктатора та «батька сінгапурської нації» - Лі Куан Ю. Його амбіції, як розповідає експерт, не обмежував ніхто, а тому він мав свободу дій у цій маленькій країні. Гайдай розповідає, як Лі Куан Ю свого часу створив армію, запросивши ізраїльтян. «У нього вистачало цього особистого відчуття, інтелігентності, освіти, щоб зрозуміти, що треба робити», - міркує він.

З іншого боку, політтехнолог не може не відзначити і складної ситуації в Сінгапурі з пресою та свободою слова. Як він пояснює, свободу вони визнають, зокрема незалежну судову систему, яку створив якраз-таки Лі Куан Ю. «А преса, як це і у нас буває, інколи і в більшості не розуміє, де ж ця межа між наклепом і свободою слова. За наклеп він закрив багато газет через суди», - повідомляє Гайдай. Отже, тепер Сінгапур займає чи не першу позицію в рейтингу за рівнем життя, але плететься в задніх за рівнем свободи слова, її там немає, як і преси.

Гайдай розповідає про ще одну червону лінію Лі Куан Ю – комунізм. Водночас він зазначає, що й сам диктатор спершу притримувався лівих поглядів. «Але досвід Китаю (а він китаєць по етносу) змусив його сказати: Комунізм – це бідність», - зазначає експерт. Він додає, що в той період у Китаї був голод, а тому вже пізніше сам Ден Сяо Пін їздив у Сінгапур зичити його досвід. Отже, багато китайських моделей запозичено насправді у Сінгапурі і зокрема в Лі Куан Ю.

Нагадуємо, Гайдай розповів про політичний алгоритм державності, який починається з особистості.

Раніше Politeka повідомляла про те, що Гайдай намалював психологічний портрет українського політикуму.