Міненерго пропонує скорегувати мету щодо викидів в НВВ2 до 45%

Читать на русском
Міненерго пропонує скорегувати мету щодо викидів в НВВ2 до 45%

За нинішньої мети доведеться підняти ціну на електричну енергію для побутових споживачів принаймні вдвічі

Міністерство енергетики запропонувало затвердити більш реалістичну мету у другому національно-визначеному внеску України до Паризької угоди на рівні 45% замість нинішніх 65%.

Про це йдеться в листі від глави Міненерго Германа Галущенка на адресу Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів (щоб переглянути документ, доскролльте до кінця сторінки).

Як зазначено, першим НВВ у 2015 році встановлено зобов'язання не перевищити викиди парникових газів на рівні 60% від показників 1990 року (тобто скорочення викидів на 40%). При цьому, НВВ переглядається кожні п'ять років і кожен раз передбачає коригування мети в бік більшої амбітності.

"Разом з тим, основним аргументом у бік встановлення амбітної мети НВВ2 на рівні 35% є те, що розрахований внесок електроенергетичної галузі в загальний обсяг викидів парникових газів, в цілому, відповідає даним, наведеним у звіті з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, підготовленим оператором системи передачі НЕК "Укренерго" і затвердженим постановою НКРЕКП від 13.03.2020 № 605", — йдеться в документі.

У Міненерго підкреслили, що автори моделювання НВВ2 не врахували наступні аспекти:

- сценарії НЕК "Укренерго" передбачають виконання стратегічних програм і планів. Реалізація зазначених заходів потребуватиме значних обсягів капіталовкладень; кошти на фінансування цих заходів необхідно буде акумулювати на ринку електричної енергії, що призведе до зростання тарифів, насамперед, для побутових споживачів;

- нарощування обсягів генерації з відновлюваних джерел енергії. Стрімке зростання потужності об'єктів відновлюваної енергетики в рамках аукціонної моделі підтримки призведе до посилення фінансового навантаження на ринок електричної енергії і відіб'ється на кінцевій вартості електроенергії для споживачів і, як наслідок, призведе до зниження конкурентоспроможності економіки України та посилення соціальної напруженості враховуючи різке зростання тарифів на електричну енергію;

- у розрахунках НЕК "Укренерго" не враховано вплив окупованого Криму та непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей;

- за оцінками НЕК "Укренерго" при запропонованій в проекті НВВ2 структурі генеруючих потужностей, навіть при впровадженні обмежень на потужність ВЕС і СЕС, забезпечити балансування Об'єднаної енергетичної системи України не надається можливим;

- поки амбітний проект НВВ2 в порівнянні з 1990 роком забезпечується за рахунок падіння ВВП, зниження промислового виробництва і, відповідно, виробництва електроенергії на ТЕС. Наприклад, обсяг споживання електричної енергії знизився майже вдвічі, з 227 млрд кВт∙год в 1990 році до 119 млрд кВт∙год в 2020 році. Як наслідок, значно знизилася частка напівпікової теплової генерації (з 71% до 35% відповідно), і при цьому зросла частка ядерної енергетики (з 25% до 51%). Водночас, за оцінками НЕК "Укренерго" до 2035 року буде виведено з експлуатації 1,8-3,8 ГВт потужностей АЕС, а до 2040 року — 4-10 ГВт (залежно від результатів виконання кампанії з продовження експлуатації атомних енергоблоків). Їх потрібно буде заміщати інший базовою генерацією.

Підкреслюється, що зараз на розгляді НКРЕКП знаходиться проект оновленого звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, який визначатиме очікуваний стан електроенергетичного комплексу на наступні 10 років.

"При проведенні досліджень з формування узгоджених прогнозів розвитку економіки та енергетики на довгострокову перспективу, які на постійній основі проводяться НЕК "Укренерго" в рамках підготовки щорічних звітів, було визначено, що перехід країни на траєкторію сталого економічного зростання з високою ймовірністю зумовить зростання енергоспоживання і, як наслідок, призведе до зростання викидів парникових газів, для найбільш оптимістичних сценаріїв розвитку економіки та енергетики в період до 2050 року можуть скласти до 46%-47% від рівня 1990 року. При цьому, пік викидів парникових газів припадає на період 2040-2045 рр.отже, звертаємо особливу увагу на те, що мета НВВ2 повинна бути узгоджена зі звітом", — вважають в Міненерго.

Слід зазначити, що в грудні 2020 року країни ЄС погодили скорочення викидів парникових газів на рівні 55% до 2030 року в порівнянні з базовим 1990 роком, тобто скорочення складе 45%. США запланували скоротити викиди приблизно на 40% до 2030 року. За таких умов, зменшення викидів на 65% є дуже амбітною метою, не підкріпленою економічними можливостями України.

Разом з тим очікується, що всі країни-учасники Паризької угоди під час оголошення наступних національно-визначених внесків повинні послідовно знижувати обсяги викидів парникових газів, підтверджуючи курс на декарбонізацію економіки. В цей же час, Україна вже задекларувавши надмірні зобов'язання, внаслідок вищезазначених факторів і відновлення економіки надалі буде змушена підвищувати показники викидів.

"Запропонована Мінприроди мета НВВ2 може бути досягнута, однак це вимагатиме надшвидкої структурної перебудови енергетики України. Для досягнення амбітної мети необхідно побудувати велику кількість об'єктів генерації з ВДЕ, пікової та напівпікової маневрової теплової генерації, працювати на імпортному природному газі, гідроакумулюючих електростанцій, систем накопичення енергії та нових магістральних електромереж.

У цьому контексті, прийняття завідомо завищених амбіцій щодо очікуваного рівня викидів парникових газів у 2030 році потребуватиме залучення кредитних коштів на зовнішніх ринках для закупівлі імпортного обладнання, технологій, проведення проектних та будівельних робіт. Також, доведеться підняти ціну на електричну енергію для побутових споживачів принаймні вдвічі в короткостроковій перспективі", — повідомили у відомстві.

Міненерго підкреслює, що прийняття завищених амбіцій щодо очікуваного рівня викидів парникових газів в 2030 році суттєво звузить можливі сценарії розвитку енергетики України в горизонті 2030-2050 рр .. Такі обмеження можуть стосуватися, зокрема, використання доступних енергетичних ресурсів, обладнання та посилення залежності від ресурсів, у тому числі фінансових, технологій і послуг іноземного походження.

Необхідно відзначити, що Україна як член Рамкової конвенції ООН про зміну клімату відноситься до промислово розвинених країн, і тому, на відміну від країн, що розвиваються, не має доступу до фінансування від Зеленого кліматичного фонду, і поки не має доступу до фондів ЄС.

"З урахуванням вищесказаного, а також прогнозів НЕК "Укренерго", які прив'язані до тенденцій розвитку економіки та енергетики, Міненерго пропонує затвердити більш реалістичну мету НВВ2 на рівні 45%. Така мета теж потребуватиме суттєвої перебудови енергетичної системи України, але досягнення якої за нинішньою ситуацією підтверджується розрахунками НЕК "Укренерго" і узгоджується НКРЕКП. У той же час, зазначена мета підтверджує рух України до безвуглецевої економіки, і при цьому залишає резерви для подальшого зниження обсягу викидів синхронно з провідними країнами ОЕСР і дозволить розвивати вітчизняну енергетику без нарощування бюджетної заборгованості", — підсумували в листі.


Капкан для Великобританії: експерти розповіли, як повернення Трампа може розколоти країну

Пісторіус дав пас Шольцу: чому найрейтинговіший політик Німеччини відмовився від лідерства

Політичний скандал у Польщі: гостра критика Трампа дружиною Сікорського вдарила по його президентській кампанії

Китай шукає підхід до Трампу: експерти розкрили нову стратегію Сі Цзіньпіна

Стратегія лейбористської партії: як Трамп використав уроки Великобританії та переміг на виборах

Скасування боргу на 4,6 мільярда доларів для України: стало відомо, хто намагається зірвати план Байдена

Страх та жах Шольца: чому Німеччина боїться передати Україні ракети Taurus

Дозвіл Байдена на удари по рф: експерти пояснили, чому рішення викликало неоднозначну реакцію в Європі

Зовнішня політика Трампа: експерти розповіли, як рішення нового президента можуть вплинути на США та весь світ

Політична криза в Німеччині: чому соціал-демократи хочуть замінити Шольца на Пісторіуса

Німеччина без Шольця: як політична криза вплине на підтримку України

Саміт G20: зміна риторики про війну в Україні та закулісні переговори

Європа все більше схиляється до плану Трампа щодо завершення війни в Україні: експерти назвали причини

Нова адміністрація Трампа: хто обійме три ключові посади і як вони ставляться до України

Вибори у Румунії: стало відомо, які шанси на перемогу у проукраїнського кандидата

Нова світова геополітика: експерти розповіли, чого чекати від другого терміну Трампа

Повернення Трампа може стати ударом для Угорщини: експерти розповіли про ризики для економіки

Трамп ризикує повторити помилки Байдена: експерти розповіли про ризики для України та США

Остання надія Заходу зберегти лідерство: експерт розкрив значення приходу республіканців до влади США

Показати ще