Микола Маломуж про агентів Кремля в США, якість роботи ФБР та причетність Трампа

Про затримання 15 липня в США громадянки Росії Марії Бутіної, яку підозрюють у шпигунстві, методи роботи російської розвідки та можливості протидії їм, реакцію ФБР та причетність американських високопосадовців розповів гість Politeka Online Микола Маломуж, голова Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 рр.

Щодо приводів для затримання російської шпигунки

Передовсім треба визначити, які методи роботи спецслужб. З одного боку, під офіційним прикриттям, наприклад офіційне представництво РФ або міжнародна організація у США, які зареєстровано в офіційному порядку. З цієї позиції та ж Марія Бутіна встановлювала контакт із Міністерствами економіки, фінансів, оборони. Зрозуміло, що це відбувалося під контролем органів влади і спецслужб США, але є встановлена реєстрація. Висунути їй претензії буде надзвичайно складно, якщо не буде виявлено очевидних ознак порушень закону, тобто отримання конфіденційної інформації, проведення тайникових операцій.

Наразі порушили питання про те, що вона справді в США, проте не була зареєстрована як іноземний агент або представник якоїсь організації, який має право на таку активну роботу з державними органами США. Зрозуміло, що в цій ситуації це перша ознака для ФБР, щоб цю людину взяти в активну розробку. Враховуючи, що сьогодні США активно ведуть розробку іноземних громадян, особливо громадян Росії, яких підозрюють у фінансовому, промисловому, кібершпигунстві.

Велика увага до тих осіб, які виявляють інтерес до державних органів, інформації фінансового, технологічного, комунікативного, тим паче оборонного характеру.

Ця Марія не мала відповідної реєстрації уповноваженим органом, який давав би їй можливість це робити. З другого боку, вона мала контакти з державними особами, які володіли мінімумом службової інформації, тому ФБР кваліфікувало її діяльність як шпигунську та вжило всіх заходів з арешту.

Щодо реєстрації шпигунів під прикриттям

Реальні шпигуни, звісно, не реєструються як шпигуни, але реєструються під різними прикриттями. Найкращий варіант – щоб це був уповноважений орган або міжнародна організація, яка має легальний статус. Тобто офіційний статус декларують. Не розвідника, зрозуміло, а наприклад, представника міжнародної організації. Це дає можливість виходити легально на контакти, які їм потрібні. На керівників Адміністрації президента Трампа, уряду, федеральної системи, Міноборони, ЗМІ, а також інші інституції.

Це така форма діяльності спецслужб. Вони використовують свій статус як прикриття, але в процесі контактів з уповноваженою особою американських спецслужб або державних органів намагаються отримати конфіденційну інформацію, що особливо цінна. Офіційна інформація і так відома, а про плани резервної системи щодо фінансових перспектив розвитку, виключення Росії з системи SWITCH, які можуть бути зміни в стратегії фінансової політики світу, особливо щодо Росії, чи будуть кризові явища.

Це надзвичайно важливо для економіки Росії, курсу рубля, гри на фінансових, енергетичних – передовсім нафти – та економічних ринках.

Це конфіденційна інформація, якщо вона використовує 90 з лишком відсотків на отримання легальної інформації, то, зрозуміло, в такому разі є методи отримання іншої інформації від чиновників. Це спосіб або вивідування, тобто вміння ефективно вести діалог, або зацікавлення особи, наприклад фінансово, ефективним форматом співпраці в перспективі, навіть особистою симпатією. Красива жінка може зацікавити американського чоловіка, який буде видавати їй інформацію. Таке бувало неодноразово в практиці різних країн світу.

Як Маша до успіху йшла

Розвідка не працює щоденно, вона працює на перспективу, тому треба було дати Марії старт. Вони організували завдяки спонсорам, тобто олігархам, реєстрацію організації, яка мала відповідний статус, направили на навчання або роботу в США, а вже як член цієї організації вона могла вийти на ті потужні організації, які мали доступ до великих кабінетів в уряді або Міноборони. Презентація як члена організації, заснованої в Росії, перебування в США дало їй можливість декларувати свій статус, що вона має організацію, пройшла навчання в США. Вона долучилася до американського руху, але перспективу бачила зовсім іншу.

Стартувала з маленької організації, поступово рухалася до входження в ту структуру, яка давала великі можливості в США, мала широку мережу та високий авторитет у різних кабінетах. Це той ключик, який дав можливість рухатися до тих осіб, які мали конфіденційну інформацію, високі державні посади. Саме це насторожило ФБР. Вони відслідковують рух не лише в момент контакту, це лише один із факторів виявлення шпигуна – російська громадянка контактує з високопосадовою особою, носієм секретної інформації їхніх структур.

Вони відслідкували весь її шлях: від моменту закінчення школи, реєстрації організації, переїзду в США.

У ЦРУ та ФБР є моделі поведінки шпигуна – як вони просуваються з моменту народження до того статусу, який вони мали в США, чим вони там займалися. Спочатку це нейтральна робота, легалізація, навчання, а потім контакти з тими особами, які цікавлять розвідку.

Щодо рівня перевірки осіб, які мали контакти з Марією

Слабко перевіряли раніше. Були контакти з представниками конгресу, АП, штабами не лише Трампа, а й Клінтон, які не було виявлено на першому етапі. Зазвичай треба, щоб спецслужби будь-якої країни упереджували такі контакти, особливо зі штабами кандидатів у президенти. Цього не було зроблено, а тепер вони заднім числом це все добивають. Останні два-три роки після величезних проблем, пов’язаних із впливом на виборчий процес, фінансову систему, кібертероризм, увага значно підвищилася.

На сьогодні контакти представників Росії з посадовцями Америки перевіряються більш щільно. Її затримання пов’язане з такими контактами та інформацією, яку вона добувала.

Син спонсора організації Бутіної – волонтер у передвиборчій кампанії Трампа

Щоб не було шпигуноманії, треба розуміти, що є волонтерські рухи, до яких входять представники різних національностей. Тоді ще не було таких напружених відносин щодо шпигунства з Росією, тому цей формат допускали. Але цих молодих людей могли використовувати не як розвідників, а як агентуру. Їх вербують, відправляють отримувати інформацію.

Наприклад, він стає волонтером штабу Трампа і отримує якісь дані. Це не дуже конфіденційна інформація. Тим паче громадян Росії не дуже допускали. Вони могли поширювати інформацію, роздаючи листівки, а щоб вони проникали в штаби – це практично неможливо, там своя система захисту.