Грігол Катамадзе про ліберальний Податковий кодекс і український «план Маршалла»
Про новий ліберальний Податковий кодекс
Три роки тому були заяви, декларації про лібералізацію, що буде створено привабливий бізнес-клімат у країні як для внутрішнього бізнесу, так і для іноземних інвесторів. На жаль, ми не отримали те, що було задекларовано. Про це кажу не я і громадські організації, а сам бізнес.
Через два роки після незграбних змін у податковому законодавстві ми дійшли висновку, що краще підготувати проект самим. Ми це зробили. Початковий проект ми презентували минулого року 23 листопада на форумі Level Up Ukraine. Там розгорілася жвава дискусія, і ми зрозуміли, що проект, над яким ми працювали кілька місяців, дуже сирий. Ми заявили, що обговорюватимемо з бізнесом наш проект – проект Асоціації платників податків. Ми так і зробили. З грудня 2016 року по квітень 2017 року ми провели 19 круглих столів у 15 областях України. У них брали участь величезна кількість представників бізнесу. Це були зустрічі з економістами, науковцями.
У травні цього року ми отримали абсолютно новий продукт, який на 80% відрізняється від початкового. Зараз складно сказати, що це проект Асоціації платників податків. Це проект, погоджений із величезною кількістю експертів, бізнесменів.
Коли я звернувся до Асоціації, головна фабула була така: давайте поставимо себе на місце фермера, металурга, ФОПа, і зрозуміємо, що було б вигідно кожному представнику бізнесу, щоб він нормально розвивався.
Ми не хотіли просто критикувати. Ми хотіли зробити якийсь конкретний крок і показати, що в змозі зробити самі, без іноземних потенційних експертів.
По суті, ми отримали хороший документ. Він неідеальний, над ним іще треба працювати. Ми закликаємо, зокрема, і владу: давайте сідати за стіл переговорів, доопрацьовувати його. Але дуже важливо, щоб він був ліберальним.
Про кількість податків
Ми пропонуємо скоротити кількість податків із чинних сьогодні 13 до дев’яти.
Сергій Каплін про мінімальну зарплату в 7 тисяч гривень і наступного президентаМи пропонуємо об’єднати два податки – єдиний соціальний внесок і податок на доходи фізосіб – в один. З набуттям чинності ліберального кодексу, встановити його на рівні 32%. Сьогодні в сумі він становить 41%.
Далі поетапно протягом трьох років його знижувати, і через два роки вивести його на рівень 20%. Ось це якраз ми погоджували з бізнесом.
Хоча в багатьох областях порушували питання, навіщо чекати три роки, а не встановити його відразу на рівні 20%, тим самим зменшивши тиск на бізнес, на фонд оплати праці.
Але ми розуміємо, що опустити з 40% до 20% – це велике зниження надходжень до бюджету, буде складно знайти компенсатори.
Абсолютно не аргументовані обґрунтування Мінфіну, наприклад, що лібералізація – це скорочення доходів бюджету. Так, це скорочення, але на дуже короткий період часу. За нашими розрахунками, це десять місяців. Потім, завдяки розгортанню бізнесу, появі нового бізнесу, надходженням буде у багато разів більше.
Перед тим, як приступити до розробки кодексу, ми вивчили законопроект, над яким працювали фахівці на чолі з Тетяною Шевцовою та Олександром Шемяткіним, про податок на виведений капітал. Його зараз не існує. Є податок на прибуток. Податок на виведений капітал, у разі його ухвалення, заміняє податок на прибуток.
Ми звернулися до авторів цього законопроекту з тим, що готові включити напрацювання розділом у наш ліберальний кодекс. Він туди і потрапив третім розділом.
Про спрощенку
Іще один момент – новий підхід до мікробізнесу.
Хто змушує українців платити більше за газМалому та середньому бізнесу ми говоримо про те, що чинна спрощена система своє віджила.
Вона була дуже важливою наприкінці 90-х і на початку 2000-х, коли держава не могла дати роботу своїм громадянам.
Коли ухвалили закон, як гриби почали рости підприємства. Через певний час ті, хто багато заробляли, вирішили: а чому б не заробляти більше, не платити податки або не платити їх стільки, скільки потрібно державі, й стали використовувати спрощену схему.
У нас чітка градація того, хто може бути віднесений до мікробізнесу. Перерахувати всі не вистачить ефіру.
Мікробізнес першої категорії – це оборот 2 млн грн та ставка податку 500 грн на місяць. На наше переконання, в разі ухвалення ліберального кодексу, через три роки ми отримаємо близько 5 млн таких підприємців першої категорії.
Помножте 5 млн на 500 грн щомісяця, потім на 12 місяців, а потім на три роки. Ви отримаєте суму, яка буде лише краплею в океані.
Зараз цьому опираються Міністерство фінансів з одного боку, а з другого – ті, хто відстоюють сьогоднішні позиції спрощеної системи.
До речі, ми наполягаємо на тому, щоб на час трирічного мораторію, який діятиме на зміни в ухвалений ліберальний кодекс, мікробізнес першої та другої категорій не використовував касові апарати. Не потрібно лізти до них із «максі-шоу» і перевірками. Буде у них 2 млн або 2,5 млн – погоди не змінить. Головне, щоб ці люди стали на ноги.
Про правила та самозбереження
Зустрічаючись із бізнесменами, я завжди ставив питання: чи готові платити чесно податки? Всі хочуть і всі готові. Але правила мають бути для всіх однаковими.
Дмитро Добродомов про «план Б» опозиції та офшори Петра ПорошенкаКоли ми говоримо про системні зміни та ухвалення нового ліберального кодексу, треба переконати тих, хто сьогодні не вірить державі. тобто раз на півроку держава повинна сказати: надійшло стільки, витрачено стільки.
Ми говоримо про лібералізацію. Мінфін говорить, що потрібно утримувати державу. Я питаю: Мінфін, чому ви дістаєте з кишені податки і віддаєте їх збитковим держкомпаніям?
Платник податків сплатив податок і хоче побачити хороші дороги, освіту, медицину. Якщо компанія збиткова для держави, платник податків перестає вірити. Його податки, замість поліпшень, витратили на дотування.
Якщо є «смотрящі», їм не потрібен ліберальний кодекс, прозорі схеми. Хто ж тоді ухвалюватиме?
Я думаю, що політична доцільність, інстинкт самозбереження повинні підштовхнути до того, щоб протягом першого півріччя наступного року ліберальний Податковий кодекс як системний документ було ухвалено. Бо через рік вже вибори. Не гречкою потрібно переконувати виборця, а конкретними кроками.
Про безглузді заяви та нульове декларування
Сьогодні всі говорять про боротьбу з корупцією. Про неї потрібно не говорити.
Рік е-декларацій: величезний крок уперед із нульовим ефектомБоротьба з корупцією – це наслідок. Потрібно говорити про те, як уникнути корупції. Для цього потрібні системні зміни в законодавство.
Сьогодні всі говорять про реформування Фіскальної служби, створення прозорої Митної служби, створення сервісної служби, служби фінансових розслідувань.
Уявімо ситуацію: пройшли прозорі конкурси, їх пройшли чесні люди. А чим вони керуватимуться, яким законодавством – чинним Податковим кодексом, куди останні три роки мало не щомісяця вносять зміни, в яких уже самі фіскали не розбираються?
Ми постійно чуємо з різних джерел, що на руках у населення та олігархів, в Україні та в офшорах – від 60 до 100 млрд дол. Як зробити так, щоб вони опинилися в легальній економіці?
Є лише один шлях. Разом з ухваленням ліберального кодексу провести одноразове нульове декларування, без сплати процента. Я знаю, що щойно це хтось почує, почнуть клювати: це неправильно, хтось украв, ми не повинні нікого прощати. Давайте знайдемо в собі сміливість, перегорнемо цю сторінку і рухатимемося далі.
Коли хтось за Україну ходить від дверей до дверей, просить «план Маршалла» – це принизливо. Не потрібен жоден «план Маршалла» для України. «План Маршалла» – це український бізнес.