Дмитро Добродомов про «план Б» опозиції та офшори Петра Порошенка

– Чого нам чекати від Верховної Ради цього тижня? Чи почнуть розглядати вимоги Михайла Саакашвілі та тих, хто його підтримує біля ВР? Що буде, ваші прогнози?

Там є два законопроекти: один президентський, який скасовує депутатську недоторканність у 2020 році, другий наш, депутатський, який скасовує недоторканність негайно. Ми наполягатимемо на останньому. Я не розумію, чому ми маємо з 2020 року знімати недоторканність, із наступного скликання парламенту, а не з себе.

Щодо виборчого законодавства – сесійний день має розпочатися із розгляду двох виборчих кодексів, які передбачають вибори за відкритими списками за пропорційною системою. Я нагадаю: їх загалом було п’ять.

Це, насправді, унікальний процес – це мітинг за виконання обіцянок президента, його передвиборчої програми «Жити по-новому», де великими літерами було написано, що буде створено нове виборче законодавство; Коаліційної угоди, що теж прописано. Лишень сам президент та коаліція забули про ці обіцянки, а ми їм нагадали, допомагаємо зберегти обличчя, принаймні в очах виборців.

Так-от, я передбачаю, що ці два кодекси буде провалено в звичний уже для коаліції спосіб: не назбирається достатньої кількості депутатів, щоб його ухвалити. Начебто і вимогу виконали, але результату, на жаль, я передбачаю, що не буде. І це вже відповідальність депутатів із коаліції, насамперед БПП і «Народного фронту». Я думаю, люди мають гідно оцінити такий провал.

– Чи є в опозиційних сил «план Б», якщо це розглянуть, але не ухвалять? Бо не можуть люди  вічно жити біля Верховної Ради – вже похолодання, скоро зима.

– Наметове містечко, найімовірніше, припинить своє існування. Я прихильник так званого «плану Б» – це в легітимний спосіб виграти вибори. Я оцінюю позитивно нашу першу спільну акцію, це нарешті координація дій, чого й вимагає суспільство. Але ми мусимо розуміти, що там є як дуже ліберальні партії, як-от «Самопоміч», так і праворадикальні, як-от «Свобода». Важко ці сили об’єднати в тому розумінні, в якому хочуть того люди. Але ми змогли об’єднатися заради певних принципів, і це дуже добре.

Наше завдання – президентські вибори. Я гадаю, що це має бути єдиний кандидат від опозиційних сил, якого можна протиставити Порошенку. А далі кампанія, яка буде одразу і президентською, і парламентською. Координація і підтримка один одного конче потрібні. Тоді ми зможемо ухвалити всі ці законопроекти, обіцянки. Я не вірю в те, що цей склад парламенту зніме недоторканність навіть у 2020 році.

Антикорупційний суд взагалі… Дивлячись на те, що робить Банкова, можна дійти висновку, що нас всіх мають за ідіотів. Представник президента Ірина Луценко в парламенті заявила, що Порошенко готовий через два тижні внести законопроект. Питання: а в чому проблема його внесення? Він, по-перше, вже створений народними депутатами, а президент наполягає на створенні робочої групи з розробки цього документа. Навіщо? Ми спеціально його відкликали, щоб дати зелене світло для президентського законопроекту. Він пройшов Венеціанську комісію. Так, із певними заувагами, які можна було виправити до другого читання. Через два тижні у нас буде двотижнева ще перерва. Його буде внесено, до його розгляду теоретично ми можемо приступити в грудні, коли вже подадуть бюджет, і всім буде не до розгляду цих питань. Так затягуватимуть ухвалення законопроекту.

– Але президент може подати його як невідкладний. Як ми знаємо, майже до 31 грудня можна сидіти, якщо президент приїжджає до парламенту і каже: «Ми всі не розходимось, починаємо працювати».

– Якби у Порошенка було бажання створити Антикорупційний суд, повірте мені, ми б це зробили дуже давно. На цьому наполягали ще рік-півтора року тому. Порошенко всіма способами уникав цього, незважаючи на те, що це записано в конституційній судовій реформі, яку ми проголосували, де йдеться про створення спеціалізованого Антикорупційного суду. Потрібен документ, який регламентував би його роботу.

Це мені нагадує вічну епопею зі створенням тимчасових слідчих комісій. Це конституційна норма для депутатів, контрольна, дуже важлива, це, до речі, єдиний шлях до можливого імпічменту президента, а про це зараз теж ми ведемо серйозну дискусію, вже зареєстровано відповідний законопроект.

Бо зараз єдина людина, яка має 100% імунітет, а в нас немає механізмів її відставки за злочини, – це Петро Порошенко, президент.

Так-от, тимчасова слідча комісія має можливість проводити процедуру зняття президента з посади. Законопроект зареєстровано ще в перші дні цієї каденції Ради, причому підписали його всі лідери тодішньої коаліції, зокрема і нинішній генпрокурор Юрій Луценко, який був тоді головою фракції БПП у парламенті. Але його не виносять на розгляд.

– Ви сказали, що мета зараз – обрати людину, яку всі підтримають, яка зможе бути конкурентом президенту Порошенку на наступних виборах. Ми всі розуміємо, що зараз навколо цих законопроектів: про Антикорупційний суд, зняття недоторканності з президента тощо – об’єдналися дуже різні політичні сили. Чи можливо взагалі серед тих, хто зараз біля Верховної Ради, обрати цю людину? Ми розуміємо, що Михайло Саакашвілі, який найбільше виступає, не має права балотуватися. Як ви гадаєте, навколо кого зараз можна об’єднатися?

– Це поетапний процес. Справді, це складно. З українською історією політики це майже неможливо зробити. Я є прихильником такого собі внутрішнього праймеріз між кандидатами, бо дехто вже з моїх колег заявив, що будуть кандидувати: Юлія Тимошенко, Віктор Чумак. Наша партія «Народний контроль» на з’їзді в грудні вирішуватиме, як брати участь у президентській кампанії, чи висувати свого кандидата.

Я вважаю, що перший тур міг би бути таким праймеріз. На другому турі треба підтримувати того єдиного кандидата, який вийде у другий тур. Лишень тут питання між першим і другим туром, бо на Банковій розробляють план, як протидіяти потужному кандидату чи кандидатам. Чи є ймовірність узагалі другого туру? Саме тому повне сприяння щодо Опозиційного блоку і Бойка.

Я бачив соцопитування і розумію, що Порошенко на сьогодні може виграти лише в двох людей: у Бойка або Рабіновича, які мають рейтинги, що дозволяють їм брати участь і розраховувати на якесь місце в першій п’ятірці, скажімо. Це надзвичайно непокоїть.

Запасний варіант у них – вічний Ляшко, з яким можна дуже легко про це домовитися. Цьому треба завадити, цей процес почнеться у березні-квітні наступного року. Я думаю, що доти у нас якесь спільне рішення все ж таки визріє.

– Ми мали того разу Порошенка і Тимошенко в другому турі, згідно з соціологічними опитуваннями, але згодом ми мали перемогу Порошенка вже у першому турі. До того, як з’явився фактор Порошенка, говорили, що буде Віталій Кличко єдиним кандидатом, якого можуть підтримати. Як ви вважаєте, чи може зараз Віталій Кличко теж узяти учать і мати якусь підтримку серед політиків?

– Після так званої «віденської змови», де вирішили, що Порошенко – президент, а Кличко буде мером, я вважаю, що в Кличка президентських амбіцій просто не може бути, та й підтримку він навряд чи отримає. Це, напевно, зрозуміло всім. Щодо першого туру – навряд чи на сьогодні буде хоч один кандидат, який міг би взагалі на це розраховувати.

2014 рік і сьогодні – це два різних часи, дві різних емоції. Порошенко, на мою думку, завалив абсолютно все, що міг завалити. Те, що показують сьогодні його кишенькові служби – це йому просто роблять теплу ванну. Всі спостерігали, як показували результати виборів в територіальні громади, і там БПП десь перемогла. Але там зовсім інша специфіка і щодо явки, і щодо якості, і щодо використання адмінресурсу. Їх не можна порівнювати з парламентськими чи президентськими.

Але всім зрозуміло одне: як відбудуться президентські вибори, так відбуватимуться і парламентські.

Я завжди наполягаю на тому, що нам потрібно 226+ адекватних депутатів. На сьогодні в парламенті десь 50 депутатів, які здатні на адекватну оцінку дій і на якісь взагалі дії, пов’язані з конструктивними рішеннями. Якщо буде на 10-15 хлопців або дівчат у парламенті більше, якщо їх буде 70 чи 80, картина не зміниться. Саме тому на Банковій опираються новому виборчому законодавству. Ми прекрасно розуміємо, що без мажоритарки, яку куплять банально, вони не назбирають більшості, яка підтримуватиме режим Порошенка, якщо, не дай Бог, він піде на другий термін і виграє.

– Але Петро Порошенко найбільш зрозумілий кандидат для наших західних партнерів. А їхній вплив є досить великим.

– Абсолютно не так. Я часто спілкуюся з представниками різних європейських країн. Особливо після останнього скандалу з черговими офшорами, мені здається, що до президентської кампанії Порошенко може бути взагалі «нерукоподаваним». Абсолютно всі наші європейські партнери розуміють, що країна погрузла в тотальній корупції. Тому я не думаю, що Порошенко є для них зрозумілим, по перше.

По-друге, нам жити в цій країні, нам обирати президента і курс. Ми дякуємо за допомогу, але давайте ми все ж таки не будемо придатком до рішень Європейського Союзу чи Сполучених Штатів. Їхні деякі потуги, наприклад щодо реінтеграції Донбасу, що цього тижня, найімовірніше, розглядатимуть у другому читанні, дуже суперечливі.

– Там десь 200 поправок, здається.

– Я не знаю точної кількості поправок, але знаю точно, що я подавав поправку, яка забороняла б торгівлю з окупантами, її дуже вміло вмонтували, особливо представники «Народного фронту» чомусь дуже за неї боролися. Ми розуміємо, чому. Бо це одна з дуже серйозних корупційних складових, яка дозволяла окремим чиновникам дуже добре заробляти на неконтрольованому обігу товарів через лінію розмежування. Ми готові голосувати за цей законопроект щодо реінтеграції Донбасу після того, як прибрали Мінські угоди, які хотіли туди імплементувати, але за умови, що буде заборонено торгівлю з окупантами. Інакше голосуватимемо проти.

– Ви вже згадали про документи з «райських островів». Я нагадаю, що журналісти проекту Слідство.Інфо опублікували розслідування про офшори президента України Петра Порошенка, посилаючись на документи внутрішнього архіву юридичної компанії Appleby із Бермудських островів, які отримали назву Paradise Papers. Метою створення офшорної компанії для фірми президента України Петра Порошенка Roshen у 2014 році могла бути мінімізація сплати податків, а не передання корпорації у сліпий траст. Журналісти наводять документи, які одержала німецька газета Süddeutsche Zeitung, які вона передала міжнародному консорціуму журналістів-розслідувачів. Чи зміниться якось внутрішньополітична ситуація через те, що ми дізналися ще трохи інформації про бізнес президента, та чи зміниться якось ставлення наших європейських партнерів до президента Порошенка?

– Іще перші документи «панамських офшорів» були очевидним фактом того, що про сліпий траст не йдеться, що Порошенко, вже перебуваючи на посаді президента, відкрив офшорну компанію, що прямо суперечить закону, його кум генеральний прокурор мав одразу відкрити справу. Я вже не кажу, що НАЗК, яке нещодавно перевірило декларацію президента, не звернуло увагу на те, що офшор він не вніс у декларацію.

– НАЗК узагалі не знайшло нічого і в інших депутатів та політиків.

– Зараз з’явилися пояснення, що начебто журналісти перекрутили факти, що це не відповідає дійсності тощо. Я хочу просто звернути увагу на дуже цікавий факт. У нас склалося таке враження, його нам створив і сам президент, його команда, про те, що Порошенко – дуже успішний бізнесмен.

А я взяв і підняв інформацію про те, а коли це президент Порошенко став успішним бізнесменом, якщо останні 20 років, я наполягаю на цьому, він є державним службовцем. У 1998 році він уперше став народним депутатом. Далі він керівник РНБО, далі – міністр, далі – знов міністр, далі – народний депутат, далі – президент. Скажіть, будь ласка, коли він узагалі цим бізнесом мав право займатися?

А він не мав права жодного дня, це прямо суперечить законам із протидії корупції, у нас за це притягають до кримінальної відповідальності. Останні 20 років він цим не мав права займатися взагалі. Мені дуже прикро, що на це не звертають увагу ні генпрокурор, ні НАБУ, ні НАЗК.

Я об’їздив багато областей України – сотні магазинів Roshen уже повідкривали. Тобто в нас відбувається стагнація економіки, закриваються підприємства, у нас працює дуже вдало тільки одне підприємство, ми це прекрасно всі розуміємо. Він не може вбити в собі бізнесмена, на жаль, він і країну розглядає як частину свого бізнесу. Ресурсного бізнесу, звідки можна черпати фінансові, матеріальні блага та решту.

Для мене саме це є основною причиною, чому він не має права бути президентом вдруге, бо він спаплюжив усі можливості, які в нього були. Також він має відповісти за те, чим він займався на своїй президентській посаді. Я переконаний, що це буде можливо після обрання нового президента й нового парламенту. Над цим і треба працювати.