Сергій Каплін про мінімальну зарплату в 7 тисяч гривень і наступного президента
Про пенсії
Цей рік – рік Міжнародного валютного фонду в Україні. Вони провели медичну реформу, до якої йшли п’ять років.
Суть її дуже проста: 80 млрд грн, усупереч європейським традиційним тендерним процедурам, як ProZorro, сконцентрувати в одному агентстві, яке вони створюють і на призначення керівників якого будуть впливати. Відповідно до міжнародних медичних протоколів і своїх корупційних побажань, завести сюди великі фармацевтичні компанії, за надприбутки яких дорікають у США та Європі.
Ці компанії продаватимуть вам продукцію низької якості, яка не має попиту за кордоном, і вимиватимуть звідси приблизно 80 млрд грн на рік. Якщо ви, будучи міністром, куратором влади з цієї теми, вкрадете там 7% – це буде 444 млн дол.
Друга важка реформа – пенсійна. МВФ йшов до цього останніх 15 років. Суть її ще простіша: збільшити пенсійний вік.
Раніше всі хотіли робити це в лобову, згадайте Тігіпка, Кужель та ін.., і втрачали рейтинги. Команда цього уряду, цієї коаліції зробила це в унікальний, надзвичайно хитрий спосіб. Вони замінили поняття пенсійного віку на страховий стаж. Я, який із пелюшок на роботі, працюю офіційно, піду на пенсію на п’ять років пізніше. Що говорити про людей, які «тинялись» світом у пошуках шматка хлібу, по базарах від ЧПшника до ЧПшника, які їх, звичайно, не оформлювали.
Ті, хто сьогодні отримали плюс 200, 700, 1,5 тис. грн, отримали їх не від Гройсмана і Реви, а від своїх онуків, правнуків і дітей. Бо ті заплатять за це пізнішим виходом на пенсію.
У виграші Гройсман, Рева і компанія, бо вони отримають транш у 2 млрд уже наступного кварталу. Це дозволить їм утримати гривню, що завжди було лакмусовим папірцем стабільності роботи уряду. Бо якщо гривня не стрибає – є ілюзія макроекономічної стабільності.
Друге – покрити видатки і заплатити за попередніми боргами. Отже, директор піраміди «МММ-2», яка називається Україна, Володимир Гройсман продовжить роботу на своїй посаді аж до наступних виборів президента і парламенту.
Про ефективну пенсійну реформу
Жодної реформи не було. Це було унормування, підчищання пенсійного законодавства. Реформа була б, якби Гройсман запропонував іншу модель пенсійного забезпечення та іншу формулу, яка дозволила б підняти пенсію до рівня щонайменше прожиткового мінімуму в державі.
Олександр Солонтай про голосування гривнею та конкуренцію на виборах в об’єднані громадиЯк це зробити сьогодні? Є лише два шляхи. Перший – детінізація. Ми маємо вивести з тіні 70% економіки, зарплати в конвертах, усю базу оподаткування. В такий спосіб отримати надходження з зарплат у вигляді Єдиного соціального внеску в Пенсійний фонд, збільшивши його фінансування.
Другий – реальне збільшення зарплат громадян. У державному секторі – провівши реформи в державній вертикалі, зменшивши кількість обласних, районних державних адміністрацій, зменшивши кількість держслужбовців, але піднявши зарплату та якість їхньої роботи.
Це глибока реформа на рівні Конституції. І істотно збільшити зарплату для громадян, змусивши роботодавців підняти частку фонду оплати праці в собівартості продукції. В усьому світі це від 40% до 60% у будь-якому товарі. У нашій країні – це 10-12%.
Я бачу можливість підняти зарплату в металургії, на підприємствах із великою торговельною мережею, у сільському господарстві. Зобов’язати підняти мінімальну зарплату. Сьогодні це 3200 грн. Але її треба піднімати до вищого рівня, аби ахметови, коломойські та інші, зокрема влада, платили людям гідну зарплатню.
Про збільшення мінімалки
Я вважаю, що сьогодні людина могла б прожити мінімум на 6-7 тис. грн. Це абсолютно реально для економіки. Подивіться на ситуацію. У вартості телефону 40% – зарплатня, якщо він виробляється за кордоном, і 8% – якщо у нас. Різниця виводиться куди? Фінансування політичних проектів.
Треба диференціювати мінімалку. Металургія – це одна історія. Там ми можемо спокійно задирати рівень мінімалки до 6-12 тис. грн. Хімічна галузь, яка сьогодні лежить, – це інша історія. Там мінімалка має бути нижчою.
Кожна галузь має свою норму прибутку, яка відрізняється від середньої ситуації по країні. Ми з профспілками виходили з такою пропозицією. Ми маємо такий законопроект. Але через те, що олігархи є партнерами влади, є упередженість до цієї теми, і такі рішення не ухвалюють.
Про реакцію
Я не кажу, що ми сьогодні повинні жити в тій парадигмі, яку задають Порошенко, Гройсман і коаліція. Якщо ми хочемо піднімати зарплатню, наводити лад в економіці, створювати гарне середовище для залучення інвестицій, ми повинні створити іншу соціально-економічну, правову, фіскальну парадигму для держави. Де буде певне легке регулювання цін на основні види продуктів.
Наша проблема в тому, що уряд не є суверенним, ми не проводим самостійну політику. Вони петляють між темами, і їм це не вдається. Вони підняли пенсію на 200-300 грн, і зразу полізли ціни. Чому? Наприклад, аптеки. Долар рівний, закупівельна ціна не змінюється, але аптеки на хвилі підняття пенсій і зарплат адекватно піднімають ціни. Туди частково перекладають зарплату своїх працівників, нагнітають ситуацію. Хоча економічних підстав піднімати немає. Просто частину аптечних мереж контролює український олігархат, частину – іноземний.
Про зміни і вибори
У нас є лише один вихід, який полягає в двох речах.
Валентин Бушанський про перемогу партії влади, ідеологічну стерильність і протестний електоратПерша – поява у парламенті нових політичних сил. Ідеологічних, якісних, із програмами. Я представляю одну з таких – Соціалістичну партію України, головою якої мене обрали.
Друга складова – наступні вибори президента. Якщо ви хочете зламати ситуацію, президент повинен приводити людей, виступати, запрошувати, аби тиснути на парламент, який буде ще гіршим за сьогоднішній.
У наступному парламенті будуть два світи: вашингтонський і московський. Буде протиборство за країну. Президент країни, новий, повинен кликати туди сотні тисяч людей, аби люди тиснули на парламент, і парламент виконував програму президента, яка завжди схожа з передвиборчими програмами всіх без винятку партій і мажоритарників.