Євген Мураєв про перший глобальний обман українців і скорочення президента (відео)

 – Схоже, що Генпрокуратура всерйоз зацікавилася вашими доходами. Вас підозрюють в ухиленні від сплати податків.

–  У можливому ухиленні. І не тільки мене.

– Але зараз ви у нас в гостях, тому хочу це обговорити. Останнім часом Генпрокуратура не тільки вами зацікавилася, а й іншими народними депутатами. Як розвиватиметься ваша історія?

– Складно прогнозувати. Однозначно, співпрацюватиму з правоохоронними органами. Маю достатньо аргументів, чому це неправда. На жаль, Генпрокуратура перетворилася з наглядового органу в політичний. Гучні заяви, шоу з вертольотами – ми всі свідки цього процесу. Але, думаю, так само є і друге завдання. Було оголошено, що сорок заяв внесуть вже у вересні, щоб знімати недоторканність з депутатів. Як вона знімається, бачили на прикладі нардепів Максима Полякова, Борислава Розенблата, Євгена Дейдея та Михайла Добкіна. Тобто, своїх бережуть, а з опозиційних політиків знімають. Потім, природно, намагаються запроторити за ґрати або отримати якісь космічні застави.

– Максим Поляков – депутат від Народного фронту і з нього теж зняли недоторканність.

– Так, але його не взяли під варту. А Добкін пройшов суд, точно так само, як Вадим Новинський та інші опозиційні політики. Це такий інструмент, який подарувало НАЗК нашому уряду. На жаль, ніякої ефективної діяльності від них ми не побачили, але ось такий репресивний новий механізм з’явився. І він дуже вигідний владі. Тим більше, напередодні позачергових виборів. Уявіть, замість громадської роботи, роботи в сесійній залі, в комітетах і на округах – ми всі, неугодні, будемо ходити і давати покази в прокуратуру про те, в чому не винні.

Насправді, коли було е-декларування, я говорив, що це повна профанація і що в ньому багато дірок. По-перше, провладним депутатам це дозволило узаконити ще не отримані доходи. Тобто, для них це була як нульова декларація. А для всіх інших бізнесменів – стало гачком.

Навіть якщо подивитися на постанову, яку виніс Печерський районний суд Києва, податкова повинна перевірити період з 1998 по 2017 рік. Нагадаю, що вона не має права перевіряти період понад три роки, тим більше, проводити якісь обчислення. Присутність там заступника Юрія Луценко говорить про те, що справа для них була суперважлива. Природно, я досить яскравий опозиційний політик, маю телеканал – і їм це дуже не подобається.

– Ви говорили, що маєте аргументи. Ось встановлено, що Мураєв подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за 2015 рік, в якій вказали два мільйони доларів, один мільйон євро і 18,5 млн грн готівкових коштів. Крім того, вартість вашого задекларованого автомобіля становить 960 тис. грн. При цьому, за даними Державної фіскальної служби, доходи Мураєва з 2007 по 2015 рік склали менше двох мільйонів гривень.

– У 2007 році мені був 31 рік. А до цього часу я не жив? Якщо ви уважно подивитеся мою біографію і бізнес-шлях, то побачите величезну кількість підприємств, тисячі робочих місць, будівельні компанії з величезними оборотами. Це видобувні, торговельні, інвестиційні і так далі.

– Ви успішний бізнесмен, навіщо вам було потрібно йти в політику?

– Я в політиці з 2006 року. Тоді вперше став депутатом обласної ради і головою Комісії з енергозбереження та житлово-комунального господарства. Потім вдруге обирався. Був главою адміністрації Зміївського району Харківської області з 2010 року. По цьому мажоритарному округу пройшов до парламенту.

– Навіщо вам це було потрібно?

– Думаю, що будь-яка нормальна людина сприймає новий досвід і ставить перед собою нові цілі і завдання. У бізнесі я відбувся. Мої підприємства досі функціонують. Точно так, коли я купував медіа. Мені було цікаво, наскільки я буду ефективний, як менеджер. Політика – це спосіб змінити ситуацію і обставини. Мені це було цікаво. Я розумів, що можу це вже собі дозволити. Тому, що був досить забезпечений, і амбіції все одно присутні. Крім того, обставини так складалися. Усі мої колеги з якими працював, вважали, що це для мене необхідно. І в цьому я бачив свій внутрішній розвиток і зростання. Усе зійшлося і я потрапив в політику.

А претензії ці – смішні. Ще раз кажу: маю декларації з 23 років з шістьма нулями, які я подавав. Але, чомусь, їм не зручно на них дивитися.

– Ви в 23 роки стали мільйонером?

– Можна подивитися мої декларації в податковій, можна кредитну історію в банках, з якими я працював, де мої депозити. Було б бажання. Ще раз кажу: на жаль, прокуратура перетворилася на каральний орган. На всі обставини не звертають уваги. Пам’ятаєте, як в «Чародіях»: бачу мету, не бачу перешкод, вірю в себе. Поставлено завдання – перетворити парламент в стадо керованих баранів, і його виконують.

По суті, сьогодні всі вертикалі влади узурповано в руках президента. Єдине – парламент. Бачимо, що немає коаліції і його потрібно якось змусити і підпорядкувати волі президента. Або всіх самостійних сильних людей переконати в тому, що їм в наступне скликання йти не потрібно. Інакше, вони відповідатимуть за те, що заробили вчора або позавчора. І буде вибіркове правосуддя. Там повинні сидіти ті, хто будуть за вказівкою піднімати руки. Ми ж живемо в парламентсько-президентській республіці, правильно? Так ось вищий законодавчий орган в країні хочуть підпорядкувати. Зараз потрібно розтоптати образ і повноваження народного депутата.

– Тобто, ваші політичні амбіції та ідеологія їх влаштовують – тільки через це, так?

– У нас є виконавча, законодавча і судова вертикалі влади. Після того, як Опозиційний блок, Народний фронт і БПП проголосували так звану судову реформу – вони здали цю вертикаль влади в повне підпорядкування президенту. За цим законом, за перехідними положеннями, до кінця 2017 року він самостійно призначає і звільняє суддів. Раніше це робив парламент. Так само, формує і розформовує суди. Вивели купу надбудов. Поняття «доброчесності» судді, ви його може пояснити? З цих причин суддю можна легко звільнити. Якщо він прийме рішення, яке не влаштовує Банкову – його просто звільнять з надуманої причини. Тому суди зараз приймають абсолютно безмежні, безпрецедентні рішення. В тому числі, створюючи правову колізію. Ось в моєму випадку, перевірити період за 20 років – це порушення чинного законодавства. Але суд йде на це тому, що прокуратуру представляє перший заступник – який у Луценка працював першим замом в МВС, потім був його адвокатом, а тепер в Генпрокуратурі. Тут абсолютно чітко розумію, що це – політичне замовлення. Думаю, що будь-який здоровий українець розуміє, навіщо це робиться.

– Що цікаво: чому в рейтингах, в анкетах для соцопитувань – Вадим Рабінович, а питання саме до вас?

– У мене, напевно, більш жорстка і радикальна позиція по відношенню до цієї влади і не боюся висловлювати свою думку. По-друге, влада зараз взялася за всі засоби масової інформації. Ми це бачили, коли палили «Інтер», погрожували «112», «News one», що сталося зі «Strana.ua» і «Вестями». Їм потрібно монополізувати ЗМІ, щоб на чорне завжди говорити біле. Ви включатимете і бачитимете, який у нас президент і прем’єр-міністр молодці, як усе росте. Але, тим не менше, відкриваючи холодильник, розумітимете, що не так.

– Хотіла б поговорити про ваше політичне життя. Я ось так акуратно запитала щодо рейтингів вашої партії. Які вони зараз – у партії «За життя» та у вас особисто?

– Якщо бачили, було опубліковано велике дослідження, яке робили три найбільші соціологічні компанії. У нас зараз третій рейтинг по країні, і президентський і парламентський. Обігнали Опоблок. Думаю, що це закономірно, але мене засмучують інші речі. Те, що Тимошенко як і раніше займає перше місце, а Порошенко – друге. Люди не вчаться. Вони всі у владі системно вже не одне десятиліття. Неодноразово обманювали, але, тим не менше, люди ведуться на красиві слова, зовнішність і бюджети, які вони викидають на проведення передвиборних кампаній.

– І все ж – в анкетах для соцопитувань в дужках після партії «За життя» завжди стоїть прізвище Рабіновича. І його міряють як кандидата в президенти.

– В дужках зазвичай ставлять лідерів. У нас така політична культура. Лідер партії – Рабінович, а глава політради – я. Тобто, я – представник виконавчої влади. Для мене ближче те, що можна помацати руками. Тобто, я будую політичну партію, працюю з людьми.

– Давайте припустимо, що ваша партія перемагає на виборах і Рабінович навіть, можливо, стає президентом. Які у вас амбіції – куди мітите?

– Ще раз кажу – для мене важливіше виконавча влада. Я розумію, куди вести країну і яка повинна бути її концепція розвитку. Рабіновичу на сьогодні 64 роки і він може займати тільки виборні посади. Тобто, в президенти він, можливо, балотуватиметься. Але це буде вирішувати з’їзд і політрада. Той, хто буде більш електорально привабливий, кого підтримуватиме більше людей, той і представлятиме партію. Поки ми не світимо всю команду, тому що навіть я, маючи статус народного депутата, піддаюся регулярному тиску. Проти мене порушено кримінальні справи за заклики до повалення конституційного режиму, незаконне прослуховування, тепер – імовірна несплата податків. Регулярно працюють, щоб якось обмежити моє медіа та політичну активність.

– Які ваші відносини з Рабіновичем? Багато хто говорить, що вони погіршилися. Це правда?

– Коли ми ростемо, і владі, і опозиції, дуже хочеться, щоб проект завалився. Якщо звернете увагу, всі ці статті виходили з маленьким значком «реклама». Хтось за це платив. Кому це вигідно – можете здогадатися. Це вигідно як владі, так і Опоблоку. Оскільки вони почали здавати позиції, адже всі розуміють, що Опоблок регулярно і системно підголосовує за владу, здаючи країну в руки президента.

Маємо розбіжності. Ми – живі люди. У кожного є різне бачення розвитку або взаємодії з громадськими організаціями та іншими політичними силами. Але це – робочий процес. Якби у нас був конфлікт – ви б про це дізналися.

– Тобто, його немає?

– Ні.

– Якщо ви все таки станете прем’єр-міністром – які три речі відразу ж зробите?

– Не можна стати прем’єр-міністром без підтримки людей. На жаль, всі ті, хто ставав – брехали. Говорили одне, а робили зовсім інше. Згадайте знаменитий виступ Арсенія Яценюка на шоу в Савіка Шустера. Коли він таврував Миколу Азарова і розповідав, скільки повинен коштувати газ, як розвивати економіку, які надмірні тарифи. А потім вони прийшли і зробили навпаки. Думаю, що мене навряд чи можна звинуватити в тому, що казав одне, а зробив по-іншому. Тому, якщо моя концепція буде прийнята і нашу партію підтримають, я готовий взяти на себе відповідальність. Розумію, хто чим повинен займатися в країні.

– Якщо ми згадали попередню владу, як ви думаєте, на ряду з Януковичем – Пшонка і Азаров …

– Скажіть, ви жили в Україні в 2013 році і зараз?

– Звичайно.

– Зараз стало краще чи гірше?

– Постійно чую, ось шукаємо винних, а краще в нашій країні не стає. Звичайні люди завжди критикують того, хто прийде до влади.

– Януковичу, Кучмі, Кравчуку, Ющенку – всім можна ставити це питання. Але період максимальної стабільності і зростання економіки – це як раз 2010-2013 роки. Якщо подивитесь макропоказники, інфляцію, індекси, стабільність валюти, приплив інвестицій, ВВП, зростання промислового виробництва – зрозумієте, що цей період був одним з найуспішніших. Поряд з періодом Кучми. Зараз ми щороку падаємо. І ця влада керує країною менше, ніж Янукович, а ситуація погіршується. Повна деіндустріалізація.

Нині знаходимося на порозі прийняття повністю антисоціальних законів і законів, які здають національні інтереси. Маю на увазі зняття мораторію на продаж землі і вільний ринок. Тоді навіть перестанемо бути господарями землі. Думаю, питання потрібно задавати зараз, а не озиратися. За ці два з половиною роки країна відкинута на століття назад. Нам кажуть, що як здорово – ми аграрна країна. Друзі мої, у всьому світі сільське господарство в розвинених країнах більше 10% не займає. У Сполучених Штатів – всього чотири. Нам потрібна нова індустріалізація, а вони навпаки знищують конкурентів для європейського ринку.

– Звичайно, нам потрібно, щоб наша країна йшла вперед. Скоро День незалежності, хочу щоб ви оцінили – кого з президентів України ви вважаєте найбільш ефективним і найгіршим?

– Я хочу ще раз нагадати – ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Запитувати, в принципі, потрібно з уряду. Хто такий президент? Він гарант Конституції. Такого масштабного нехтування правами, як зараз, не було ніколи. Я вважаю, що найгірший президент – Петро Порошенко.

– А Янукович?

– Були певні перегини, але його уряд, вважаю максимально ефективним. Його звинувачували, що ми звернули з європейського курсу. Але більшість законів, які вимагала Європа і можливість підписання договору про асоціацію з ЄС – заслуга його уряду. Відносно Кравчука – він здав ядерну зброю і зруйнував усі коопераційні зв’язки. Кучма – це зародження олігархату і перша приватизація, перший глобальний обман українців. Коли ваучери опинилися, по суті, у чотирьох кланів у країні. Уся промисловість опинилася у їх же руках. Тобто, країна була обкрадена. Думаю, це було зроблено свідомо.

Янукович повинен був проявити велику принциповість і утримати законність в країні. Якби тоді верховенство права утрималося, таких би потрясінь, втрати територій і можливості у цієї непрофесійної команди зруйнувати економіку країни – не було б. Тому претензії є до всіх. Але найгірший президент – останній. Тому, що він не виконує свою основну функцію. Конституція просто розтоптана ногами. Розумію, що через тиждень він буде доповідати, як все здорово. Але подивіться – у нас порушена кожна стаття.

– Яку з політичних партій ви вважаєте своїми конкурентами на виборах? І з ким допускаєте об’єднання далі в парламенті?

– Об’єднуються з тими, хто поділяє ідеали, має однакові цінності і бачить однаковий вихід з ситуації, що склалася. Ми пропонуємо зовсім іншу концепцію – що Україна повинна бути позаблоковою нейтральною державою з глибокою децентралізацією. Потрібно дати повну свободу регіонам. У центрі залишити тільки фінансову систему, армію, державні монополії та міністерство закордонних справ – щоб зовнішній вектор визначався центрально для кожного регіону. Усе інше віддати на місця. Поки цю концепцію не поділяє ніхто. Але я впевнений, що іншого виходу в України немає. Інакше нас чекає югославський сценарій.

– Кого бачите наступним президентом? Ви, напевно ж, голосуватимете за Рабіновича?

– Вважаю, що цю посаду взагалі потрібно скасувати.

– Взагалі без президента?

– Взагалі. А ви знаєте президента Німеччини?

– Франк-Вальтер Штайнмаєр, але функцій у нього не багато, там більше у парламенту.

– А у нас у кожного, хто потрапляє в кабінет на Банкову, Боженька розум забирає, караючи його. І кожен намагається підім’яти під себе всі вертикалі. Згадайте Януковича з його конституційною реформою, коли він її скасував, згадайте Ющенка.

– Можливо з Рабіновичем ви сперечаєтеся, бо говорите йому, що президент не потрібен в нашій країні?

– Він якраз поділяє мою думку. Тут у нас повний консенсус. Але треба розуміти, що спочатку потрібно створити жорстку правову державу. А джина, якого випустили три роки тому з пляшки, потрібно назад же і засунути. Якщо він не буде влазити, значить, треба засовувати в інше місце. А для цього має бути жорстке управління. Тому, що ця анархія і свавілля руйнують країну, інвестиційний клімат, і просто породжують зневіру в громадян.

У нас зараз ніхто не проводить перепис. За різними оцінками, українців у країні – близько 30 млн. Ми втратили величезну кількість наших громадян. За даними Мінсоцполітики, у нас всього 10 млн робочих місць. А працездатного населення – 20 млн. Тобто, хтось працює в Європі, хтось – в Росії. Але це ж не від кращого життя.

– А було 54 млн.

– Це було на момент здобуття незалежності. Потім гуляла цифра 48. Зараз – мінус два мільйони Криму, незрозуміла ситуація на Донбасі, кількість трудових мігрантів. І країна стала в півтора рази менше. Це, як раз, спадщина, яку ми отримали від неправильного державного управління. Завдання держави – створити умови для розвитку і гармонійного життя громадян. Повинна бути країна можливостей. А у нас – країна неможливостей. Бо управляють клани і все тягнуть під себе. Цю ситуацію треба міняти і це можливо зробити.

– Будемо сподіватися, що ситуація зміниться. Короткий бліц, якщо можна, відповіді – так, ні, не вирішив. Як ви голосуватимете за запропоновані законопроекти – про особливий статус Донбасу?

– Дивлячись, який зміст буде в ньому.

– Не вирішили?

– Я вважаю, що особливий статус повинен бути у кожного регіону України. А законопроекту немає в повному вигляді.

– Законопроекти в рамках медичної реформи?

– Категорично ні.

– Пенсійна реформа?

– Ні.

– Молитва «Отче наш» перед засіданнями Ради?

– Точно голосуватиму за закон про перевірку психічного стану вищих чинів нашої влади, а також про наркологічний контроль.

– Візовий режим з Російською Федерацією?

– Категорично ні.

– Повне зняття депутатської недоторканності?

– Також ні. Не в цій ситуації. Вважаю, що перед законом повинні бути всі рівні, але не тоді, коли при владі, по суті, диктатура. А з приводу віз – країна повинна бути максимально відкритою. Ми повинні працювати з усіма, з ким вигідно. Повинна бути вільна трудова міграція і міграція капіталу. Тоді економіка буде успішною. Закриватися від когось – це зовнішній вектор і запит тих, хто поставив цю владу біля керма, не більше. Українцям це не вигідно. Більше трьох мільйонів наших громадян працюють в Росії. Якщо ми введемо візовий режим – отримаємо симетричну відповідь. Нам цих людей якось потрібно буде годувати.

– Ось складно для народного депутата відповісти – так, ні або не вирішив.

– Просто на складні питання не можна відповідати лінійно. Цього не зрозуміють телеглядачі.

– З приводу депутатської недоторканності, ви не голосували за представлених Генпрокуратурою кандидатів. Були відсутні тоді?

– Ні. Був в сесійній залі, але не голосував. Я – за країну, яка живе за законами, а не за поняттями. За поняттями Розенблат і Поляков неправі. Ми це бачили у відеофільмі, який представила Генпрокуратура. Але несанкціоновані слідчі дії, провокація хабара – це те, що суперечить чинному законодавству. На цій підставі депутати не можуть бути засуджені. Тут є і політичні, і понятійні підтексти. Брати участі у цьому не хочу.