Екскурс в історію з Русланом Бізяєвим: про відносини Польщі та СРСР після Першої світової війни

Читать на русском
Екскурс в історію з Русланом Бізяєвим: про відносини Польщі та СРСР після Першої світової війни

Політолог Руслан Бізяєв у новому випуску програми «Історичні хроніки» розповів про відносини СРСР і Польщі на початку XX століття і трактування підписання знаменитого Московського Пакту більше відомого як пакт Молотова-Ріббентропа.

«Мабуть, жоден міжнародний договір, підписаний СРСР, не викликав стільки суперечок і дискусій», - каже Бізяєв про Пакт Молотова-Ріббентропа.

За його словами, всім відомо, що з тих пір, як нацисти прийшли до влади, відносини між Радянським Союзом і Німеччиною були напруженими... Але, як сказав 10 березня товариш Сталін, «ми за ділові відносини з усіма країнами».

«Здається, що в Німеччині правильно зрозуміли заяви товариша Сталіна і зробили правильні висновки», - продовжив Бізяєв.

Радянський Союз уклав пакт про ненапад з Німеччиною.

Популярні новини зараз

Комаров з "Світ навиворіт" відправився в небезпечне місце: "Постійно відбуваються нещасні випадки"

Дружина Монатіка в спідниці, що розлітається, підкорила Лілію Ребрик новим образом: "Скільки свободи"

Мартиновська розповіла про свій «роман» з суддею "Майстер Шеф" і показала фото: "Завжди перемагає він"

Лопес в маленькому купальнику показала, чим привернути увагу на пляжі: кадри

Показати ще

«Для того, щоб зрозуміти всі аспекти радянсько-польських відносин влітку-восени 1939 року нам знадобиться відкотити ситуацію на 20 років назад», - заявив Бізяєв.

Бізяєв нагадує, що 10 листопада 1918 року в залишеному австрійцями Любліні Регентська рада призначила «начальником держави» випущеного німцями з ув'язнення Юзефа Пілсудського. Головною метою поляків, за його словами, стало відновлення історичної справедливості та відродження незалежної і сильної Речі Посполитої в кордонах 1792 року. По всій країні почалося роззброєння і вигнання німців.

«28 червня 1918 року Польща приєдналася до умов Версальського договору. Почалася радянсько-польська війна», - розповів політолог.

За словами Бізяєва, коли Червона Армія перейшла в контрнаступ, польський уряд відправив з проханням про посередництво представника до бельгійського міста Спа, де Верховна рада Антанти розглядала питання, пов'язані з німецькими репараціями.

«За дорученням прем'єр-міністра Д. Ллойд Джорджа лорд Керзон надіслав 11 липня в Москву наркому закордонних справ Г. В. Чичеріна ноту з пропозицією укласти перемир'я між Польщею і Радянською Росією», - додав він.

У товаришів Леніна, Троцького та Тухачевського почалося, за словами Бізяєва, запаморочення від успіхів.

«Нота Керзона була відкинута. Ленін і його найближче оточення програли спочатку інформаційну війну, так не спромігшись запропонувати жителям цих регіонів нічого, крім «Депо Світової Революції», а потім і війну реальну. «Великий полководець» Тухачевський-Варшавський, зіткнувшись з молодою, але вже регулярною армією все тупо «просрали». Трохи пізніше великий радянський військовий теоретик В. К. Тріандафіллов назве це кризою таранної стратегії. Особливо смішно виглядають умови укладення миру з Польщею. Опинившись в повній міжнародній ізоляції, отримавши замість тріумфу поразку Ленін не знайшов нічого кращого як кричати про історичну справедливість... Але його ніхто не слухав», - додав політолог.

Бізяєв зазначив, що після цього всі неясності на радянсько-польському кордоні припинилися.

«Сталін розсудив резонно - не варто стукати в зачинені двері. Треба йти іншим шляхом. Радянсько-польські відносини почали потроху налагоджуватися. Будучи не дурнем, Пілсудський розумів - поки СРСР ізольований, він не такий небезпечний, а для Польщі саме більшовики-ленінці є ідеальними партнерами. Він просто погано знав тов. Сталіна. А хто його знав добре?», - резюмував Руслан Бізяєв.

Нагадаємо, раніше для Politeka Бізяєв розповів про настрої сильних гравців міжнародної арени після закінчення Першої світової війни і про те, коли стали зрозумілі наміри Гітлера щодо наступної війни.

Крім цього, для Politeka Бізяєв розповів, як за допомогою Сполучених Штатів Америки поліпшувалася армія СРСР в 30-х роках ХХ століття.


Історичні хроніки з Русланом Бізяєвим: про співпрацю СРСР і Німеччини у сфері авіації у 20-х роках

Я розцінюю цей вислів президента Естонії, як дуже хороший сигнал для нашої влади, - Атаманюк

Розгляд антиолігархічного законопроєкту займе багато часу: думка політолога

Держдума може вийти як мінімум на деякий час на перший план в політичних процесах РФ, - Бортник

Україні варто було скористатися ситуацією і підняти ціну на руду і зерно: думка експерта

Історичні хроніки з Русланом Бізяєвим: про радянсько-німецький договір 1922 року

Атаманюк запропонував стратегію повернення Криму: «Щоб вони мріяли про возз'єднання»

Атаманюк заявив, що через Північний потік-2 Україна втратила 5 млрд доларів на рік

Зустріч Байдена і Зеленського в цілому пройшла в непоганій атмосфері, - Карасьов

У Польщі зараз немає проблеми раннього безробіття та працевлаштування молоді, - Атаманюк

Атаманюк розповів, куди направлять 2,7 млрд доларів від МВФ

Історичні хроніки з Русланом Бізяєвим: про підписання пактів про ненапад у 30-х роках ХХ століття

Атаманюк пояснив, чому важливо керувати державою правильно

Неплатежі і безробіття: Атаманюк назвав наслідки зростання ціни на електроенергію

180 мільйонів рейсх-марок було виділено на закупівлю у Німеччині товарів і обладнання, - Джангіров про торгівлю СРСР перед Другою світовою війною

Реабілітація для хворих на поствоєнний синдром: Атаманюк пояснив, чому це потрібно

Джангіров вважає, що ніхто до кінця не знав, чим закінчиться гітлерівський Бліцкриг

Атаманюк розповів, як живуть шведські пенсіонери

Атаманюк пояснив, чому на Кримській платформі буде мало представників

Показати ще