Вадим Гакало: ресторатор і пособник російських окупантів Криму

Вадим Гакало відомий у Севастополі не лише як власник закладів, таких як “Перемога” і “Бекас”, а й як рейдер, який намагався виселити дітей із ДЮСШ і побудувати висотку в історичному центрі міста. Після окупації Криму Гакало не залишив свій бізнес у Севастополі. Він переоформив його за російськими законами і, попри європейські санкції, відкрив “російсько-італійську компанію” з виробництва сирів.

Біографія

Вадим Гакало народився 22 січня 1973 року в місті Горлівка Донецької області.

Освіта

Диплом економіста Вадим Гакало отримав у Хмельницькому технологічному університеті Поділля в 1997 році.

Сім’я

Вадим Гакало одружений. Дружину звати Катерина. Вона народилася в 1975 році в Севастополі. Катерина – один із найголовніших партнерів Вадима.

У Гакала троє дітей: доньки Анастасія (2002) та Анна (2009), а також син Кирило (2004).

Кар’єра

Іще студентом Гакало заснував перший у Хмельницькому приватний кондитерський цех – “Медобори”. Співзасновником підприємства стала дружина Вадима Катерина. Пізніше торгова марка “Медобори” перебереться з Хмельницького до Севастополя.

У 2002 році Вадим разом із братом Валентином створює мережу ресторанів “Best restaurant system”. У 2011 році Вадим Гакало переміг у міському конкурсі “Найкращий підприємець року”, який проводився в Севастополі.

Перед Євромайданом і окупацією Криму в ресторанну мережу Гакала входило двадцять три ресторани. Заклади були в Києві та на Кримському півострові.

У Севастополі Вадим Гакало є керівником трьох підприємств: ТОВ “Древній Херсонес”, ТОВ “Референс Поінт”, ТОВ “Сіль продукт”, – і засновником іще у восьми компаніях.

Громадська діяльність

Окрім бізнесу Гакало займається благодійністю. Він був патроном Севастопольського дитячого будинку номер два і хору для ветеранів “Червона гвоздика”.

Понад десять років бізнесмен очолює місцеву федерацію рукопашного бою, є членом міської федерації парусного спорту. Гакало створив і очолив асоціацію кондитерів і пекарів.

Політичні амбіції

У 2010 році ресторатор вирішив спробувати себе в політиці. Він вступив у партію Сергія Тігіпка “Сильна Україна”.

Із цією політичною силою Вадим Гакало намагався пройти в місцеве самоврядування. Однак вибори до міської ради Севастополя він програв.

Компромат

У 2006 році Вадим Гакало придбав невелику ділянку землі на території Артбухти Севастополя. Тут ресторатор перебудував ресторан “Грін” і відкрив новий – “Баркас”. Заклад був значно більший за попередника, тому законністю будівництва зацікавилися правоохоронні органи.

Як встановила прокуратура, більша частина “Баркасу” була на самозахопленій землі. Однак довести незаконність будови правоохоронцям не вдалося.

Через шість років Гакало вирішив розширитися і побудувати на цьому місці готельно-офісний комплекс. За словами депутата міської ради Геннадія Басова, ресторатор вирішив побудувати замість двоповерхового ресторану п’ятиповерховий готель, тим самим порушивши заборону на будівництво висотних будівель в історичній частині міста.

Вадиму Гакалу довелося відмовитися від ідеї висотного будівництва і побудувати двоповерховий міні-готель із рестораном.

У 2007 році ресторатор став власником будівлі дитячої спортивної школи “Чайка”. Будова переходила у власність Гакала з умовою, що для тисячі дітей, які займались у ДЮСШ, новий власник “Чайки” побудує рівноцінний спортивний комплекс. Однак ресторатор так цього і не зробив.

Ба більше, він звернувся до суду з вимогою виселення спортивних секцій з ДЮСШ. Потім під приводом ремонту Гакало спробував захопити будівлю “Чайки”. Однак правоохоронці змогли зупинити атаку рейдерів.

Після окупації Російською Федерацією Криму підприємець не став повертатися в Україну. Замість цього він почав співпрацювати з окупаційною владою на півострові. Гакала прийняв російське громадянство і переоформив бізнес по російським законам.

Всупереч санкціям Євросоюзу Вадим Гакала запросив до Криму італійського інвестора для створення в Севастополі сироварні.

Скандал із “Вареничною “Катюша”

у 2002 році брати Гакало придбали франшизу закладів” Піца Челентано “і”Картопляна Хата”. Протягом двох років вони відкрили шість ресторанів у Севастополі.

Через чотири роки Вадим і Валентин розробили власну концепцію ресторану. Вони стали творцями мережі ресторанів “Перемога”. Його інтер’єр нагадував радянські квартири епохи “застою”. Меню відповідне: олів’є, картопляне пюре, пельмені, – все, що було популярним на столах радянських громадян.

Ностальгія за радянським минулим у севастопольців принесла успіх братам Гакала. Щодня “Перемога” обслуговувала до трьохсот відвідувачів.

У 2009 році брати зайнялися продажем франшизи. Київський ресторатор Марія Алдоніна за п’ять тисяч доларів купила ідею “радянських” закладів громадського харчування.

У 2012 році в Києві працювало сім ресторанів. Однак взаємини у севастопольців і киянки не заладилися. Вадима Гакало не влаштовувало те, що в столичних “перемогах” відходять від меню і рецептів, які були в його закладі. Скаржився він і на погане обслуговування.

Кияни спробували приховати від Гакала інформацію про п’ять нових відкритих ресторанах. Вадим вимагав, щоб він став адміністратором одного з них. Зрештою, відносини між сторонами розладналися. І тоді Марія Алдоніна заявила, що хоче розірвати партнерські стосунки.

Вадим не заперечував. Гакало тільки зажадав, щоб в київських закладах були змінені інтер’єр і назва. І якщо вивіску Алдоніна змінила швидко, то через інтер’єр розгорівся справжній скандал.

Київські ресторани змінили вивіску на “Варенична “Катюша”. А ось всередині закладів все так і залишилося незмінним. Тоді Гакало подав до суду.

Київський ресторатор заявляла, що інтер’єр був перероблений, а Вадим просто намагається захопити її ресторани і таким чином вийти на столичний ринок.

Науково-дослідна експертиза довела ідентичність севастопольських і київських ресторанів. Гакало переміг у суді. Алдоніна заплатила штраф і змушена була змінити інтер’єр “Катюш”. Цей скандал став в Україні першим скандалом франшизи.

Статок

Про статки Вадима Гакала у відкритих джерелах інформації немає.