Леонід Кожара: проросійський голова українського МЗС і кандидат в президенти

Читать на русском
Кожара

Леонід Кожара – колишній член Партії регіонів, тепер очолює «Соціалістів». Він виступає з українофобськими заявами і вважає нашу країну неофашистською державою.

Біографія

Леонід Олександрович Кожара народився в Полтаві 14 січня 1953 року.

Освіта

У 1985 році майбутній дипломат закінчив Київський держуніверситет ім. Т.Г. Шевченко і отримав відразу дві спеціальності: юрист-міжнародник і референт-перекладач англійської мови.

Цікаво, що в 1991 році напередодні розпаду Радянського Союзу Леонід Кожара закінчив аспірантуру Інституту держави і права Національної Академії наук України за спеціальністю «Державне, фінансове і адміністративне право, радянське будівництво».

Кар’єра

Трудовий шлях Леонід Кожара почав в якості співробітника вищої партійної школи при ЦК КПУ. У цю установу він прийшов відразу після закінчення вузу і пропрацював 5 років до 1990 року.

Потім партапаратчик прийшов на роботу до Верховної Ради консультантом Комісії з питань державного суверенітету. У 1992 році він переходить в Адміністрацію першого президента України Леоніда Кравчука де працює в Службі з міжнародних питань.

У 1994 році Леоніда Кожару відправляють у відрядження до Вашингтона. Він працює в Посольстві України в США першим секретарем політичної секції. За час його служби в Америці в Україні змінився президент.

Повернувшись на батьківщину і придбавши міжнародний досвід, Леонід Кожара знову приходить в Адміністрацію вже нового голови держави. Тепер він проходить шлях від заступника завідувача відділом до заступника Головного управління з питань зовнішньої політики.

У 2002 році Леонід Кожара отримує посаду Надзвичайного і Повноважного Посла в Швеції.

6 липня 2004 року відрядження до Швеції закінчується, і дипломат знову повертається до Адміністрації Президента. Він працює заступником Віктора Медведчука і одночасно керує Головним зовнішньополітичним управлінням. Крім того, противник європейського шляху України Леонід Кожара входить в Держраду з питань Євроінтеграції.

У 2005 році в країні трапилася Помаранчева революція. Леонід Кожара, який підтримував Януковича, виявився не при справах. Нетривалий час він працює юристконсультом в одній з комерційних фірм.

Незабаром, програвший вибори Янукович, що очолив Партію регіонів, запрошує дипломата до себе в якості радника з міжнародних питань.

У 2006 році Леонід Кожара стає народним депутатом. Він проходить в парламент за списком Партії регіонів. «Регіоналів» дипломат представляв також ще в двох каденціях Верховної Ради. Весь цей час він працював в парламентському комітеті із закордонних справ.

Найуспішнішим в кар’єрі Кожари став грудень 2012 року. Президент Віктор Янукович призначив свого соратника Міністром закордонних справ України.

Весь 2013 рік глава українського зовнішньополітичного відомства також головував в ОБСЄ.

Відразу ж після втечі Януковича з країни 23 лютого 2014 року парламент звільнив Кожару із займаної посади. Звільнення свого керівника зажадали працівники МЗС, зазначивши, що він не має морального права представляти Україну на міжнародному рівні.

4 роки про колишнього голову МЗС нічого не було чутно. Він пішов з великої політики. І ось в грудні 2018 року на з’їзді політичної партії «Соціалісти» Леонід Кожара був висунутий кандидатом в Президенти України.

Про цю політсилу відомо наступне. Партія зареєстрована в Мінюсті в січні 2015 року. До 21 травня 2016 року її очолював колишній скандальний Міністр Внутрішніх справ України періоду президентства Ющенка Василь Цушко. З 2016 року головою «Соціалістів» обрано Кожару.

Політична ідеологія партії – соціалізм і соціал-демократія. Партійці виступають за необхідність виконання Україною Мінських угод і підписання Акту примирення. «Соціалісти» виступають за соціальну ринкову економіку, але проти підпорядкування суспільства ринку.

Компромат

На посаді Міністра закордонних справ України Леонід Кожара завжди займав проросійську позицію. Він був противником Євроінтеграції України і заявляв, що позитивом для нашої країни стане співпраця з Митним Союзом.

Показником в роботі глави вітчизняного МЗС стала провокація росіян в Азовському морі 17 липня 2013 року. Тоді російський прикордонний катер протаранив баркас з українськими рибалками. В результаті українське судно перевернулося і 4 громадянина України загинули. Одного росіяни витягли і порушили проти нього кримінальну справу за нібито незаконний вилов риби.

Український МЗС, очолюваний Кожарою, відреагував на інцидент досить скромно. Глава зовнішньополітичного відомства, не дивлячись на загибель українців, замість ноти протесту написав своєму російському колезі Лаврову лист, в якому просто висловив стурбованість відсутністю реакції Росії на дії її прикордонників.

У своєму посланні Кожара запропонував Лаврову провести консультації з даної проблематики. Подібна реакція дипломатичного відомства викликала обурення у опозиційних депутатів Верховної Ради і в українському суспільстві.

Також з подачі РФ Леонід Кожара заявив про намір відкрити українське консульство в так званій «Придністровській Молдавській республіці». Це посприяло б легалізації невизнаного сепаратистського територіального утворення, що виникло на території Молдови в 1990 році при підтримці Росії.

Найбільш яскраво проросійська сутність дипломата Кожари проявилася під час Революції Гідності.

Телебачення сусідньої країни показувало сюжети про протистояння на Майдані з негативними коментарями не тільки ведучих, а й клоунів. В одній з таких передач комік Михайло Задорнов нешанобливо висловився про українців, назвавши «бандєровцамі» і «єврохохламі». Подібні висловлювання російського гумориста обурили нардепів і вони зажадали від Кожари якимось чином відреагувати, але міністр мовчав.

Та й сам дипломат негативно висловлювався про події на Майдані. Він заявляв, що ні Україна, ні ЄС не готові підписати угоду про Евроінеграцію. Кожара розсилав в закордонні посольства України циркуляри в яких вимагав від дипломатів спотворювати інформацію про протести. Послів, які ігнорували його вказівки, Кожара відкликав.

Під час Євромайдану Леонід Кожара вів активні перемовини з Лавровим про зміцнення російсько-української співпраці.

У березні 2018 року екс-міністр в якості свідка захисту виступив в Оболонському суді Києва у справі про держзраду екс-президента Януковича. Колишній очільник зовнішньополітичного відомства заявив суддям, що господар Межигір’я мав право вести переговори з Путіним про введення російських військ в Україну для боротьби з протестуючими українцями.

Кожара в суді також визнав Крим анексованим, однак уточнив, що не знає чи проводила РФ спецоперацію із захоплення цієї української території і чи використовувала при цьому армію.

На більшість питань, поставлених прокурорами екс-міністр так і не відповів.

Колишній член Партії регіонів Кожара, тепер уже як лідер партії «Соціалісти» на всяких прес-конференціях і телепередачах транслює меседжі Кремля. Він повторює брехню Путіна про те, що російських військ на Донбасі немає.

Вважає санкції щодо Росії помилковими.

Крим називає українським, але про майбутній статус півострова радить вести переговори з Росією. «Соціаліст» стверджує, що Україна ніколи не буде членом ЄС і НАТО.

Колишній міністр виступає проти створення Єдиної помісної української церкви. Він стверджує, що отримання томосу порушує православну єдність братніх народів і суперечить конституції України.

І найголовніше, кандидат в президенти на догоду Кремлю називає Україну неофашистською державою.


Шмигаль Денис Анатолійович: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації віце-прем'єра

Гінзбург Валентина Григорівна: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації

Нойнець Олександр Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Олександр Верголяс: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Новосад Ганна Ігорівна: досьє, декларації і компромат на міністра освіти від «Слуги народу»

Мефодій Олександр Григорович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Титикало Роман Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Хахулін Владислав Костянтинович: досьє, освіта, сім'я, компромат, декларації

Кравцов Євген Павлович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Арахамія Давид Георгійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Білецький Андрій Євгенійович: досьє, біографія, освіта, сім'я, кар'єра, декларації

Одинець Владислав Іванович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Антоненко Андрій Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра і компромат

Сипачьов Володимир Веніамінович: досьє російського бізнесмена і банкіра

Венедіктова Ірина Валентинівна: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Пидласа Роксолана Андріївна: досьє, кар'єра, освіта, декларації і компромат на "слугу народу"

Райнин Ігор Львович: досьє, біографія, кар'єра і компромат на екс-губернатора Харківщини

Опадчій Ігор Михайлович: біографія, сім’я і компромат на депутата Київради

Шавлак Олександр В'ячеславович: досьє, сім'я, кар'єра і компромат на скандального митника

Показати ще