Анатолій Матвієнко: дружба і ворожнеча з Тимошенко та власна церква вихідця з Вінниччини

Анатолій Матвієнко – український політик, кандидат політичних наук, екс-глава і екс-заступник глави партії Українська платформа «Собор». Нардеп України I, III, IV, V, VI і VIII скликань.

Біографія і сім’я

Анатолій Сергійович Матвієнко народився 22 березня 1953 року в місті Бершадь в Вінницькій області.

Родина:

• Батько – Сергій Кузьмич, 1928 р. н.;
• Мати – Марія Павлівна, 1928 р. н.;
• Дружина – Ольга Василівна, народилася в 1953 р.;
• Син – Віктор, 1976 року народження;
• Син – Павло, 1981 року народження;
• Племінник – Сергій Березенко.

Захоплюється футболом і поезією.

На даний момент Член комітету ВР з питань бюджету.

Освіта

В армії не служив, так як чимось не підійшов військкомату.

Після школи йде вчитися до Львівського сільгоспінституту на інженера-механіка, який закінчує в 1975 році.

Насправді сільгоспмеханізація не надто подобалася Матвієнко, хоча він досить сильно захоплювався футболом і грав в інститутській команді. На 5-му курсі бере в дружини Ольгу Василівну, з якою після випуску повертається жити до рідного міста.

Дружина перша отримала комсомольську роботу у вигляді завідуючої сектором райкому, а потім вже долучився до неї і сам Анатолій.

Кар’єра і суспільна діяльність

Повернувшись додому з дружиною, починає працювати в Бершадському районному об’єднанні під назвою «Раймежколхозстрой», де в Анатолія Сергійовича дуже проста робота – він завідує гаражем. Так працює з 75-го по 76-й, а потім отримує місце головного механіка на підприємстві.

Як згадує сам Матвієнко, робота неважка, йому доводилося то створювати команду з футболу, то придумувати способи збільшення премій через  фонди. І у нього це непогано виходило, при окладі в 190 рублів, та ще 100-200% премій – як на сімдесяті роки це була величезна оплата праці.

Дивно, але вже в 1977 році його приймають у КПРС і запрошують бути першим секретарем в місцевому райкомі ЛКСМУ. Багато хто вважає, що цю посаду йому приготувала дружина і її батьки.

Так він працює до 1980 р. Після цього піднімається до Вінницького ЛКСМУ, де знайомиться з Татусяком, Домбровським і Юрієм Івановим.

Через три роки вже стає першим секретарем Вінницького ОК ЛКСМУ, в 85-му – секретарем вже центрального комітету ЛКСМУ, а в 89-91-му стає вже першим секретарем. Також член ЦК КПУ.

Також в 90-му році обирається в нардепи 1-го скликання по округу Бершадська. Пройшовши до парламенту, очолює Комісію у справах молоді.

1995 рік – заступник голови в об’єднанні «Нова Україна».

Через рік очолює Вінницьку ОДА і на цьому пості працює до 1998-го.

Продовжує свою політичну діяльність вже як нардеп 4-го скликання ВР, де очолив Народно демократичну партію в 1998 році.

Однак на наступний рік добровільно йде з місця керівника Народно демократичної партії і йде з цієї політсили. Таке складне рішення йому довелося зробити через те, що на нього грубо тиснула виконавча влада, вимагаючи, щоб він підтримав на виборах Президента України в 1999 році Леоніда Кучму.

У тому ж році займає посаду президента в інституті відкритої політики. Главою Української народної партії «Собор» він стає в 1999 році завдяки таємному голосування на з’їзді єднання націонал-демократичних сил. Ще раз в на те ж місце його вибирають і в 2001 році.

Також в 2001 році він отримує членство в Раді Форуму Національного порятунку. А в Блоці Юлії Тимошенко отримує пост заступника голови.

Також від цього блоку в 2002 році стає нардепом України в ВР. У виборах президента в 2004-му року бере участь дуже активно і представляє Ющенко, а саме керує регіональним виборчими штабом Харкова.

З квітня 2005 по вересень 2005 – голова Ради міністрів АРК.

А в 2005-2006 роках – заступник голови секретаріату президента.

Після цього представляє блок «Наша Україна» на виборах до Парламенту, від цього ж блоку і стає народним депутатом країни вже 5-го скликання. У 2007 році – нардеп України від НУНС (Наша Україна – Народна самооборона).

Крім того бере участь в виборах до ВР і в 2012, хоча пізніше самовисуванець знімає свою кандидатуру. Також був головою Національної Федерації спортивного туризму.

27 листопада 2014 роки обирається по загальнодержавному мандатному округу від Блоку Петра Порошенко під номером 32. Заступник голови депутатської фракції партії БПП.

З 4 грудня 2014 року член комітету ВР з питань бюджету.

Політичні погляди

У 1997 році в червні Анатолій Сергійович різко критикує Павла Лазаренка (на той момент Прем’єр-міністр) і підозрює його в корупції, про що заявляє в своєму виступі на другому з’їзді НДП.

Через два роки в травні, вже на четвертому з’їзді добровільно йде з партії, оскільки не погоджується з рішенням підтримати Кучму на виборах президента в 99-му.

У 2001 році в лютому входить до ради «Форуму національного порятунку», який був створений, щоб боротися проти кучмівського режиму, а вже в липні стає заступником голови Блоку Юлії Тимошенко. Партія «Собор» тоді стала членом цього опозиційного блоку.

У вересні 2005-го протестує проти не підтримання Єханурова в Прем’єр-міністри його однопартійцями, як протест подає у відставку з посади голови Радміну АРК і з місця глави «Собору». Після того як ініціатори провалу Єханурова, а також найсильніші прихильники Юлії Володимирівни вийшли з партії, Матвієнко відновлює своє членство в партії «Собор», а пізніше його обирають її лідером.

Однак стосунки з Тимошенко явно були зіпсовані і тому Матвієнко стає найвідданішим прихильником Віктора Ющенка.

Декларація і стан

За 2014 рік депутат 8-го скликання ВР показує загальну суму свого доходу 680 тис. 329 грн, серед яких зарплата нардепа становить 158 962 грн. Дохід інших членів сім’ї, серед яких вказана тільки дружина, 298 тис. 453 грн. У неї зарплата була трохи більша – 166 537 грн. Також Матвієнки показують і дохід від наукової діяльності 32 996 грн у Анатолія та 31 093 грн у Ольги.

Відсотки Матвієнко отримує в розмірі 297 392 грн, а його дружина – 50 306 грн. Серед інших доходів у самого Анатолія Сергійовича відзначено 190 979 грн, а у дружини – 46 988 грн.

Ще Анатолій Матвієнко задекларував власний храм.

Також у Матвієнків 3 земельних ділянки:

• 5000 кв. м;
• 1200 кв. м;
• 2300 кв. м.

Ще є два житлових будинки площею 610 кв. м і 103,6 кв. м, квартира розміром 78 квадратних метрів і ще одна 54 кв. м, три гаражі (15 кв. м, 16 кв. м і 14,5 кв. м).

З автомобілів у дружини – Skoda Octavia A7 2013 року, а у Анатолія немає авто.

На рахунку в банку у Віктора Миколайовича 1 млн. 643 тис. 093 грн, у сім’ї – 2 млн. 616 тис. 246 грн.