Арсеній Яценюк – скандальний банкір, двічі «фронтовик» і прем’єр-камікадзе

Біографія

Народився в місті Чернівці, 22 травня 1974 року.

Сім’я

Одружений. Виховує двох доньок — Христину та Софію.

Освіта

В Чернівцях Арсеній Петрович здобув першу вищу освіту – юридичну і другу за спеціальністю «Облік і аудит» – у чернівецькій філії Київського торгово-економічного університету.

1996 – Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.

2001 – Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету.

2004 – здобув науковий ступінь кандидата економічних наук в Українській академії банківської справи.

Кар’єра і бізнес

На початку 90-х він разом із друзями торгував на ринку автомобілями. У 1992 році, ще навчаючись в університеті, Яценюк заснував свою справу – юридичну фірму «Юрек-ЛТД», яка займалася питаннями приватизації. Його партнерами були син тодішнього чернівецького губернатора Валентин Гнатишин і нинішній нардеп від «Народного фронту» Андрій Іванчук.

У січні 1998 року Арсеній Петрович переїхав до Києва. У столиці працював консультантом кредитного департаменту АПП банку «Аваль». Згодом став заступником голови правління банку.

У 2001 році Яценюк залишив роботу в банку і на запрошення екс-голови Ради міністрів Криму Валерія Горбатова перейшов на посаду міністра економіки АРК.

У січні 2003 року Яценюк повернувся до Києва. Голова Нацбанку України Сергій Тігіпко призначив його своїм першим заступником. У 2004 році, коли Тігіпко очолював виборчий президентський штаб Віктора Януковича, Арсеній Петрович виконував обов’язки голови НБУ.

Протягом Помаранчевої революції Яценюку вдалося втримати національну валюту й банківську систему. Він видав розпорядження НБУ, яке забороняло достроково видавати депозити.

У 2004-му до Яценюка виникли претензії. Нацбанк закритим рішенням видав 50 млн грн кредиту під 11,5% річних комерційному банку «Мрія», який на той час пов’язували з ім’ям Петра Порошенка. Хоча процентна ставка на міжбанківському ринку тоді була 20% річних і вище. Згодом «Мрію» продали російському Внешторгбанку за $70 млн. Таким чином, фінустанову, яка нібито потерпіла від 11% відтоку вкладників, оздоровили державним коштом і продали. Звісно, прибутку від цього держава не отримала.

У лютому 2005 року Арсеній Петрович подав у відставку. Уже в березні того року голова Одеської обладміністрації Василь Цушко призначав Яценюка своїм першим заступником. На цій посаді він працював до призначення на посаду міністра економіки в уряді Юрія Єханурова – 27 вересня 2005 року.

Через рік після відставки уряду президент Віктор Ющенко призначив Яценюка першим заступником голови свого Секретаріату і представником президента в Кабінеті міністрів. Крім того, Арсеній Петрович став членом ради НБУ і членом наглядових рад державних Ощадбанку і Укрексімбанку. Йому доручили контролювати дотримання конституційних прав громадян і законодавства в діяльності Служби безпеки.

Яценюка називали новим фаворитом Ющенка. Йому навіть пророкували посаду прем’єра чи лідера «Нашої України».

У березні 2007 року Яценюка призначили міністром закордонних справ. Це сталося після двох невдалих голосувань за кандидатуру Володимира Огризка, якого пропонував Ющенко. Тоді ж Арсенія Петровича включили до складу РНБО.

На парламентських виборах 2007-го Арсеній Петрович пройшов до Верховної Ради за списком блоку «Наша Україна – Народна самооборона». У грудні того  ж року його обрали головою парламенту. Ющенко сподівався, що Яценюк зуміє об’єднати парламент. Але цього не сталося. Восени 2008 року у зв’язку з розпадом «помаранчевої» коаліції Арсеній Петрович подав у відставку з посади спікера.

Через рік він очолив партію «Фронт змін» і почав активну передвиборчу президентську кампанію. Її оцінювали в $60-70 млн, хоча політик заявляв, що вибори йому коштували 80 млн грн. У підсумку Яценюк отримав 6,96% голосів виборців і посів четверте місце.

У квітні 2012 року лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, яка на той час перебувала у в’язниці, оголосили про формування спільного списку для участі в парламентських виборах. Арсенія Петровича обрали головою «Об’єднаної опозиції». За підсумками жовтневих парламентських виборів вони отримали 101 місце у Верховній Раді. Яценюк очолив фракцію.

У червні 2013 року «Фронт змін» об’єднався з ВО «Батьківщина» шляхом своєї ліквідації. Арсенія Петровича обрали головою політради партії.

«Уряд камікадзе»

27 лютого 2014 року Яценюка призначили прем’єр-міністром. У липні із трибуни ВР він оголосив, що подає у відставку. Причиною став розпад парламентської коаліції після виходу з неї «Удару» та «Свободи». Але Верховна Рада відставку не підтримала і він залишився на посаді.

На дострокових парламентських виборах Арсеній Петрович пройшов у ВР за списками партії «Народний фронт». 27 листопада 2014 року Верховна Рада вдруге підтримала його кандидатуру на посаду прем’єр-міністра.

У вересні 2015 року екс-голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі звинуватив Яценюка, що той діє в інтересах олігархів, які контролюють український уряд, зокрема Ігоря Коломойського.

Петро Порошенко закликав Яценюка добровільно подати у відставку. Він вважав, що його Кабмін за час роботи допустився критичної кількості помилок. Але Верховна Рада не змогла звільнити Кабмін. Нардепам бракувало 26 голосів. Яценюка врятував Опозиційний блок, який в останній момент відмовився голосувати.

10 квітня 2016 року Арсеній Яценюк повідомив про своє рішення скласти повноваження прем’єр-міністра. Через чотири дні його відставку підтримав парламент.

Найбільше уряд Яценюка запам’ятався різким підвищенням тарифів на комунальні послуги, триразовим падінням курсу гривні щодо долара і зростанням цін. Не втішні й результати з реалізацією проекту «Стіна», який мав охопити 1974 км сухопутного українсько-російського кордону. Проект Яценюк презентував у вересні 2014 року. Наразі кордон огороджено стіною лише на 12%. Проект подовжили до 2020 року.

Компромат і чутки

8 вересня 2015 року глава Слідчого комітету Російської Федерації О. Бастрикін заявив, що прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк воював у першій Чеченській війні у 1994—1995 роках. За інформацією слідства, Яценюк брав участь мінімум у двох збройних сутичках у Чечні: 31 грудня 1994 року на площі Мінутка в місті Грозний та в лютому 1995 року у районі міської лікарні № 9. Також він нібито брав участь тортурах і розстрілі полонених військовослужбовців російської армії. За словами Бастрикіна, у грудні 1995 року Яценюк був нагороджений вищою нагородою Джохара Дудаєва «Честь нації». Слідством начебто встановлено, що Яценюк перебував у складі батальйонів «Арго» та «Вікінг», якими керував Олександр Музичко.

9 вересня прес-секретар Путіна Д. Пєсков заявив, що заяви голови СК РФ про участь Яценюка у воєнних діях в Чечені мають «реальні підстави». Сам Яценюк, коментуючи свою участь у чеченській війні, сказав, що «Це клінічний діагноз російської влади. Сталінське правосуддя, замішане на геббельсівській пропаганді і підтверджене і підписане Володимиром Путіним». Того ж дня один з лідерів чеченських повстанців Ахмед Закаев заявив, що він пам’ятає Сашка Білого (О. Музичко), але Арсенія Яценюка в Чечні не було. У те, що Яценюк воював в Чечні не повірив і Рамзан Кадиров. 12 жовтня у російській Генеральній прокуратурі офіційно заявили, що Яценюк воював у Чечні під позивним «Арсен». 21 лютого 2017 року Арсеній Яценюк був оголошений Росією у міжнародний розшук.

27 березня 2017 року Посольство України в Росії отримало копію повідомлення Єсентукського міського суду Ставропольського краю (Росія) із клопотанням про арешт Арсенія Яценюка. 29 квітня 2017 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що Інтерпол відхилив позов РФ про оголошення у міжнародний розшук колишнього прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.

Декларація

Колишній прем’єр-міністр України, лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк, згідно з декларацією, за минулий рік отримав дохід в розмірі 2 мільйоні 223 тисячі 880 гривень.

Згідно з повідомленням, ця сума складається з заробітної платні, яку Яценюк отримував під час перебування на посаді, – майже 118 тисяч гривень, з відсотків, які він отримав з банківських депозитів: в «Ощадбанку» – понад 5 тисяч гривень, в «Райффайзен Банк Авалі» – понад 37 тисяч гривень, майже півтора мільйоні гривень у «Фортуна-Банку» та з доходу від відчуження майна – 600 тисяч гривень.

В той самий час дохід його дружини за минулий рік склав майже 1.4 мільйона гривень. Сюди входить дохід від підприємницької діяльності – 1 мільйон 76 тисяч гривень та відсотки з банківських депозитів – понад 320 тисяч гривень з «Міжнародного Інвестиційного Банку». В декларації Арсенія Яценюка також вказані військові облігації на суму 100 тисяч 190 гривень, які він придбав у 2014 році. Також він володіє земельною ділянкою, площею понад 3 тисячі квадратів, будинком, трьома квартирами та гаражем. Терезія Яценюк також має в розпорядженні приміщення площею 172 квадрати, яке належить Марії Яценюк.