Ігор Лисов: нардеп-шахрай і жадібний забудовник, який отримав статус «Героя України»

Читать на русском
Игорь Лысов

Ігор Лисов все свідоме життя займався шахрайством заради власної вигоди. Його підозрювали в ліквідації київських кінотеатрів, крадіжці грошей у спортсменів.

Він фігурував у кримінальних справах про ухилення від сплати податків і використанні службового становища в особистих цілях. Однак екс-«регіонал» не тільки не поніс ніякого покарання, а став повним кавалером ордена «За заслуги», про це повідомляє Hyser.

Біографія

Ігор Володимирович Лисов з’явився на світ в м. Хмельницький. Дата народження 14 липня 1958 року.

Сім’я

Відомо, що Ігор Лисов одружений. У нього троє дітей: син Руслан і дочки Єлизавета і Стефанія.

Освіта

Уродженець Хмельницького здобув вищу освіту в столиці. Він закінчив Київський інженерно-будівельний інститут і отримав спеціальність інженера з теплогазопостачання та вентиляції.

Кар’єра

Трудову біографію Ігор Лисов почав в 1980 році виконробом. Його першим місцем роботи стало будівельно-монтажне управління «Київміськсантехмонтаж».

Пропрацювавши на будівництві 5 років, виконроб перейшов на партійну роботу. Він влаштувався в Московський райком КПУ м. Києва інструктором. У 2001 році в Києві була проведена адміністративно-територіальна реформа і цей район був ліквідований.

Одна частина території колишнього Московського району зараз входить в Голосіївський район, а інша в Печерський.

Інструктував комуністів Ігор Лисов до 1989 року і незадовго до розвалу СРСР перейшов на роботу в адміністрацію того ж Московського району. Тут він зайняв посаду 1-го заступника голови райдержадміністрації.

Цій роботі він присвятив 7 років життя і в 1996 році пішов працювати відповідно до диплому. Ігор Лисов став головою компанії «Ліко-Холдинг». Вона була створена в 1995 році шляхом об’єднання близько 40 підприємств будівельної галузі.

Згодом «Ліко-Холдинг» придбав у столиці скандальну популярність.

У 2002 році Ігор Лисов став депутатом Київської міської ради, в якій засідав до 2006 року.  Незважаючи на статус депутата, інженер-будівельник займав ще й державну посаду.

У 2003 році тодішній мер Києва Олександр Омельченко запросив Лисова очолити Головне управління комунальної власності та стати своїм заступником.

У 2006 році спливли депутатські повноваження Лисова, як і повноваження київського міського очільника. Інженер-будівельник швидко зорієнтувався і увійшов до списку Партії регіонів на майбутніх виборах до Верховної Ради 5-го скликання. Лисову привласнили прохідний № 97.

В українському парламенті власник «Ліко-Граду» увійшов до Комітету з природокористування.  Однак це скликання Верховної Ради працювало недовго. Через рік в результаті політичної кризи президент України Віктор Ющенко припинив повноваження Ради.

У ВР 6-го скликання в 2007 році Ігор Лисов знову пішов з «регіоналами». Тепер він стояв у списку під № 156. Але і ця цифра виявилася прохідною. У парламенті представник ПР вибрав роботу за профілем. Він став членом Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

А ось в наступну Верховну Раду в 2012 році Ігор Лисов вже не потрапив, хоча прагнув туди всіма шляхами, не гребуючи навіть підкупом виборців. Він боровся за депутатський мандат на київському мажоритарному окрузі № 211.

Після 2012 року Ігор Лисов керує компанією «Ліко-Град», яка займається будівництвом однойменного мікрорайону житлових будинків в Голосіївському районі.

Суспільна діяльність

Свою скандальну репутацію Ігор Лисов нібито намагається згладити громадською діяльністю.

Він очолює і фінансує Федерацію України зі стрибків у воду. У 2013 році компанія «Ліко-Холдинг» побудувала спортивний комплекс «Ліко», що став центром олімпійської підготовки українських спортсменів і базою національної збірної зі стрибків у воду.

У 2017 році в цьому басейні пройшов Чемпіонат Європи зі стрибків у воду.

Крім цього, бізнесмен є членом Національного олімпійського комітету України та членом виконавчого комітету НОК.

Втім, як пишуть деякі ЗМІ, на спортсменах-олімпійців Ігор Лисов примудряється заробляти.

Як вказує Ігор Лисов, в мікрорайоні «Ліко-Град» на Теремках він нібито силами своєї будівельної компанії на гроші громадськості побудував Спасо-Преображенський собор. Спочатку храмовий комплекс відносився до УАПЦ, однак згодом з ініціативи Лисова громада перейшла в УПЦ Московського патріархату.

Як писали тоді в ЗМІ, цю церкву Лисов, використовуючи депутатський мандат, просто «віджав» у громади УАПЦ та перереєстрував на Московський патріархат, якому благоволив Віктор Янукович.

У грудні 2018 року, після отримання Томосу і створення ПЦУ, Спасо-Преображенський собор перейшов у підпорядкування новоствореної української церкви. Ігор Лисов обраний ктитором (церковним старостою) цього храму.

Колишній «регіонал» утримує заснований ним благодійний фонд «Рідне місто моє».

Компромат

Підкуп виборців

Як вже зазначалося вище, власник компанії «Ліко-Холдинг» був народним депутатом двох скликань українського парламенту. Обидва рази він проходив за списками Партії регіонів.

Втретє в 2012 році Ігор Лисов відправився в Раду по мажоритарному округу № 211 в Києві.  Виборча кампанія тут була досить жорсткою. Конкуренцію «регіоналу» склав представник партії «Батьківщина».

Бізнесмен Лисов заради перемоги вирішив вдатися до відвертого підкупу виборців. Він роздавав жінкам, які живуть на окрузі, запрошення на безкоштовну мамографію. При цьому обстеження проводилося в державній поліклініці Голосіївського району.

Але, незважаючи на це, виборці надали довіру іншому кандидату. Дізнавшись, що програє конкуренту, Ігор Лисов заблокував роботу ОВК, вимагаючи перерахунку голосів. Однак, під тиском громадськості, змушений був визнати свою поразку.

Ліквідація столичних кінотеатрів

За період роботи Лисова начальником Головного управління комунальної власності Київської міської адміністрації в столиці було закрито більшість кінотеатрів. Будинки цих установ культури належали муніципалітету, і міська влада дозволила їх передачу в приватні руки.

Приватники, природно, переобладнали будівлі на свій розсуд, а кінотеатри в них були закриті. Головним лобістом цього явища українські ЗМІ називали Ігоря Лисова.

Процес передачі київських кінотеатрів у приватну власність супроводжувався тоді численними скандалами та судовими позовами.

Обкрадання олімпійців

На посту Президента Федерації України зі стрибків у воду Ігор Лисов став відомим тим, що привласнював преміальні гроші спортсменів-олімпійців.

Згідно з регламентом змагань зі стрибків у воду за кожне призове місце, на додаток до медалі, спортсмену належить виплата грошової винагороди.

Наприклад, в 2012 році українські стрибуни у воду на етапах Світової серії завоювали 3 срібні та 4 бронзові медалі, а синхронний дует став переможцем загального заліку. За ці перемоги призових набралося на суму 96 000 доларів.

Ці гроші Всесвітня федерація перераховує після змагань національним федераціям, а ті виплачують їх своїм спортсменам.

Оскільки в української федерації зі стрибків у воду не було валютного рахунку, кошти були передані головному тренеру збірної Тамарі Токмачовій – та, в свою чергу, віддала їх президенту федерації Ігорю Лисову.

Спортсмени і тренери звернулися за своїми грошима до президента. Він пообіцяв розрахуватися. Але своїх призових олімпійці тоді так і не побачили. Ситуація повторювалася і в наступні роки.

Ухилення від сплати податків

У 2017 році Генеральна прокуратура України звинуватила компанію «Ліко-Інвест» (одна з структур «Ліко-Холдингу») в ухиленні від сплати податків. За твердженням слідчих, менеджери цієї будівельної фірми організували схему виведення коштів в офшори, а також конвертації безготівкових грошей в готівку з подальшою легалізацією.

Ці гроші були отримані забудовником від приватних інвесторів на покупку житла.

Використання службового становища в особистих цілях

Екс-регіонал Лисов був замішаний ще в одній кримінальній справі, пов’язаній з його роботою в КМДА.

Очолюючи Головне управління комунальної власності київської адміністрації, він в 2006 році уклав договір з офшорними компаніями «Денсек Лімітед» і «Зарова Лімітед» про створення ЗАТ «Київенергохолдинг».

Як стало відомо, Ігор Лисов навіть фігурує серед засновників цього холдингу. Його прізвище і підпис стоять в протоколі установчих зборів.

За даними правоохоронців, чиновник, використовуючи службове становище, незаконно передав від територіальної громади Києва в створену їм компанію пакети акцій ПрАТ «Київводоканал», ПАТ «Київгаз», ПАТ «Київенерго» на загальну суму 1 млрд 70 млн 844 тис 362 грн.

Своїми злочинними діями, на думку слідчих, засновник «Ліко-Холдингу» завдав шкоди громаді Києва і «тяжкі наслідки громадським інтересам».

Але в серпні 2017 року «найгуманніший» Голосіївський районний суд Києва своїм рішенням звільнив шахрая Лисова від кримінальної відповідальності.

Сталося це за клопотанням самої справедливої ​​прокуратури Києва. Прокурорські звернулися до Феміди на прохання територіальної громади Києва (в особі Київради), яка свої претензії до Лисова зняла.

Обман інвесторів

Не обійшлося без скандалів і головне дітище Лисова – житловий квартал «Ліко-Град» в Голосіївському районі столиці. У 2016 році власники нових квартир в ЖК «Ліко-Град» обурилися діям забудовника, який на місці раніше запланованого зеленого скверу вирішив увіткнути ще одну багатоповерхову свічку.

Бажання забудовника зрозуміло. Від продажу додаткових квартир він отримає додатковий прибуток. Та тільки через це мешканці нового мікрорайону позбавлялися місця відпочинку, а власники квартир сусіднього будинку – сонячного світла.

Як з’ясувалося, будівництво додаткового житлового будинку почалося без дозвільних документів. Крім того, забудовник самостійно змінив генеральний план забудови.

Інвестори почали боротьбу за свої права, намагаючись зустрітися з керівництвом холдингу. Однак на вимоги людей будівельники відповідали хамством. Зведення житлового будинку тривало.

Тоді люди стали виходити на акції протесту і скаржитися в різні державні контролюючі органи.

Скандал із забудовою «Ліко-Граду» триває.

Пасинок-хуліган

Народна приказка говорить: «Яблуко від яблуні недалеко падає». Вона повністю підходить Ігорю Лисову.

У листопаді 2018 року в пресі з’явилася інформація про те, що якийсь молодий чоловік на позашляховику «Мерседес» влаштував на вулицях Києва справжній треш.

Спочатку він на великій швидкості вдарив проїжджаючий легковик, потім в’їхав в автомобіль-поливалку, потім почав гонитву за двома пасажирами легковика.

Чоловіки вистрілили очманілому водієві в ногу з пістолета гумовими кулями і викликали поліцію.  Коли патрульні лихача затримали, той почав погрожувати правоохоронцям ножем. Поліцейські, щоб втихомирити хулігана, застосували сльозогінний газ.

Як з’ясувалося, за кермом «Мерседеса» був пасинок екс-регіонала Лисова – Артем.

Сам колишній нардеп пояснив, що син його другої дружини зовсім не мажор і автомобіль теж не його – він нібито взяв джип у товариша. Причиною такої буйної поведінки свого пасинка Ігор Лисов назвав конфлікт з коханою дівчиною.

Проти Артема порушили кримінальну справу за хуліганство. Про подальші перспективи цієї справи інформації немає. Не виключено, що його теж, як і вітчима, від кримінального переслідування звільнили.

Новини

Скандальний бізнесмен Ігор Лисов – заслужений орденоносець. Він є повним кавалером ордена «За заслуги». Третю ступінь цієї нагороди він отримав в 2003 році від Леоніда Кучми, другу – в 2011 від Віктора Януковича. Першого ступеня «За заслуги» його удостоїв Петро Порошенко.

Згідно з Положенням, цієї нагороди удостоюються за видатні досягнення в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській діяльності на благо України.

Володарі трьох ступенів ордена «За заслуги» прирівнюються до звання «Герой України» з відповідними пільгами і почестями.

Опубліковано:

Шмигаль Денис Анатолійович: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації віце-прем'єра

Гінзбург Валентина Григорівна: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації

Нойнець Олександр Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Олександр Верголяс: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Новосад Ганна Ігорівна: досьє, декларації і компромат на міністра освіти від «Слуги народу»

Мефодій Олександр Григорович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Титикало Роман Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Хахулін Владислав Костянтинович: досьє, освіта, сім'я, компромат, декларації

Кравцов Євген Павлович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Арахамія Давид Георгійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Білецький Андрій Євгенійович: досьє, біографія, освіта, сім'я, кар'єра, декларації

Одинець Владислав Іванович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Антоненко Андрій Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра і компромат

Сипачьов Володимир Веніамінович: досьє російського бізнесмена і банкіра

Венедіктова Ірина Валентинівна: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Пидласа Роксолана Андріївна: досьє, кар'єра, освіта, декларації і компромат на "слугу народу"

Райнин Ігор Львович: досьє, біографія, кар'єра і компромат на екс-губернатора Харківщини

Опадчій Ігор Михайлович: біографія, сім’я і компромат на депутата Київради

Шавлак Олександр В'ячеславович: досьє, сім'я, кар'єра і компромат на скандального митника

Показати ще