Втрачені гроші, нерви і віра в державу: стало відомо про цинічну зраду українців чиновниками

Коли в суспільстві виникають складні ситуації, українські чиновники тільки переводять провину один на одного і нічого не намагаються вирішити

Про це заявив журналіст Ігор Лесю, коментуючи масові відміни авіарейсів, через які тисячі українців разом з дітьми застрягли в аеропортах по всьому світу. Люди сидять в Туреччині, Грузії, Іспанії, Тунісі, Албанії. Сидять без їжі. І змушені спати прямо на підлозі.

«Зіпсовані відпустки. Втрачені гроші. І втрачені нерви. А найголовніше – ще одна втрата віри в власну державу. А українська держава в особі чиновників-бовдурів перекладає всі проблеми на кого завгодно, тільки не бере відповідальність на себе. І вже точно нічого не робить, щоб допомогти своїм співгромадянам у критичній ситуації», – зазначає журналіст.

У цій ситуації чиновники звинувачують приватних авіаперевізників. Нібито, це у них давні літаки, які ламаються буквально в повітрі.

У свою чергу, авіаперевізники звинувачують туроператорів, що ті не перераховують вчасно гроші на переліт туристів.

При цьому, туроператори звинувачують Державіаслужби. «Це вона за хабар в 200-300 тисяч доларів дає ліцензію будь сміттєвої конторі з трьома іржавими літаками».

А Госавіслужба, як каже Лесев, звинувачує Мінекономрозвитку, що вони дають за ще менші хабарі ліцензії туроператорам-одноденок.

А туроператори, зазначає журанліст, знову кивають в сторону Державіаслужби. Це через них неможливо оперативно і без хабарів взяти в лізинг резервні літаки у європейських авіаперевізників.

«Замкнуте коло, де ніхто не винен і всі жертви. Володимир Омелян зайнятий будівництвом гіперлупа. Володимир Гройсман організовує другий сезон запуску легендарних кавунових барж. В Державіаслужбі стурбовані, щоб дрони не знімали палаци втомлених після трудового дня чиновників. А в Держслужбі з надзвичайних ситуацій взагалі не бачать проблеми – адже ніхто ще не вмер», – заявляє Лесев.

Він зазначає, що в результаті, тисячі українців знову залишені в біді один на один. Суспільство саме себе рятує і саме себе організовує.

Наприклад, взимку замість працівників МНС застрягли автомобілі із заметів дістають небайдужі громадяни.

«У Києві давно вже діє відео-спільнота, котра поширює в мережі фотографії злодіїв і грабіжників. А це щоб поліцію не напружувати», – зазначає журналіст.

У соцмережах діє маса активних груп, що дають практичні поради по догляду і порятунку дитини, щоб не сподіватись на швидку допомогу.

«А за підсумком ми живемо в двох паралельних України. Є Україна небайдужих громадян, в якій безкорисливо йдуть на допомогу незнайомим людям. І є інша Україна. Чиновників і для чиновників. Це Україна парадних стрічок, пафосних промов і надутих щік. У цій Україні люди живуть в іншій реальності», – каже журналіст.

«Але найголовніше, в цій другій Україні чиновники-кульбабки не виконують навіть мінімальних сервісних функцій. Вони вміють тільки красти і самолюбоваться. Але як тільки в наш будинок приходить біда, українець в ній завжди залишається один на один », – підсумував Лесев.