Штрих-коди: навіщо потрібні і як перевірити зашифровану інформацію

Штрихкод містить певну інформацію про продукт і його виробника, яка представлена у вигляді спеціального графічного зображення. Такий спосіб шифровки дозволяє полегшити облік товарів на підприємствах і точках реалізації, стиснути інформацію і зчитувати її миттєво, використовуючи сканер дешифратор.

Штриховий код (штрих код, штрихкод, штрих-код) — графічно зашифрована інформація, яка наноситься у вигляді чорно білих геометричних фігур на поверхню виробу або його упаковку. Сама система шифровки чимось нагадує азбуку Морзе, але замість крапок і тире використовуються вузькі і широкі лінії.

Стандартна, всім знайома «смугаста зебра» і числовий код під нею несуть в собі таку інформацію:

• країна виробника;
• бренд, який випустив продукт;
• загальні дані про продукт.

Смугастий прямокутник вже давно став чимось звичним для кожного з нас, але як він улаштований? Як працює система шифровки і зчитування інформації? Як перевірити штрих код самому, без спеціального лазера? Чи можна здійснити це в режимі онлайн? Розглянемо ці питання більш детально.

Історія створення штрихового коду

Розробка даного способу зчитування інформації про продукт почалася в 1948 році, коли Бернард Сільвер, аспірант одного з університетів США, поділився такою ідеєю з друзями Норманом Вудландом і Джордіном Йохансоном. Розробки просувалися десятиліттями, і готовий механізм вийшов на ринок тільки в 1974 році.

Тестувалася ідея в звичайному продуктовому супермаркеті «Marsh», який знаходиться в маленькому містечку в штаті Огайо (Сполучені Штати Америки). Так, компанія NCR встановила там сканер, який зчитував інформацію зі штрих кодів. Перший товар, який отримав штрих код — пачка фруктових жувальних гумок Wrigley. З того часу, знаменитий товар зберігається у вигляді почесного експоната в Національному музеї американської історії при Смітсонівському інституті.

Види штрих кодів

Всі штрих коди діляться на дві великі групи:

• одномірні (лінійні або полоскові),
• двомірні (баркоди).

Перші являють собою набір чорних вертикальних ліній, розділених між собою пробілами різної товщини (читання здійснюється тільки в одному вимірі — по вертикалі). Зашифровані дані в одновимірних кодів доповнюються набором цифр. Такі штрих-коди не здатні запам’ятати багато інформації, вони широко використовуються в роздрібній торгівлі, на складах і т.д. Лінійні шифровки бувають різними:

• UPC (Universal Product Code) — використовується на території США, є універсальним, складається з 12 цифр;
• EAN (European Article Number) — використовується в Європі, складається з 13 символів і вважається більш сучасною версією американського UPC;
• Code56;
• Code128 (UPC / EAN-128) і т.д.

Двомірні, в свою чергу, призначені для шифровки великих обсягів інформації (до 3 Кб). Цей матричний тип штрих кодів складається не тільки з вертикальних ліній, а й інших геометричних фігур (читання здійснюється в двох вимірах: по вертикалі і горизонталі). Підрозділяється двомірний тип на:

• багаторівневу шифровку (stacked) — старіша версія, що представляє собою суміш звичайних лінійних кодів;
• матричну (matrix) — сучасний тип кодування, який має на увазі щільне складування інформаційних елементів по вертикалі.

Кілька популярних прикладів двомірних штрих кодів:

• Aztec Code;
• Data Matrix;
• MaxiCode;
• PDF417;
• QR код;
• Microsoft Tag.

З чого складається штрих код

Логічна структура цифрового штрих коду складається з п’яти зон (послідовно):

• префікс країни GS1 2-3 цифри;
• реєстраційний номер бренду — 4-5 цифр, визначають компанію-виробника товару;
• код самого товару (інформація про нього) — 5 цифр;
• контрольне число (одна цифра);
• вільне поле (необов’язкове, найчастіше, там ставиться «індикатор вільної зони», а також символ, який позначає, що товар виготовлений за ліцензією — знак «>»).

Код товару

Галузеві бази даних мають інформацію про всі товари, відповідно, цим товарам присвоєні особисті ідентифікаційні номери, які, в свою чергу, вписуються в штрих код. Так, користуючись галузевими базами даних можна відшукати точну інформацію про конкретний продукт.

Кожному продукту присвоюється код, який складається з 4-5 цифр. Кожна цифра має своє значення:

• найменування продукту;
• його призначення і основні характеристики;
• розмір, маса і навіть габарити;
• склад, з якого складається продукт;
• колір.

Для кожної країни встановлено один або кілька кодів. Використовуючи єдину таблицю кодів, можна з легкістю визначити державу, де було вироблено товар. Наприклад, коди:

• України — 482;
• Америки і Канади — від 0 до 09;
• Франції — від 30 до 37;
• Китаю — 690-693;
• Німеччини — 400-440;
• Грузії — 486;
• Італії — 80-83;
• Росії — 460-469;
• Швейцарії — 76 (якщо ви бачите товар, з кодом 76 (762, 7622), то він був створений в Швейцарії).

Для повноцінної роботи штрихкод має складатися з зареєстрованих в єдиній базі даних цифр (наприклад, код країни, код торгової марки, код продукту). Якщо хоча б одна цифра вказана неправильно, зчитуватися такий код не буде.

Як зчитується штрих код

Існує ряд спеціальних сканерів (світлодіодні, лазерні, «імідж-сканери», ручні, стаціонарні, конвеєрні), які можуть зчитувати дані, закодовані в штрих коді. Принцип їх дії полягає в тому, щоб будь-яким способом сфотографувати і передати зображення на пристрій (комп’ютер), де той здійснить розшифровку даних.

Сучасні методики дозволяють зчитувати інформацію (наприклад, з QR коду), використовуючи камеру телефону або ноутбука.

Самостійна перевірка штрих коду, дешифратори онлайн

Навіщо взагалі зчитувати самостійно код? Існує багато різних ситуацій, коли потрібно дізнатися точний термін придатності товару, або фактичну країну виробника (буває, що на упаковці написано «зроблено в Німеччині», а штрих код стверджує, що товар прийшов з Китаю).

Повна унікальність цифрового коду — це той «козир», який дозволяє дізнатися інформацію про продукт без використання спеціальних зчитувальних пристроїв, таких як сканер кодів. На даний момент, існує безліч сайтів (наприклад, decode.org.ua/bar або labeltest.com), які пропонують свій розшифровщик (декодер). Так, в спеціальне поле ви можете ввести код товару, після чого система видасть вам інформацію.

Наприклад, якщо ви хочете дізнатися, який бренд випустив парфуми (переконатись в коректності зазначеної на упаковці інформації), або в якій країні перебуває завод-виробник парфумів, можна, безпосередньо в магазині, використовуючи телефон, відвідати один з сервісів перевірки, ввести 12 або 13-ти значний код, внаслідок чого на моніторі з’явиться потрібна інформація.

Також можна скористатися перевіркою терміну придатності, відвідавши базу батч кодів (наприклад, checkfresh.com або makeup-review.com.ua).

Перевірити штрих код країни можна і без допомоги інтернету, якщо є таблиця кодів країн (деякі шифри можна легко запам’ятати, наприклад, Україна 482, або Німеччина 400-440).

Короткий висновок

Розшифровка штрих кодів — спосіб дізнатися дані про товар. Так, у виробників не залишається можливості збрехати на паперах, наприклад, про країну, де випускається продукція. Товари з усього світу кодуються не по єдиному стандарту, так як існують різні способи кодування (лінійний і двомірний).

Створення коду — нескладний процес, але для нього кожна компанія повинна бути офіційно зареєстрованою. Якщо розшифрувати штрих код, можна розпізнати конкретну компанію і країну, де вона знаходиться. Для цього потрібно знайти сайт (наприклад, використовуючи Google пошук), який надає безкоштовний сервіс — «онлайн-дешифратор».

Таким чином, «пробити» підприємство на географічне розташування, і навіть дізнатися термін придатності товару — хвилинна справа. Також оперативно можна дізнатися назви компаній, які криються під штрих кодами. Використовуючи галузеві бази даних, є можливість знайти деталі про товар, а якщо є ім’я фірми, відкривається повна інформація про продукт.