Податок на спадщину в Україні: все, що потрібно знати про права та обов’язки спадкоємців

Як всякий дохід, спадщина підлягає оподаткуванню. Яке майно підлягає оподаткуванню і скільки потрібно буде заплатити, визначає Закон України «Про оподаткування доходів фізичних осіб». База оподаткування – успадковане майно.

Яке майно оподатковують

Все майно, що переходить у спадщину, має грошовий еквівалент і може принести прибуток його власнику, підлягає оподаткуванню:

• Нерухомість – земля, будь-яке житло (квартири, будинки), нежитлові приміщення, об’єкти незавершеного будівництва;
• Рухоме майно – машини, ювелірні вироби, твори мистецтва, антикваріат.
• Цінні папери – акції, авторські права, патенти, корпоративні права.
• Грошові кошти в будь-якому вигляді – лежать в банках на депозитах або зберігаються вдома готівкою, долари і гривні, суми страхових компенсацій, гроші, що лежать на пенсійних рахунках і в різних фондах.

Ставки оподаткування спадщини

Розмір податку на спадщину залежить від родинних зв’язків між спадкоємцем і спадкодавцем, іноді до уваги береться соціальний статус спадкоємця. На 2019 рік діють наступний процентні ставки: 0%, 5%, 18%.

Родичі першого ступеня споріднення не платять податок на спадок. У цю категорію входять:

• батьки;
• чоловік або дружина;
• діти, в тому числі усиновлені;
• діти чоловіка / дружини від попереднього шлюбу.

Ці категорії підлягають оподаткуванню за нульовою процентною ставкою.

При спадкуванні родичами першого ступеня з 2016 року в Україні не потрібно оцінка успадкованого майна.

Ставка оподаткування в 5% застосовується при спадкуванні особами, які є родичами другого, третьої та інших ступенів споріднення, крім першої, а також до осіб, які не є родичами.

Якщо вони вступають у спадок, вони самі повинні замовити експертну оцінку майна у сертифікованих експертів і розрахувати суму, яку потрібно сплатити в бюджет.

Оподаткування спадщини

Спадкоємець особисто несе відповідальність за своєчасність і правильно розрахований розмір податку з спадщини. Він зобов’язаний сплатити податок за той рік, коли отримав спадок і оформив право власності на нього. Нотаріус, який вів ваші справи зі спадщиною, сам передасть інформацію про вас і вашому майні в податкові органи, так що про вас будуть в курсі ті, кому це цікаво.

Якщо ви за законом звільняєтесь від сплати податку на спадщину, вказувати його в декларації не обов’язково.

Як не заплатити податок на спадщину

Щоб уникнути сплати податку на спадщину, потрібно передати майно іншими способами ще за життя спадкодавця. Наприклад, укласти один з договорів:

• договір довічного утримання
• договір ренти

Власність переходить до спадкоємця ще за життя заповідача в обмін на деякі зобов’язання по догляду та утримання або сплати ренти. Таким чином можна передати будь-яке майно, але переважно цей прийом застосовується для нерухомості. Переоформити квартиру та інше нерухоме та рухоме майно за життя можна і іншими способами. Оплата податку на спадщину при цьому скасовується. При оформленні дарчої потрібно мати на увазі, що можлива її скасування за бажанням власника власності.

При цьому потрібно оплатити послуги нотаріуса. Ціна послуг державного і приватного нотаріуса залежить від різних нюансів – обсягу послуг, регіону. Вартість на послуги юристів, нотаріусів від 200 гривень за годину консультації до 4-5 тисяч гривень за всю процедуру оформлення документів.

Іноді при спадкуванні від спадкодавця, що живе за кордоном, складається така колізія – необхідно сплатити податок у двох країнах. У таких випадках можна сплатити податок за кордоном і пред’явити документи про це в Україні. Якщо розмір податку за українськими законами більше, в бюджет України потрібно сплатити різницю двома сумами. Україна дотримується міжнародних угод в цих питаннях. Якщо спадкоємець заплатив податки в іншій країні в більшому розмірі, ніж того вимагає українське законодавство, закони звільняють резидента від сплати податку в Україні.

Спадщина в Україні з 1 листопада 2018 року

З 1 листопада 2018 року в Законі про спадкування відбулися зміни, які викликали паніку серед населення. Спадкоємці сполошилися, що не зможуть оформити спадщину після вступу в силу змін. Але зміни полягали в тому, що з 2018 року подовжується термін вступу в спадщину для тих, хто не встиг зробити це за півроку, тому що не знав про смерть власника майна або про належну йому частку. Щоб довести своє право на відстрочку, потрібно звернутися до адвоката Сама процедура вступу в чергу спадкоємців проходить через суд, який доведе, що вам не повідомили про смерть спадкодавця або ви не знали про належну вам спадщину. Новий закон не змінює порядок оформлення та переоформлення спадщини.

Як оформляється заповіт

Заповіт оформляється особисто спадкодавцем і засвідчується нотаріусом. Після цього заповіт включається до спеціального реєстру, який містить інформацію про всі спадкові справи. Міняти заповіт можна скільки завгодно і в будь-який час, можна і зовсім його скасувати. Актуальним буде останній заповіт. Для складання заповіту варто звернутися до нотаріуса.

Заповідати можна тільки те майно, на яке є документи і вони знаходяться в порядку. В іншому випадку заповіт буде визнано недійсним. При спадкуванні нерухомості необхідні документи про права власності на будинок, квартиру, землю.

Спадкування за заповітом є пріоритетним, але спадкоємці першого ступеня споріднення, згідно із законом, можуть отримати майно навіть за відсутності заповіту, у спадок переходить те майно, яке не включене в заповіт, але на момент смерті належало спадкодавцеві.

При відсутності заповіту спадок розподіляється відповідно до черговості спадкоємців.

Пріоритетність в праві на спадок визначається ступенем спорідненості. Перша ступінь споріднення є пріоритетною.

• Спадкоємцями першої лінії є діти, як рідні, так і усиновлені, чоловік і жінка, батьки.
• Спадкоємцями другого ступеня є брати, сестри, дід, бабуся, онуки.
• Спадкоємцями третього ступеня будуть племінники, тітки, дядьки.
• Також в наступну чергу на спадщину можуть розраховувати особи, з якими заповідач прожив менше 5 років (цивільні чоловік або дружина), а далі в черзі – інші родичі та утриманці.

Борги заповідача також переходять у спадок і також розподіляються між усіма спадкоємцями. Частки боргів можна розподілити і договірним шляхом і закріпити це договором у нотаріуса.

Заповіт втрачає свою пріоритетність в наступних випадках – якщо у заповідача є неповнолітні або дорослі непрацездатні діти, якщо залишається непрацездатний чоловік або непрацездатні батьки. У таких випадках вони мають право на частку у спадщини незалежно від змісту заповіту.

Як оформити спадщину

Кожен, хто претендує на частку у спадщині, повинен звернутися до нотаріуса і написати заяву протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Однак, якщо спадкоємець не знав про смерть спадкодавця, він може і по закінченню 6 місяців звернутися в суд про визнання свого права на спадок, нові правила успадкування, які вступили в силу в 2018 році, дають йому таку можливість – про це ми написали вище.

Якщо спадкоємець проживав з померлим, йому заяву про право на спадщину можна не писати, але про відмову від спадщини він повинен написати заяву. Наприклад, якщо квартира успадковується від батька або матері, з якими жив спадкоємець, він може не заявляти про свої права в письмовому вигляді.

Через півроку власність переходить спадкоємцям, нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину всім спадкоємцям і вони можуть розпоряджатися отриманим майном, дозволяється його продаж, дарування, здача в оренду.

Який пакет документів потрібен для оформлення спадщини

– Заповіт при його наявності;

– документи на нерухомість;

– паспортні дані та ІПН спадкоємця;

– заяву про згоду отримати спадок;

– свідоцтво про смерть заповідача;

– довідка з місця проживання померлого;

– документи про родинний зв’язок померлого з спадкоємцем.