Екологічна бомба в Криму: що зараз відбувається на “Кримському титані”, нова загроза може зруйнувати все

Екологічна катастрофа на заводі “Титан”, яка в кінці серпня накрила кримське місто Армянськ, а через кілька днів дісталася і до прилеглих сіл Херсонської області, ризикує виявитися більш серйозною, ніж здавалося

Майже через місяць після “НП” херсонці все ще живуть як на пороховій бочці.

“Ми залучили дві пересувні лабораторії з Донецької та Полтавської областей, так як своїх у нас немає. Регулярно забираємо повітря на аналізи. Альтернативні лабораторії досліджують також проби грунту і води. Звернулися також до уряду за поясненнями – що нам робити, якщо на “Титані” трапиться рецидив. Адже рішення цієї проблеми не в нашій компетенції. Єдине, що ми можемо – евакуювати дітей якщо що. Відповіді з Києва поки немає”, – розповіла начальник відділу департаменту екології Херсонської обладміністрації Наталія Шевченко.

За словами еколога Володимира Шелудько, екологічні проблеми в регіоні накопичувалися роками.

“Підприємство, яке будували в 70-х роках минулого століття, відразу ж розраховувалося але лише на 20-30 років експлуатації. Воно вкрай отруйне – на кожну тонну продукції припадає 10 тонн небезпечних відходів. Тож не дивно, що в “титанових селах” в радіусі декількох кілометрів від заводу і в Криму, і в Херсонській області масово хворіють люди і фіксується підвищена смертність”, – зазначає Шелудько.

Він також говорить, що кислотоприймач почав пересихати в 2011 році, коли туди ще йшла вода з Кримського каналу. А після того, як її перестали подавати, підприємству потрібно було переглянути свої виробничі плани і, як мінімум, знизити виробництво. Але воно цього не зробило.

“І техногенна бомба в кінці-кінців вибухнула. Викиди часто дають найбільш непередбачуваний результат, так що про те, що буде далі, можна тільки гадати”, – говорить Шелудько.

Вже через пару тижнів після катастрофи кримська влада відрапортувала, що небезпека минула, а всі показники прийшли в норму. Але вчені оптимізму чиновників не поділяють.

Так, професор кафедри загальної та неорганічної хімії Кримського університету Олексій Гусєв в інтерв’ю місцевому радіо “Супутник в Криму” пояснив, що швидко вирішити проблему не вийде.

“Якщо ці гази вже потрапили в атмосферу, то дієвих методів, щоб ефективно, в максимально короткі терміни зменшити концентрацію, у нас немає. Ми більше сподіваємося на природне очищення: на розу вітрів і опади”, – сказав Гусєв. Він також попередив про ймовірність випадання кислотних опадів. “Опади будуть вимивати з атмосфери дані кислотні гази. Поки речовини з атмосфери не вийдуть, то опади становлять певну небезпеку”, – цитує вченого російська “Новая газета”.

У тому, що “вже все добре”, сумніваються і херсонці. Як розповіла Наталія Шевченко, вони продовжують забирати проби повітря в селах, які потрапили в радіус ураження: Первоконстантинівці, Червоному Чабані, Олександрівці, Олексіївці, Мирному та ін.

“Поки нічого небезпечного не виявили – всі показники не перевищують допустимих норм. Але ми вже направили в Кабмін запит, що нам робити в разі рецидиву”, – говорить Шевченко.

Відповіді влада поки не дали. Відзначимо, відразу ж після того, що сталося в Армянську один з українських юристів направив до Кабміну запит з наступними питаннями: чи буде проводитися евакуація населення і, в першу чергу, дітей з території Херсонської області, яка потрапила в зону ураження і які заходи проводить уряд, щоб локалізувати небезпечну ситуацію.

Відповідь виявилася передбачуваним – запит з Кабміну переправили в Мінприроди, Мінсоцполітики та Херсонську обладміністрацію.

“Ця відписка лише підтверджує, що влада проблемою не займаються, а кинули громадян на виживання. За таке потрібно залучати до відповідальності. Цілком реально порушити справу про бездіяльність при захисті населення від техногенної катастрофи. Воно підпадає під статтю в КК про екоцид. Для такого позову потрібно зібрати екологічну інспекцію і зафіксувати перевищення норми шкідливих речовин в навколишнє середовище. Чому до цих пір нічого не роблять місцева прокуратура і СБУ, громадські працівники – незрозуміло”, – говорить юрист.

Володимир Шелудько також не вірить, що з екологічними параметрами в регіоні все нормально, як стверджують чиновники.

“Значить, не так і не там міряють. Потрібно розбити кожне село на квадрати, забирати проби з 1,5-2 тис. Точок, щоб зрозуміти де є перевищення по кожній вулиці і по кожному селу. А вже потім приймати комплексні рішення. Сама ця проблема точно не розсмокчеться”, – впевнений еколог.

Нагадаємо, як почуваються мешканці Армянська після екологічної катастрофи: болить голова і дере в горлі.

Як повідомляла Politeka, з’явилася страшна версія хімічної атаки в Армянську, замішані військові.

Також Politeka писала, що українцям показали нові сумні фото з Армянська.

За матеріалами «Страна»