Про дефолт простими словами: що це таке і чим загрожує Україні

Щоб впоратися з фінансовими проблемами, можна взяти кредит. Але буває, що гроші не рятують. Більш того, боржнику нічим їх повертати. Нічого не залишається, крім як визнати його банкрутом та оголосити дефолт. Це може статися не тільки з окремою компанією, а й з цілою країною. Подейкують, що останнім часом Україна опинилася на порозі дефолту через великих міжнародних боргів.

Що таке дефолт простими словами

Одне зі значень слова “Default” англійською мовою – невиконання зобов’язань. Існують поняття звичайного (схожого на банкрутство) і технічного дефолту. Найчастіше термін використовують, щоб позначити відмова уряду-позичальника від боргів перед зарубіжними партнерами. Це можливо, якщо доведена фінансова неспроможність держави. Тобто, якщо остання не здатне виплачувати заборгованість з об’єктивних причин.

Фахівці виділяють кілька причин, які можуть призвести до плачевних наслідків для країни. Перша з них – нераціональне управління державним бюджетом. При неправильному розподілі грошей в економіці можуть з’являтися “дірки”, які призводять до кризи в окремих галузях або на ключових підприємствах. Так розвал всього однієї державної компанії може обернутися катастрофою для всієї країни.

Ще однією причиною дефолту стане обвалення національної валюти. Це стане критичним ударом по економіці країни, яка сильно залежить від імпорту. Громадяни просто не зможуть купувати необхідні товари. А при низькому рівні доходів дефолт стає практично неминучим явищем. І уряд не зможе платити за облігаціями – з’явиться внутрішній борг.

Крах економіки може наступити в результаті політичної нестабільності в країні. У період внутрішнього розбрату уряд не здатний ефективно управляти ресурсами. Ситуація ускладнюється, якщо в світі бушує глобальна фінансова криза.

Дефолт може бути технічним, що має на увазі повернення до виплат в майбутньому. По суті, країна-боржник отримує відстрочку. Час дається на визначення і усунення критичних проблем. Буває ще селективний (вибірковий), коли країна відмовляється від якогось конкретного боргу. У разі повного дефолту державу визнається неспроможним виконувати зобов’язання. Втративши боргів, воно стикається з не менш небезпечними явищами.

Чим дефолт загрожує державі

Першопричини дефолту вже самі по собі неприємні для країни. На тлі економічних проблем незмінно падає рівень життя громадян. Як правило, зменшується фінансування соціальних програм, скорочуються пільгові виплати. Годі й розраховувати на підвищення зарплат або пенсій.

Брак грошей призводить до безробіття, ріст цін і гіперінфляції. Вартість продуктів перевищує купівельну спроможність населення.

Крім того, кредитори навряд чи захочуть “пробачити” борг і видати ще більше грошей на рефінансування. Країна, яка оголосила дефолт, стає персоною нон грата на зовнішніх фінансових ринках. На практиці ізоляція триває близько п’яти років. У цей період ніхто не дасть державі нову позику через погану кредитну історію.

До того ж, партнери можуть ввести санкції, якщо після дефолту уряд відмовиться виконувати свої зобов’язання. Наприклад, заарештувати закордонні активи, відрізати інвестиції або ввести обмеження на торгівлю. Таким чином місцеві підприємства не зможуть розвиватися і нарощувати капітал. Великим компаніям загрожують значні втрати. Інвестори втратять інтерес до збиткових проектів і почнуть виводити свої гроші за кордон.

Банки можуть позбавити клієнтів їх же депозитів. Громадяни, в свою чергу, під впливом загальної паніки здатні виводити свої заощадження і масово скуповувати товари “на чорний день”. Все це стане ще одним ударом по ринку і спровокує зростання цін. У той же час, завдання по поверненню в нормальну колію ляже на плечі населення – адже витягувати країну з ями доведеться саме за рахунок податків.

Щоб подолати технічний дефолт, державі в середньому необхідно три роки. Оговтатися після повного навряд чи зможе раніше, ніж через десять років. Слабкіше за все явище б’є по потужним експортерам. Адже девальвація національної валюти допомагає продавати за кордон товари власного виробництва.

Ознаки близького дефолту

Економісти виділили фактори, які попереджають про можливий крах в найближчому майбутньому. Яскравим дзвіночком стане втрата Національним банком контролю за курсом валюти. Сильні коливання вказують на те, що у регулятора не вистачає ресурсів для контролю і стабілізації ситуації. Випуск додаткових грошей без належного зростання ВВП теж вважається приводом для тривоги, адже загрожує зростанням інфляції. Як і прискорена емісія. Те ж стосується співвідношення гривневої маси до міжнародних резервів.

Варто стежити за доходами держави і цінами на експортні товари/послуги. Якщо вони швидко падають, незабаром може не вистачити грошей для оплати зовнішніх боргів. Наприклад, українцям рекомендується аналізувати вартість експортної сільгосппродукції. Коли обіцяні і фактичні доходи сильно різняться – це теж погана ознака.

Важливим маркером є робота великих компаній, що залежать від держави. Зростання заборгованості ключових підприємств незмінно призведе до банкрутства та економічного занепаду сектора.

Вельми надійні показники – рейтинги S&P або Fitch. Спеціальні агентства оцінюють успіхи банків, компаній та країн. З показником AAA + немає приводу для побоювань, а ось держава з оцінкою D наближається до дефолту.

Оголосили дефолт – що робити

Для мінімізації збитку, уряду важливо не втрачати зв’язку з кредиторами. Можливо, вийде реструктуризувати борг і домовитися про більш м’яких умовах виплат. Тоді у країн-сусідів не буде приводу для жорстких санкцій і відмови в рефінансуванні. Втім, фінансові організації будуть стежити за розподілом отриманих грошей.

Якщо політики правильно використовують кредитні кошти – економіка почне поступово зростати. Разом з нею – доходи для бюджету. З’являться кошти для погашення відсотків по кредиту.

Жителям країни, що оголосила дефолт, потрібно зберігати холодну голову, не лякатися зростання цін і курсу валют. Так, це неприємно. І якийсь час речі будуть коштувати дорого. Але скупка товарів першої необхідності призведе до ще більшого подорожчання. Адже компанії не упустять шанс накрутити ціни на актуальні позиції в магазинах. Зате можна вигідно інвестувати в нерухомість.

А ось обміняти падаючу національну валюту на іноземну буде не зайвим. Якщо не вийде знайти долари або євро – зверніть увагу на золото, прикраси та коштовності. На їх вартість інфляція точно не вплине.

Рекомендується забрати заощадження з банків і погасити валютні кредити – швидше за все ставка по ним зросте.

Співробітникам краще заздалегідь підготуватися до скорочень, оцінити ймовірність звільнення і задуматися над відповідною страховкою. Виплата забезпечить грошима на час пошуку нової роботи.

Дефолт в Україні

Відразу варто звернути увагу, що Україна накопичила великий зовнішній борг, значну частину якого потрібно виплатити за два роки. Тільки в 2019 році уряду необхідно віддати близько 2 мільярдів доларів. У 2020 році кредитори зажадають 5,2 мільярда доларів, а ще через рік – 4,3 мільярда.

Згідно з новим прогнозом Міністерства фінансів, всього Кабміну необхідно виплатити 481,5 мільярда доларів до кінця 2019 року. Але більшу частину – 337 мільярдів гривень, становить внутрішня заборгованість. Чиновники переконують: дефіцит бюджету не перевищує меж, передбачених Міжнародним валютним фондом. Черговий транш організація буде обговорювати тільки з новим урядом. Без нього економіка опиниться на порозі краху. Остаточне слово МФВ скаже взимку. Радує, що курс гривні залишається відносно стабільним навіть на тлі виборів.

Варто відзначити, що бізнесмен і екс-власник “ПриватБанку” Ігор Коломойський запропонував оголосити дефолт під час інтерв’ю The Financial Times. За його словами, США і Європейський союз могли б без особливих проблем забути про заборгованість українців. Саме після його заяви тема почала активно обговорюватися в Україні і за кордоном.

Втім, новий президент України Володимир Зеленський не поділяє позицію Ігоря Коломойського. Офіс президента опублікував коментар на офіційній сторінці в Twitter. Глава держави назвав інформацію про оголошення дефолту необгрунтованими чутками. Те ж саме він заявив на зустрічі з віце-президентом Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Раніше дефолт погрожував Україні тричі – в 1999, 2009 і 2015 роках. У всіх випадках уряду вдалося тими чи іншими способами розплачуватися по кредитах.

Дефолти у світовій історії

Як виявило агентство Moody’s, з 1983 по 2018 рік серед його клієнтів налічується вже 28 випадків дефолту. За останні десять років його оголосили 15 держав. У 2017 році така доля спіткала Мозамбік, Беліз, Республіка Конго, Венесуела. Справжнім рекордсменом можна вважати Аргентину, в історії якої було вісім дефолтів. А в 16 столітті Іспанія при правлінні короля Філіпа Другого оголошувала їх чотири рази. Мексика не змогла розплатитися з боргами в 1994 році, Росія – в 1998, Уругвай – в 2003-му, Греція – в 2015-му.

Так в сусідній Росії до дефолту привів азіатська криза. В результаті сильно впали ціни на нафту, експорт якої приносив країні значний прибуток. Інвестори відвернулися від РФ, змусивши її виплачувати борги з держбюджету. Кредит від МВФ не дуже допоміг. І Росія оголосила технічний дефолт 17 серпня 1998 року, тимчасово припинивши внутрішні виплати за держпаперами на 40 мільярдів доларів. Курс рубля швидко впав щодо долара приблизно в чотири рази, компанії масово закрилися, іноземні інвестори вивели кошти за кордон, а жителі країни не могли забрати свої гроші з банків.

Греція, в свою чергу, не змогла розплатитися з Міжнародним валютним фондом і прострочила платежі. Експерти стверджують, що грецький уряд витрачало кредитні кошти на закордонні, а не вітчизняні товари. Через це гроші стрімко вислизали за кордон, що згубно вплинуло на економіку. Настав технічний дефолт. Греція випросила у Євросоюзу фінансову допомогу і отримала три транші. Але через три роки не змогла виплатити 1,54 мільярда доларів.