Аналог “Роттердам+” є на всіх енергетичних ринках України, – ЗМІ

Використання принципу імпортного паритету – поширена практика в умовах дефіциту ресурсів. Крім формули “Роттердам +” в Україні працює “Дюссельдоф +” і “FOB Rotterdam + диференціал”. Як повідомляють Українські новини, про це йдеться в материалі интернет-видання Цензор.нет “Углеводородные судьбы”.  

Автор матеріалу зазначає, що наразі Україна імпортує значну частину вуглеводнів, зокрема – 33% газу, 25% вугілля, 57% бензину і 89% дизельного палива. В реаліях ринкової економіки ця ситуація не є критичною – ціни на вуглеводні безвідносно до походження визначаються світовими трендами.

Українські газ, нафта і вугілля для споживачів обходяться не дешевше, ніж доставлені з-за кордону. Саме вони формують рівноважні ціни на дефіцитних ринках. Зокрема, ціна газу визначається на основі формули “Дюссельдорф+”, що дозволяє “Укргазвидобуванню” продавати видобутий ресурс за тарифом, близьким до ринкового.

“Сьогодні весь газ “Укргазвидобування” продає за формулою, яка включає комерційну ціну газу для промспоживачів (встановлюється НАК на основі котирування “Дюссельдорф + ціна доставки”) і понижуючого коефіцієнта 0,8 (з 1 травня 2019 року) що є частиною так званого PSO – спецзобов’язань, які гарантують передачу всього газу “Нафтогазу” і його подальшої поставки населенню. З 1 січня 2020 року, згідно з постановою Кабміну №867, ціноутворення повинно перейти повністю на ринкові рейки”, – йдеться в матеріалі.

У вуглевидобувній сфері на формульне ціноутворення перейшли в 2016 році – так звана формула “Роттердам+”. Її введення дозволило знизити корупцію в галузі і позитивно позначилося на зростанні видобутку вугілля

“Методика” Роттердам+” ліквідувала цінові преференції для імпортного вугілля. З 2016 року ціни на українське вугілля почали формувати, орієнтуючись на ключовий європейський індекс API2. Це стало стимулом для нарощування видобутку вугілля в тих шахтах, які за своєю собівартістю могли конкурувати з дешевим іноземним вугіллям, яке видобувається в відкритих кар’єрах”, – йдеться в матеріалі.

Що стосується ринкового ціноутворення на нафту і нафтопродукти, то воно було введено в Україні набагато раніше, ніж в інших секторах енергетики, але, тим не менш, “Укрнафта”, яка контролює 93% нафтовидобутку в країні, постійно її знижує. На думку автора, причиною є прагнення міноритарного акціонера компанії Ігоря Коломойського отримувати максимально дешеву нафту для свого переробного заводу. “Наприклад, афілійований з “Приватом” Кременчуцький нафтопереробний завод, що переробляє нафту “Укрнафти”, в довгострокових контрактах ціну дизельного палива прив’язує до формули “FOB Rotterdam + диференціал”. Але на практиці обсяги інвестицій, що спрямовуються в розвиток “Укрнафти”, не дозволяють нарощувати нафтовидобуток. Стратегія “Привату” полягає в тому, щоб отримувати нафту за максимально низькою ціною для переробки на Кременчуцькому НПЗ з подальшим перепродажем нафтопродуктів за ринковою ціною”, – вважає автор матеріалу.

Нагадаємо, методологія розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (відома як формула “Роттердам+”) затверджена Національною комісією, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, 3 березня 2016 року. Відповідно до неї вугільна складова в тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен). З 1 липня 2019 в зв’язку з введенням в Україні нового ринку електроенергії дію формули “Роттердам+” припинилося.

Голова Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко раніше заявила, що формула “Роттердам +” дозволила українцям заощадити до 40 млрд грн, оскільки стримувала зростання тарифів на електроенергію для населення. А лідер Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що введення формули “Роттердам+” дозволило подолати кризу в енергетиці, і державні шахти з моменту прийняття формули отримали додатково понад 10 млрд гривень.