Українська Асоціація платіжних систем розкрила, чим загрожує новий закон про РРО: головні мінуси

10 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято за основу із скороченням терміну підготовки до другого читання проект закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»

Про це повідомляє видання UA.NEWS.

Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону про РРО, його прийняття сприятиме, в тому числі, створенню рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.

По-перше, слід звернути увагу депутатів дев’ятого скликання на ту обставину, що даний законопроект встановлює дискримінаційні умови та порушення конкуренції на ринку переказу грошових коштів.

Наразі у проекті закону про РРО відсутні норми використання реєстраторів розрахункових операцій у банках. Хоча як банки, так і небанківські фінансові установи, які здійснюють діяльність з приймання готівки для подальшого її переказу, підзвітні і підконтрольні єдиному регулятору – Національному банку України. Небанківські фінансові компанії, як і банки, подають регулятору відповідну статистичну звітність, що містить перелік усіх операцій з переказу коштів, у тому числі, ініційованих з допомогою ПТКС.

По-друге, поки жоден програмний реєстратор розрахункових операцій не впроваджений в промислову експлуатацію і не внесений до реєстру дозволених до використання реєстраторів розрахункових операцій. Державна податкова служба України ще не визначила технічні вимоги до форматів даних, в яких такий програмний реєстратор розрахункових операцій повинен передавати інформацію на сервер контролюючого органу.

Тобто, поки відсутні будь-які нормативні вимоги до таких рішень. До того ж, терміни, які передбачає цей законопроект — 6 місяців з дня опублікування і 3 місяці з дня опублікування на розробку Кабінетом Міністрів України нормативних вимог залишають для бізнесу термін в 3 місяці на розробку і впровадження програмного реєстратора розрахункових операцій. Якщо навіть зараз бізнес згрупується і розробить якісь аналоги, де гарантія того, що такі рішення будуть внесені в реєстр РРО в стислі терміни і їх можна буде використовувати?

По третє, суми штрафів, зазначених у даному законопроекті, є неприйнятними та неприпустимими для бізнесу. Так, Президентом України Володимиром Зеленським було скасовано указ президента України, яким встановлено штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни. Як було представлено в пресі, скасування даного штрафу було пов’язане з тим, що він «заважав бізнесу працювати».

І що ми бачимо тепер? Законодавці встановлюють за фактично таке ж порушення, нову суму штрафу у розмірі 150% від вартості неоприбуткованої суми (мінімум 850,00, хоча можна було обмежитися сумою 500,00 грн.).

У разі вчинення повторного правопорушення (повторне звернення клієнта до фіскальної служби із скаргою), сума штрафу становить 250% від вартості неоприбуткованої суми.

Тобто, те що декларувалося Президентом Зеленським раніше, поки вкрай порушується законопроектами, які вносяться на розгляд у Верховну Раду України.

І останнє, слід звернути увагу на ту обставину, що норми даного законопроекту дозволяють контролюючому органу здійснювати додатковий тиск на бізнес. Адже сума штрафу досить велика, кожне звернення громадянина це перевірка + штраф, а контролюючий орган хоча і перебуває в стадії реформування, але його співробітники (в своїй більшості) залишаються на своїх місцях. Де гарантія того, що вони надалі не будуть зловживати своїми новими повноваженнями? Бізнес вже бачив не одну трансформацію фіскальної служби, однак поки змін у напрямку доброчесності, справедливості та виваженості в застосуванні штрафів не вбачається.

Хочемо звернути увагу законодавців, що перед тим, як впроваджувати «колосальні» штрафи за невиконання нормативного документа, необхідно створити умови для бізнесу, впровадження відповідних умов.