Прибутки компанії “ДТЕК Енерго” після введення “Роттердам+” не перевищували середньогалузеві показники, – Кушнірук
Після введення формули “Роттердам+” прибуток “ДТЕК Енерго” був нижче середнього по галузі
Про це пише Борис Кушнірук, аналізуючи результати дослідження провідною світовою аудиторською та консалтинговою компанією KPMG щодо фінансових показників енергокомпаній, пишуть Українські новини.
“Розповіді про одержання надприбутку українських ТЕС і вугільних підприємств (і не тільки ДТЕК), після введення формульного ціноутворення на енергетичне вугілля на базі Роттердам+ — це міф, створений агресивною піар-кампанією у публічній площині. У першу чергу це є результатом міжолігархічної боротьби. Певні групи олігархів, орієнтовані на виробництво та експорт сировини та напівфабрикатів, ведуть боротьбу за здешевлення факторів виробництва”.
За словами Кушнірука, компанія KPMG аналізувала діяльність 25 інтегрованих компаній, 20 генеруючих та 21 видобувних компаній, серед них 13 провідних міжнародних диверсифікованих компаній енергетичного сектору. Дослідження охопило компанії, штаб-квартири яких розташовані у 23 країнах Північної та Південної Америки, Африки, Європи і Азії.
“Якщо порівнювати “формульну” (на базі Роттердам+) прибутковість шахт і ТЕС з періодом до 2013 року, то вона істотно не змінилася. Тільки найкращі шахти досягають середніх показників прибутковості світового вуглевидобування. Середні ж показники прибутковості по галузі вуглевидобутку в Україні істотно нижче середніх індикаторів схожих іноземних компаній. Рентабельність інтегрованих компаній… в 2016-2018 роках склала в середньому 18%. Для “ДТЕК Енерго” цей показник склав 11%. Рентабельність генеруючих компаній за показником прибутку до виплати відсотків і податків в 2016-2018 роках склала в середньому 17%, для ТЕС “ДТЕК Енерго” цей показник склав 3%. Рентабельність вугледобувних підприємств за показником прибутку до виплати відсотків і податків в 2016-2018 роках склала в середньому 15%. У той же час для ТЕС групи “ДТЕК Енерго” цей показник склав 13%. Таким чином, незалежні дослідження показують, що “ДТЕК Енерго” після введення формули Роттердам+ не отримав прибутковість (надприбуток), що перевищує середньогалузеві показники”, – пише він.
Як повідомлялося, 8 серпня детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру 6 особам у так званій справі “Ротердам+”. На думку експертів, дії НАБУ щодо справи “Роттердам+” непрофесійні. Зокрема, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій на своїй сторінці в Facebook розкритикував логіку детективів щодо нібито тиску співробітників компанії ДТЕК на НКРЕКП. “При всій повазі до наших антикорупційних органів, хочу зауважити, що роботу по Роттердам+ вони зробили неякісно. НАБУ стверджує, що два менеджери ДТЕК середньої ланки тиснули на НКРЕ, щоб ті підвищили тариф, і НКРЕ врешті піддалося тому тиску. Ну що за маячня? Але що менеджери натисли на НКРЕ, і ті повелися на тиск – ну не вірю. З таким самим успіхом можна звинуватити в тиску на НКРЕ будь-якого менеджера будь-якої підзвітної НКРЕ компанії, що домоглася підвищення будь-якого тарифу для своєї компанії на будь-якому із численних засідань комісії”, – написав Паращій.
Нагадаємо, 3 березня 2016 року Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла постанову №289, в якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (відому як формула “Роттердам+”). Відповідно до даної методології, вугільна складова в тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хабу ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен). З 1 липня 2019 у зв’язку з введенням в Україні нового ринку електроенергії дія формули “Роттердам+” припинилося.