Варвари не подорожують: топ цитат із книги “українки” Токарчук, яка підкорила світ

Польська письменниця, що має українське коріння, стала володаркою престижної премії

Польська письменниця і поетеса Ольга Токарчук стала лауреатом Міжнародної Букерівської премії. Нагороду письменниця отримала за роман «Бігуни», в якому торкається теми буденності подорожей. Токарчук в «Бігунах» розповідає про подорожі в 21 столітті, а також про анатомію людського тіла.

Російською мовою роман був опублікований ще в 2010 році, але англійський переклад отримав лише недавно.

Гонорар за Букерівську премію (65 тисяч доларів) письменниця вирішила навпіл розділити з перекладачем книги на англійську Дженніфер Крофт.

Роман був перекладений українською мовою в 2011 році і вийшов друком у харківському видавництві «Фоліо».

Варто зазначити, що Ольга Токарчук народилася в сім’ї вихідців з України. За освітою – психолог, закінчила психологічний факультет Варшавського університету. Має і практичний досвід: вона працювала психотерапевтом в Валбжіхе.

Цитати з роману «Бігуни»

«Плинність, мобільність, ілюзорність – ось що означає бути цивілізованою людиною. Варвари не подорожують, вони просто йдуть до мети або здійснюють набіги».

«Вона раптом здивувалася: і чому люди так охоче, з власної волі, ніким не примушувані відвідують місця своєї молодості? Що можна там знайти, в чому переконатися? Що вони тут були? Або що правильно поступили, виїхавши? А може, вони сподіваються, що педантична пам’ять про місця юності уподібниться замку-“блискавки”, з’єднає минуле з майбутнім в єдину стійку площину – металевим швом, зубчик до зубчику».

«Пейзажі і панорами стародавніх руїн, прагнення побільше втиснути в двомірний клаптик простору поступово витісняються пильним інтересом до деталі. Це прекрасно, оскільки розвантажує наш стомлений інтелект. Миру занадто багато, краще зосередитися частковому, ніж намагатися осягнути ціле».

«Стоячи на дамбі, вдивляючись в течію річки, я усвідомила, що – всупереч усім небезпекам – рух завжди краще спокою, зміни шляхетніше сталості, знерухомлене неминуче піддасться розпаду, виродиться і перетвориться на прах, тоді як рухоме, можливо, повіки стоятиме».

«Карен подумала, що ми не вміємо старіти – нас цьому не вчать. В молодості здається, що ця хвороба нас мине. Старіють інші люди, а ми, з якихось невідомих причин, залишимося молодими. До людей похилого віку ми ставимося, немов вони самі винні в тому, що з ними сталося, – немов вони самі довели себе до такого стану, подібно діабетикам або склеротик. Але ж на цю недугу – старінням – хворіють навіть праведники».

Букерівська премія – одна з найпрестижніших нагород у світі англійської літератури. До 2013 року присуджувалася авторові, що проживає в одній з країн Співдружності націй, Ірландії чи Зімбабве, за роман, написаний англійською мовою. З сезону 2014 року премія вручається за роман, написаний англійською, незалежно від громадянства автора.

П’ять володарів Букерівської премії – Вільям Голдінг, Надін Гордімер, В. С. Найпол, Дж. М. Кутзее, Ісігуро Кадзуо – стали згодом лауреатами Нобелівської премії з літератури. У 1999 році Дж. М. Кутзее виявився першим письменником, який зумів двічі завоювати Букер. Через два роки це досягнення повторив австралійський автор Пітер Кері. Хіларі Ментел отримала дві Букерівських премії за 4 роки (2009 і 2012). Лідерство по числу влучень в короткий список належить британській письменниці Айріс Мердок, її романи шість разів ставали фіналістами Букерівської премії.

Джерело: PolitekA