Палець демократії: як американці помстилися за знущання КНДР

У 1968 році КНДР вдалося захопити американське розвідувальне судно «Пуебло» і влаштувати цілу виставу з полоненим екіпажем

На початку листопада 1967 року «Пуебло» вийшло з Сан-Дієго і взяло курс на схід. Корабель, який до цього доставляв вантажі підрозділам американської армії на Філіппінах, тепер був оснащений розвідувальною радіоелектронікою.

За документами «Пуебло» вивчав морську фауну. В реальності – збирав біля берегів КНДР інформацію для Агентства національної безпеки США.

23 січня 1968 року поблизу північнокорейського порту Вонсан корабель-шпигун наздогнали катери берегової охорони КНДР. Від них вимагали уповільнити хід і повідомити державну приналежність. Екіпаж практично беззбройного «Пуебло» підняв прапор США, але відмовився уповільнити хід і прийняти абордажну команду, оскільки судно знаходилося в міжнародних водах. Корейці відкрили по «Пуебло» вогонь, в результаті чого один моряк загинув, кілька людей було поранено, близько 80 потрапили в полон.

Тоді ж всі благали президента США Ліндона Джонсона розгорнути військову операцію, але той покладався на дипломатію.

Посол США в Москві просив Міністерство закордонних справ СРСР посприяти у звільненні команди і повернення судна. Він наполягав, що в момент нападу «Пуебло» знаходився в нейтральних водах, тобто дії КНДР були незаконними.

А полонені моряки в цей час знемагали в холодних камерах від регулярних побоїв. А під загрозою вбивства наймолодших членів команди, капітан Ллойд Букер зізнався в шпигунстві.

Американців використовували в пропагандистській кампанії. На постановочних прес-конференціях вони просили вибачення, підписували зізнання й відправляли на батьківщину листи зі словами на підтримку КНДР.

«Всі ми прийшли до розуміння того, наскільки великі були наші злочини. Хоча ми злочинці і заслуговуємо найсуворішого покарання, ми все ж чекаємо поблажливості північнокорейського народу», – писав Букер.

Полонених ще й шпигали пропагандистськими фільмами про перевагу КНДР над західним світом. У них використовувалися кадри, зняті в США і Великій Британії. Американці звернули увагу на те, що з фільмів не були вирізані перехожі, що показували оператору середній палець.

Стало ясно, що корейцям не знайомий цей образливий жест. Так почалася акція, яку її учасники назвали Digit Affair ( «Справа пальця»).

«З цього моменту середній палець став невід’ємною частиною нашої антипропагандистської діяльності. Кожен раз, коли в полі нашого зору з’являлася знімає нас камера, перед нею виникав палець», – розповідав пізніше кадровик «Пуебло» Стью Рассел.

У відповідь на питання наглядачів американці називали жест гавайських привітанням і побажанням успіху.

Пропагандистські зйомки корейці публікували в американських і європейських виданнях. Більшість їх читачів, очевидно, розуміли, що хочуть повідомити моряки. Однак в номері журналу Time за жовтень 1968 року один зі знімків екіпажу «Пуебло» продублювали підписом, що пояснює сенс жесту.

І ось через два місяці ця замітка потрапила в далекосхідне видання Time, де її побачили представники КНДР і полоненим довелося поплатитися.

Але «Справа пальця» була не єдиним протестом моряків. У листи з вибаченнями вони вставляли жарти, незрозумілі цензорам.

«Таких чудових людей, як тут, я не зустрічав зі шкільних часів, коли ходив у St. Elizabeth», – писав один з американців, маючи на увазі вашингтонську психлікарню.

На свободу екіпаж відпустили вранці 23 грудня 1968 року в прикордонному пункті Панмунчжо, як тільки американський генерал Вудворд підписав письмові вибачення за акт шпигунства. Коли моряки перетнули міст, що розділяє Північну і Південну Корею, Вудворд заявив про відкликання свого підпису.

Джерело: Bird In Flight