Юлія Комарова: За часів Кучми-Медведчука держава проводила свідому політику підвищення рівня життя українців

Щоб українці вважали політика сильним лідером, він повинен мати досвід роботи на вищих державних посадах, продемонструвати реальні політичні та економічні досягнення, пов’язані з ростом добробуту простих людей; бути ідейною і принциповою людиною, що послідовно відстоює свої погляди

Таку думку висловила політичний консультант Юлія Комарова, коментуючи дані соціологів про зростання серед українців запиту на сильну особистість.

Експерт проаналізувала дослідження компанії «Рейтинг» у тій його частині, що свідчать про зростаючи запити на необхідність наведення порядку, «навіть якщо для цього доведеться піти на обмеження демократичних принципів і свобод».

«75% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку. 70% українців виступають за наведення порядку. Соціологи постійно підкреслюють, що в розумінні українців «сильна рука» завжди асоціювалася ні з настанням на демократичні права і свободи, а з умінням глави держави навести порядок і забезпечити зростання добробуту народу», – підкреслила Юлія Комарова.

Стосовно критеріїв, за якими суспільство оцінює політика як «сильну руку», то це в першу чергу конкретні досягнення в біографії такої людини.

«Сильний лідер повинен мати в своїй біографії конкретні досягнення – мирне врегулювання, економічний підйом і т.д. Щоб зарекомендувати себе, сильний лідер повинен мати досвід державного управління, а значить, – займати високі посади в своїй біографії», – уточнила експерт.

На її думку, якщо говорити про історичні особистості, то один з еталонів сильного лідера – це президент Франції Шарль де Голль. Французи пам’ятають, як генерал залізною рукою навів лад і жорстко припинив розгул злочинності в країні, нагадала Комарова.

«Напередодні президентських і парламентських виборів-2019 ряд українських політиків намагаються грати образ «сильної руки», але мало хто з них по-справжньому підходить під критерії сильного лідера. Скажімо, спроби Арсенія Яценюка грати в «сильну руку» зі старту приречені на провал – в очах українців він асоціюється з жорстокою економічною кризою 2014-2016 рр., коли мільйони українців перетворилися на жебраків», – звернула увагу політконсультант.

У той же час, зазначила Комарова, частина українців вірить, що зразок «сильної руки» – це Леонід Кучма.

«І хоча сам Кучма давно сказав, що йде на спочинок, в активній політиці як і раніше залишається Віктор Медведчук. Hа посту глави Адміністрації президента він фактично керував Україною з 2002 по 2005 рр. – в той період, з яким пов’язані найбільші міжнародні та економічні досягнення України. Якщо говорити про економіку, то в 2002-2004 роках ВВП України виріс на 29,4%: + 5,2% – в 2002; + 9,4% – в 2003-му; + 12,4% – в 2004 », – нагадала експерт.

За словами Юлії Комарової, прагматична зовнішньоекономічна політика забезпечила зростання ВВП, а держава проводила свідому політику підвищення рівня життя українців.

«Саме тому саме в 2004 році зростання РЕАЛЬНОЇ (а не номінальної!) зарплати досягло свого піку (+ 23,8%) – це абсолютний рекорд в історії незалежної України, якого не було ні до, ні після. Офіційна статистика демонструє, що саме в цей період почалося зростання споживання м’яса, риби і молочних продуктів – один з головних маркерів добробуту. Власне, інерція цього періоду економічного підйому тривала аж до економічної кризи 2008 року », – підбила підсумок Юлія Комарова.

Джерело