Українці масово залізли в кредити, своїх грошей не вистачає навіть на елементарні речі
Українці дедалі активніше беруть споживчі кредити
В Україні продовжує нарощувати обороти споживче кредитування. Про це повідомили в Національному банку.
Так, за підсумками першого кварталу 2018 року фізичним особам було видано на 5,6% більше кредитів порівняно з аналогічним періодом минулого року. Загальна сума кредитів склала 83,8 млрд грн.
Як правило, українці беруть кредити на поточні потреби. Наприклад, це кредити на покупку побутової техніки.
Лідерами з надання споживчих кредитів за перші три місяці 2018 року стали державні та банки з приватним українським капіталом.
У той же час в корпоративному сегменті кількість кредитів майже не змінилося.
Втім, незважаючи на зростання кредитування населення, частка непрацюючих кредитів зросла на 1,8%, до 56,4% загальної заборгованості банківського сектора. Цей результат пов’язаний з негативним ефектом від зміни методології обліку фінансових інструментів.
Ставки за гривневими кредитами корпораціям трохи виросли – на 1,1%, до 15,5% річних. Ставки за кредитами населенню збільшилися на 0,4%
У січні-березні нинішнього року обсяги банківських вкладів населення зросли на 2%, а це по фіксованому на початок року курсу – 475 млрд грн.
Нагадаємо, Верховний суд визнав незаконною завищену пеню за прострочений платіж по кредиту.
Виходячи з матеріалів справи, позичальник уклав з Ощадбанком договір відновлювальної кредитної лінії, за яким отримав споживчий кредит на суму 807 тис. грн. під 17,5% річних.
Також договором була передбачена пеня в 17% за кожен день прострочення платежу.
За позовом позичальника цей пункт договору був визнаний судами недійсним, з чим погодився і Верховний суд, не дивлячись на те, що банк наполягав, що клієнт був ознайомлений зі змістом кредитного договору перед його укладанням.
Суд, посилаючись на ст. 18 ЗУ “Про захист прав споживачів”, визнав розмір пені несправедливою, суперечить принципам розумності і сумлінності, оскільки такий пункт договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції).
Відзначимо, що подібні судові справи зустрічаються нерідко. Часто навіть пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення визнається судами “непропорційно великою сумою компенсації”.
Джерело: Politeka