Карл Маркс, 200 років з дня народження: експерт розповів, що в Україні приховують під декомунізацією
5 травня виповнюється 200 років від дня народження Карла Маркса. Відомо, що спадщина цього мислителя багато в чому визначило ідеологію на ХХ сторіччя
Про це розповів головний редактор журналу “Скепсис”, кандидатом філософських наук, головний спеціаліст РГАСПИ Сергій Соловйов.
За словами Соловйова, декомунізація країнам Східної Європі і деяким пострадянським республікам знадобилася, щоб порвати з так званим радянським комуністичним минулим.
“У Східній Європі декомунізацію прийнято називати “зміною режиму“… На цьому розриві побудована легітимація нової еліти. Ця політика, наскільки можна судити, проводиться тим радикальніше, ніж сильніше реальні зв’язку самої номенклатурної еліти з попереднім політичним режимом”, – констатував експерт.
Соловйов вважає, що дуже яскраво це проявилося в Угорщині.
“Дещо інша ситуація склалася в Польщі, де люстрація мала куди більш серйозний характер, і боротьба навколо люстрації, особливо в 1990-і роки велася досить драматична”.
Як розповів головний спеціаліст, в Польщі Інститут національної пам’яті при підтримці правоцентристських і відверто правих сил створює свій ідеологічний міф.
“Міф про те, що в Польщі довго існував сторонній, чужий польському народу, польської національної ідентичності комуністичний режим, який був нав’язаний Радянським Союзом. Тобто задається чистий образ жертви і не менш чистий – чорний – образ ворогів і катів”, – констатує Соловйов.
Експерт впевнений, що мета такої діяльності не нова – вона дуже добре простежується зараз і в подіях на Україні для того, щоб, наприклад, відвернути увагу населення від реальних проблем, пов’язаних з впливом необмеженої ринкової економіки, неоліберальних економічних реформ. З розривом у доходах між основною масою населення і порівняно нечисленною групою середнього класу, що збагатилася в процесі зміни цього режиму буржуазії.
“І чим більше цей соціальний розрив, тим більшу інтенсивність набуває дискусія про історичної ідентичності, про національну ідентичність і про історичну пам’ять”, – пояснює Соловйов.
Крім того, експерт упевнений, що поки капіталізм як система буде існувати, він буде породжувати противагу собі. І чим швидше ми, соціалісти, проаналізуємо позитивний і негативний досвід Радянського Союзу – а це не зроблено поки, на жаль, і досвід (категорично негативний) останньої чверті століття – тим швидше ми зуміємо створити реальну альтернативу.
Нагадаємо, як раніше писала Politeka, пам’ятник Покрова Пресвятої Богородиці з’явився в Кривому Розі перед Великоднем.
Скульптуру Божої Матері, яка досягає чотирьох метрів у висоту, виконали в бронзі. Її встановили на 8-метровому постаменті, а урочисте відкриття відбулося 7 квітня, на Благовіщення.
Цікаво, що на цьому ж місці, де зараз стоїть нова скульптура, раніше стояв пам’ятник радянському вождю Володимиру Леніну.
За матеріалами Globalaffairs