На Україні: професор Могилянки пише статті для “ватників”

Один з професорів найпрестижнішої української Києво-Могилянської академії виявився не проти поділитися своїми думками з «ватним» російським виданням

В останньому номері журналу «Росія в глобальній політиці», який нібито присвячений питанням зовнішньої політики Росії і проблемам глобалізації, з’явилася стаття Георгія Касьянова.

Матеріал отримав назву «На курсах, що розходяться. Історичні лабіринти України і Росії ».

І автором цього «екскурсу» став ніхто інший, як завкафедри Києво-Могилянської академії Георгій Касьянов.

«Доктор історичних наук, завідувач відділом новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України, професор кафедри історії Києво-Могилянської академії», – йдеться про нього, як про автора матеріалу.

«Про Україну поки трохи призабули, але даремно. Ще нагадає про себе в контексті нового протистояння. А у нас в поточному номері – текст Георгія Касьянова про те, як розходяться історичні самоідентифікації Росії і України», – таку анотацію отримала стаття.

Резюме самого матеріалу говорить: «Навіть при «зміні влади» в Києві навряд чи можна буде говорити про радикальну зміну курсу історичної політики. Хіба що очікувати менш інтенсивного розширення націоналістичного наративу історії та пам’яті і більш зваженого «переосмислення» радянського досвіду. Діалог про минуле з Росією буде можливий тільки на академічному рівні, і то лише на нейтральних майданчиках».

Цікаво і те, що професор у своїй статті кілька разів пише улюблене «ватниками» «на Україні», замість правильного «в Україні»: «В кінці 1980-х – початку 1990-х рр. на Україні »і т.д.

Питання полягає в тому, навіщо професорові українського вузу знадобилося писати саме для такого антиукраїнського ресурсу, який переповнений статтями про перевагу Росії.

Нагадаємо, Росія може почати нові військові дії, щоб отримати хоч невелику перевагу над НАТО. Об’єктом військової агресії можуть стати прикордонні райони Балтії, а метою – нібито захист російськомовного населення.

Джерело: Politeka