Роттердам+ не вплинув на котирування цінних паперів, – New Eastern Europe

Провідні інвестиційні аналітики відзначають синхронність динаміки цінних паперів українських емітентів в останні роки і вважають зростання ціни єврооблігацій ДТЕК природним наслідком проведення компанією реструктуризації

Про це пише польський журнал New Eastern Europe.

“Було кілька факторів росту бондів ДТЕК. Один з них – це, звичайно, завершення переговорів про реструктуризацію. Завжди після цього є зростання”, – відзначає Нік Піацца, засновник і гендиректор інвесткомпанії SP Advisors.

Серед інших чинників, що визначали перспективу зростання паперів ДТЕК, аналітики називають поетапне зростання тарифів на електроенергію, який розпочався з 1 квітня 2015 року і був зафіксований в коаліційній угоді та меморандумі з МВФ, а також розвиток ДТЕК газовидобутку та “зеленого” сектора.

“Точно можу сказати, що зростання не був пов’язаний з Роттердам+. Тут було кілька чинників. Реструктуризація євробондів, підвищення цін на електроенергію, зміни в режимі експорту електроенергії. Ще один чинник зростання ДТЕК – збільшення експорту електроенергії в ЄС, а також Молдову, де вони виграли тендер і витіснили росіян. Стало зрозуміло, що ДТЕК оговтався після втрати активів на Донбасі і почав заробляти”, – зазначає Тантелі Ратовохери, аналітик Empire State Capital Partners.

Якщо подивитися на коливання котирувань бондів ДТЕК протягом всієї бюрократичної процедури прийняття постанови НКРЭКУ №289 (Роттердам+) – від публікації першого проекту 18 листопада 2015 до затвердження фінальної редакції 3 березня 2016, то можна побачити, що ціна знижувалася. І навпаки – якщо поглянути на котирування єврооблігацій всіх найбільших українських емітентів в кінці першого кварталу 2016 року, то стає очевидним загальний тренд зростання.

“Дійсно, тренд ринку. І було зростання облігацій не тільки ДТЕК, але і Ощадбанку, Укрексімбанку. Насправді, погляди інвесторів на Україну у 2014 році, і погляди на Україну зараз – вони різні, і котирування виросли практично по всіх єврооблігацій”, – переконаний Дмитро Чурін, голова аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.

В Dragon Capital також не поділяють думки про те, що прийняття Роттердам+ стало фактором для початку зростання паперів ДТЕК.
“Якщо подивитися динаміку євробондів великих промислових холдингів в Україні, Метінвест, Ферэкспо, ДТЕК, так і аграрного сектора, то можна побачити, що всі вони почали рости приблизно в один і той же час. Кінець першого кварталу 2016 року був поворотною точкою для всієї України. Тому прив’язуватися до Роттердаму або ще до чогось – це притягнуто за вуха”, – повідомив Денис Саква, старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital.

Аналогічна позиція і у компанії ICU. “У 2014-2016 роках справи були кепські у всіх учасників, а не у одного ДТЕК. Причинами цього були зміна влади в Україні, обвал гривні і початок військових дій на Сході країни… Ми почали інвестувати в бонди ДТЕК ще в 2011 – 2013 роках за цінами на рівні номіналу. А в 2015 і 2016 році докуповували їх по двох очевидним для інвестора причин – дешевизні паперів і початку переговорів компанії з її кредиторами про реструктуризацію боргів”, – відзначив керуючий партнер ICU Пасенюк.
Нагадаємо, в 2016 році з ініціативи міжнародних організацій і донорів Україна почала процес лібералізації системи ціноутворення на енергоресурси, в результаті чого були затверджені формули розрахунку ціни на газ для промисловості та населення (Дюссельдорф+) і розрахунку ціни вугілля (Роттердам+).

У ЗМІ не раз було опубліковані заяви про нібито існуючий змові при купівлі цінних паперів ДТЕК. За словами критиків, незадовго до прийняття формули Роттердам+ група ICU Макара Пасенюка скупила облігації ДТЕК, які нібито виросли після затвердження нової методики розрахунку ОРЦ.