”Північний потік – 2″: Україна понесе величезні збитки, озвучено цифри

Україна за будь-яку ціну має зберегти транзит газу

Будівництво ГТС «Північний потік-2» може завдати Україні значних збитків.

Економічні втрати від запуску газопроводу можуть скласти приблизно 3 млрд доларів.

Про це в ефірі одного з телеканалів заявив комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

«Мова іде про навіть більші гроші, а це приблизно 3 млрд доларів і відповідно 3% ВВП…», – розповів Вітренко.

У той же час зазначається, що якщо Україна позбавиться транзиту газу, ще може мати й військові ризики.

«Мова іде про те, що Україна має зараз наполегливо відстоювати свої інтереси, перш за все економічні інтереси. Також мова іде про те, що якщо не буде транзиту, то підвищуються військові ризики для України, тому для нас важливо зберегти транзит», – зазначив Вітренко.

Наразі ж Україна очікує остаточного рішення Ради Європи щодо будівництва «Північного потоку – 2».

Нагадаємо, компанія Nord Stream 2 AG у вівторок, 27 березня, отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію газопроводу в німецькій виключній економічній зоні (ВЕЗ).

Федеральне відомство з судноплавства і гідрографії видало дозвіл на будівництво 30-кілометрової ділянки згідно з Гірничим законом ФРН.

«Процедури отримання дозволів в інших чотирьох країнах вздовж маршруту газопроводу — Росії, Фінляндії, Швеції і Данії, йдуть за графіком. Nord Stream 2 очікує отримати решту дозволу в найближчі місяці до початку будівництва в 2018 році», – зазначили у проектній компанії.

Газопровід «Північний потік-2» пройде по дну Балтійського моря, з’єднавши постачальників в Росії зі споживачами в Європі, його протяжність складе понад 1,2 тис. км. Передбачається, що пропускна спроможність газопроводу складе 55 млрд кубометрів газу в рік. Вартість проекту оцінюється майже в 10 млрд євро.

Як повідомлялося раніше, Європарламент остаточно схвалив директиву, яка може заблокувати будівництво «Північного потоку – 2». Всі правки, які були запропоновані до директиви раніше, були прийняті.

Тепер зі своєю позицією щодо розглянутих уточнень повинна визначитися Рада Європи. Після цього Європарламент, Єврокомісія і Рада Європи повинні виробити спільну позицію.

Джерело: УНН