Дурниця це, люди не розуміють: перехід на латиницю спровокував скандал

В Україні почалися дискусії про перехід до написання української мови за допомогою букв латинського алфавіту

Приводом послужила відповідну пропозицію глави МЗС Павла Клімкіна.

Міністр уточнив, що це ініціатива польського історика і журналіста Земовита Щерека.

«Наша мета – формування української політичної нації, тому повинні працювати на те, що нас об’єднує, а не роз’єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати?»- заявив Клімкін.

Відзначимо, в Україні тільки за останні два століття було кілька спроб узаконити українську мову в латинській графіці. Першим був священик зі Львова Йосип Лозинський. Інший варіант запропонував чеський славіст Йосиф Їречек.

Офіційно в Україні латинська транслітерація затверджена Кабміном ще в 2010 році і опублікована на сайті Ради. За її правилами записують імена і назви в закордонних паспортах, банківських картках, аеропортах, вокзалах, назвах вулиць і міст.

Але взагалі, на сьогоднішній день існує не менше 19 проектів «латинки» для української мови.

Суперечки про те, як повинні звучати звуки, в Мережі ведуться до цих пір. Приголосні, наприклад, судячи з проекту Їречека, пропонують пом’якшувати звуки галочкою над буквою. Тоді слово «день» можна писати, як deń. У проекті, який називається на «основі гаєвиці», пропонують замінити літери: ч на č, ш – на š і ж – на ž. У проекті Максима Лагоди пропонується комбінація в кінці слів «ий» замінювати на «у». Тоді слово «державний» буде писатися так – deržavný. Також, багато звертають увагу на букву «Ї», яка єдина і унікальна. Тому чіпати її не можна.

При цьому питання про перехід на латиницю піднімається досить часто. На сайті петицій президента є кілька клопотань. У грудні 2017 року, наприклад, Андрій Чернявський написав звернення, причому використовував як раз транскрипцію Кабміну. Таке рішення, запевняє автор, забезпечить масовий перехід всього населення країни на українську мову, зміцнить наш курс євроінтеграції, адже там майже всі країни використовують латинські літери, а також допоможе запобігти конфлікту з Угорщиною, адже зобов’яже в усіх навчальних закладах використовувати офіційну латинську абетку.

До речі, згідно з даними українського проекту «LATYNKA.TAK», у світі кирилицю використовують всього в 11 країнах. Це Болгарія, яка є батьківщиною кирилиці, пострадянські – Киргизстан, Білорусь, Таджикистан, Росія і Україна. Залишилася кирилиця і в Македонії. А її сусіди – Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина – паралельно використовують дві азбуки. Також кириличні літери досі прийнято писати в Монголії.

Директор Інституту українознавства ім. Крип’якевича Микола Литвин розповів, що в Україні неодноразово були спроби перейти на латиницю, зокрема на заході країни, але вони нічим не увінчалися.

«Офіційно латиниці не було, але в багатьох галицьких родинах вона була у вжитку. У моїй родині, наприклад, збереглася кухонні книга з рецептами кінця XIX століття, де рецепти були написані на латиниці. Були спроби церковнослужителів впровадити латиницю. Але всі вони нічим не закінчилися. Можливо, це було опір серед населення полонізації (насадження польської культури. – ред.), Яка була в XIX столітті. А кирилиця була засобом зберегти мову і культуру», – сказав нам Литвин.

А ось директор Інституту української мови Павло Гриценко висловився більш різко.

«Не варто на будь-яку дурість міністра реагувати. Дурниця це все – від початку і до кінця. Люди не розуміють значення латинської графіки, історичної глибини. Ще з глибоких часів, задовго до латиниці, у нас була своя кирилиця. На ній виросла тисячолітня культура! Кирилична графіка від нас пішла в Росію, адже у нас спочатку було прийнято християнство. А вони хочуть все перевернути з ніг на голову», – заявив Гриценко.

Нагадаємо, нещодавно в Казахстані затвердили новий казахський алфавіт на основі латиниці. Це вже п’ята країна колишнього СРСР, де відмовилися від кирилиці. У 80-90-х роках минулого століття на латиницю перейшли Молдова, Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан.

«Процес переходу на латиницю є історично важливим для нашого народу. Разом з тим, необхідно продовжити роботу щодо підвищення статусу казахської мови. Діяльність парламенту і уряду повинна здійснюватися тільки державною мовою », – зазначив президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.

За матеріалами “Вести“