Загинули на роботі: названо найнебезпечніші професії в Україні

В Україні назвали число громадян, які протягом 2017 року травмувалося на роботі

Про це повідомляє прес-служба Фонду соціального страхування.

Так, за 2017 рік робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зареєстрував 4965 осіб постраждали на виробництві, з яких 332 випадки виявилися смертельними.

Як відзначають у Фонді, в порівнянні з 2016 роком зафіксовано зменшення кількості смертельних випадків на 8,8%, тобто на 32 трагедії.

Водночас, загальна кількість нещасних випадків на виробництві зросла на 4,2% (199 випадків).

До переліку найризикованіших професій за рівнем виробничого травматизму потрапили гірник очисного забою, водій автотранспорту і прохідник.

Найбільш травмоопасной галуззю економіки є видобувна промисловість і розробка кар’єрів. Кількість нещасних випадків тут становить 18,9% (936 осіб травмовано, з них 31 – смертельно).

Найбільше смертельних випадків зафіксовано в сфері транспорту і логістики – з 487 випадків травматизму 65 виявилися смертельними.

Як зазначають у відомстві, за гендерним принципом рівень травматизму розподіляється нерівномірно: 74% постраждалих на виробництві становлять чоловіки (3674 людини) і 26% – жінки (тисяча двісті дев’яносто один чоловік).

Якщо ж оцінювати з точки зору віку, то найбільш уразливими виявилися працівники у віці від 50 до 59 років (25,6% від загальної кількості).

Нагадаємо, з початку 2017 року Києві на виробництві травмувалися 278 осіб, що на 63 особи більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Згідно зі статистикою, найбільше від нещасних випадків страждають співробітники торгових мереж, ресторану McDonald’s і балерини Оперного театру. А найбільш частою причиною виробничого травматизму в цьому році стало порушення вимог трудової дисципліни, а також робота в нетверезому стані. Однак, на самих підприємствах про це говорити відмовилися.

Як раніше писала Politeka, Кабінет міністрів розширив перелік дефіцитних професій, які отримають підтримку держави. За інформацією МОН, в список додали ще шість професій. Тепер за державний рахунок будуть вчити ще й зварників, машиністів дорожньо-будівельних машин, монтажників систем утеплення будівель, слюсарів механоскладальних робіт, слюсарів-інструментальників і слюсарів-ремонтників.

У держбюджеті на 2018 рік заклали майже 120 мільйонів гривень для підготовки кадрів за професіями загальнодержавного значення.

Джерело: Politeka